Постанова № 43822901, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" березня 2015 р. справа № 808/1586/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2014 р. у справі № 808/1586/14

за позовом Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш"

до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області, Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

встановив:

28.02.2014 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 5470737 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постанова суду вмотивована тим, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначених коштів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що в силу п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, заявлені позивачем до відшкодування суми залишаються не підтвердженими, через не завершення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача-1 та відповідача-2 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, скасувавши постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем 21.05.2012 року за вх. № 9028070527 подано відповідачеві-2 декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року. 11.06.2012 року за вх. № 90325545750 позивачем надано уточнюючий розрахунок та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, де визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у розмірі 5470737 грн.

В зв'язку з чим, відповідачем-2 проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 436/154/00240106 від 09.07.2012 року, яким виявлено порушення з боку позивача вимог податкового законодавства України.

В зв'язку з виявленими порушеннями позивачеві направлено податкове повідомлення-рішення № 0000061540 віл 23.07.2012 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 20566 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10283 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000051540 від 23.07.2012 року, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000031540 від 23.07.2012 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування на 5470737 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2735368,5 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000041540 від 23.07.2012 року, яким позивачеві збільшено суму бюджетного відшкодування на 5302428 грн.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем їх було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року частково задоволено позов Державного підприємства Мелітопольський завод «Гідромаш» у справі № 0870/8017/12, визнано протиправним та скасовано: суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість; податкове повідомлення-рішення № 0000051540 від 23.07.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн.; та податкове повідомлення-рішення № 0000031540 від 23.07.2012 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 131251 грн. та визначення штрафних санкцій в сумі 65625,5 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року частково скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі № 0870/8017/12, а по справі прийнято нове рішення, яким апеляційну скаргу Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області залишено без задоволення, апеляційну скаргу Державного підприємства Мелітопольський завод «Гідромаш» задоволено, податкові повідомлення-рішення № 0000041540 від 23.07.2012 року та № 0000031540 від 23.07.2012 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 року на 5302428 грн. скасовані.

Відповідачем-2 оскаржено рішення суду першої та другої інстанції по даній справі до Вищого адміністративного суду України, яким 18.02.2014 року порушено касаційне провадження у справі № 0870/8017/12.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в зв'язку з тим, що матеріали справи не містять відомостей щодо відсутності податкового боргу на особовому рахунку позивача, який може бути зменшений або погашений за рахунок податкового кредиту, тому відсутні підстави для стягнення заявленої суми до бюджетного відшкодування.

Окрім того колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією із сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Позивачем, в свою чергу, в адміністративному позові, заявлено вимоги лише щодо стягнення бюджетної заборгованості, а вимоги щодо визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними відсутні.

Таким чином колегія суддів вважає, що враховуючи заявлені позовні вимоги та характер спірних правовідносин, судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2014 р. у справі № 808/1586/14 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун