ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 квітня 2015 року Чернігів Справа № 825/842/15-а
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом приватного підприємства "Діалог плюс"
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області
про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії
за участю
представників сторін:
від позивача Ясинчук І.Г., довіреність від 05.02.2015 № 5/Д,
від відповідача Малая А.В., довіреність від 03.04.2015 № 4440/9/25-26-10-00-10, -
В С Т А Н О В И В:
До Чернігівського окружного адміністративного суду 17.03.2015 надійшов адміністративний позов приватного підприємства "Діалог Плюс" (далі - ПП "Діалог Плюс") до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати повністю податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області за № 376- 25 від 11 березня 2015 року.
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області внести відомості до картки особового рахунку платника податку на додану вартість приватного підприємства "Діалог Плюс" відомості про відсутність податкового боргу в розмірі 30440,00 грн.
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області зареєструвати зняття майна приватного підприємства "Діалог Плюс" з податкової застави.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ПП "Діалог Плюс" сплатило узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 30440,00 грн., а саме оформило та подало до обслуговуючого банку платіжні доручення щодо перерахування грошових коштів. Позивач вважає, що підприємство не має податкового боргу, а тому ДПІ в м. Чернігові безпідставно винесла податкову вимогу від 11.03.2015 № 376-25.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з наданням додаткових пояснень.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірна податкова вимога відповідає вимогам чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає. При цьому наголосив, що позовні вимоги ПП "Діалог Плюс" шодо зобов'язання ДПІ в м. Чернігові зареєструвати зняття майна позивача з податкової застави також є безпідставними, оскільки рішення про опис майна у податкову заставу щодо позивача контролюючим органом не приймалось.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ПП "Діалог Плюс" (код 37418576) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2015 (а.с. 9-11).
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання визначеного у податковій декларації по податку на додану вартість від 19.02.2015 ДПІ у м. Чернігові була сформована та вручена ПП "Діалог Плюс" податкова вимога від 11.03.2015 № 376-25 на загальну суму 30440,00 грн. (а.с. 18).
Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
У п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
В силу п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 203.2 пп. 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Таким чином, враховуючи зміст даних норм, суд встановив, що 19.02.2015 ПП "Діалог Плюс" було подано до ДПІ у м. Чернігові декларацію по податку на додану вартість на суму 46552,00 грн. (а.с. 38 - 39).
Поряд з цим, суд зазначає, що з картки обліку платника податків за платежем податок на додану вартість вбачається, що станом на 24.02.2015 за ПП "Діалог Плюс" рахувалась переплата у сумі 16112,00 грн., а вже станом на 02.03.2015 за ПП "Діалог Плюс" обліковується заборгованість у сумі 30440,00 грн. у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за декларацією з податку на додану вартість від 19.02.2015 (46552,00 грн. - 16112,00 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, ініціювання переказу грошових коштів (податкового зобов'язання по ПДВ) було здійснено позивачем без порушення строків передбачених п. 203.2 пп. 203 Податкового кодексу України, шляхом здійснення сплати сум податку на додану вартість у розмірі 22840,00 грн., 7600,00 грн. та 16112,00 грн. згідно платіжних доручень від 09.02.2015 № 150 (а.с. 24), 23.02.2015 № 151 (а.с. 25) та 24.02.2015 № 44 (а.с. 40).
Судом встановлено, що кошти у сумі 16112,00 грн. за платіжним дорученням від 24.02.2015 № 44 були перераховані банком до ДПІ у м. Чернігові (а.с. 40). Натомість платежі у розмірі 22840,00 грн. та 7600,00 грн. згідно платіжних доручень від 09.02.2015 № 150, від 23.02.2015 № 151 банком не були проведені, а тому позивач неодноразово звертався до останнього із заявами від 10.02.2015 № 26, від 23.02.2015 № 28 (а.с. 27, 28) з проханням прискорення проведення платежу за вказаними платіжними дорученнями, однак, як вбачається з відповідей від 10.03.2015 та 20.03.2015 банк не надав жодних пояснень з приводу невиконання зобов'язань по розрахунково-касовому обслуговуванню рахунку (а.с. 55-56).
Також, судом встановлено, що ПП "Діалог Плюс" повідомляло ДПІ у м. Чернігові листами від 10.02.2015 № 25 та від 23.02.2015 № 27 про своєчасну сплату сум ПДВ за січень 2015 року та надало копії платіжних доручень № 150 від 09.02.2015, № 151 від 23.02.2015 (а.с. 49, 50).
Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Разом з тим, відповідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням п. 25.2 ст. 25 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", визначено, що ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.
Відповідно до п. 24.3 ст. 24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Крім того, відповідно до п. 22.4 ст. 22 цього Закону, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Отже, аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, в даному випадку, є завершеним для платника (ПП "Діалог Плюс") з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, факт своєчасної сплати позивачем узгоджених грошових зобов'язань згідно податкової декларації від 19.02.2015 до установи банку підтверджується платіжними дорученнями від 09.02.2015 № 150 у розмірі 22840,00 грн., від 23.02.2015 № 151 у розмірі 7600,00 грн., - де визначено дату одержання банком - 09.02.2015 та 23.02.2015.
Отже, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що подання до установи банку платіжного документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі для перерахування відповідних сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, а також те, що ініціювання даного переказу є завершеним для ПП "Діалог Плюс" з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, суд приходить до висновку, що у податкового органу не було підстав для винесення податкової вимоги від 11.03.2015 № 376-25 на загальну суму 30440,00 грн.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду суттєво впливає на змістове наповнення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї.
Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п.2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").
Водночас ст. 1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").
Суд зауважує, що принцип захисту легітимних очікувань належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.
А тому, зважаючи на принцип захисту легітимних очікувань особи та на однин з загальновизнаних способів захисту цивільних прав особи в національному законодавстві України, який полягає у відновлення становища особи, яке існувало до порушення, суд визнає за необхідне зобов'язати ДПІ у м. Чернігові внести відомості до картки особового рахунку платника податку на додану вартість ПП "Діалог Плюс" відомості про відсутність податкового боргу в розмірі 30440,00 грн.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання ДПІ у м. Чернігові зареєструвати зняття майна ПП "Діалог Плюс" з податкової застави, суд зазначає, що згідно наданих пояснень представника відповідача, дії щодо опису майна у податкову заставу станом на день розгляду справи інспекцією не проводилися, доказів перебування майна ПП "Діалог Плюс" у податковій заставі позивачем також не надано.
Таким чином, враховуючи вимоги Податкового кодексу України, статті 19 Конституції України та частину 1 статті 11, статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги ПП "Діалог Плюс" про визнання протиправною та скасування повністю податкової вимоги ДПІ у м. Чернігові від 11.03.2015 № 376-25 та зобов'язання ДПІ у м. Чернігові внести відомості до картки особового рахунку платника податку на додану вартість ПП "Діалог Плюс" відомості про відсутність податкового боргу в розмірі 30440,00 грн. - підлягають задоволенню.
В іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статей 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати повністю податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області за № 376-25 від 11 березня 2015 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області внести відомості до картки особового рахунку платника податку на додану вартість приватного підприємства "Діалог плюс" відомості про відсутність податкового боргу в розмірі 30440,00 грн.
В іншій частині позову відмовити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Діалог плюс" (код 37418576) 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого платіжним дорученням від 13.03.2015 № 64 у сумі 182,70 грн. на р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Ю.О.Скалозуб
Судове рішення № 43821823, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 20.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/842/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: