Постанова № 43821605, 23.04.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4351/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Багненко Т.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представники відповідачів - не прибули

представник третьої особи - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області, Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Ширяївському районі Одеської області Ненько Олени Михайлівни, Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

03 листопада 2014 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області, Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області з урахуванням уточнених позовних вимог від 17.02.2015 року просить суд:

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області Ненько Олени Михайлівни щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, та по виготовленню нових аркушів Поземельних книг із зміненими відомостями та долученню їх до Поземельної книги № НОМЕР_2 від 26.10.2010 р. та Поземельної книги № НОМЕР_3 від 26.10.2010 р.;

- зобов'язати відділ Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області поновити відомості в Державному земельному кадастрі України щодо земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у відповідності до державних актів на право власності на земельні ділянки серія НОМЕР_4 від 26.10.2010 року та серія НОМЕР_5 від 26.10.2010 р. на ім'я ОСОБА_5;

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Ненько Олени Михайлівни відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області по наданню ОСОБА_4 витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 5101487372014 від 18.10.2014 року (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка площею 0,2500 гектара, кадастровий номер НОМЕР_2) та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 5101487412014 від 18.10.2014 року (для ведення особистого селянського господарства площею 0,2392 гектара, кадастровий номер НОМЕР_3);

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Ненько Олени Михайлівни відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області щодо державної реєстрації в Державному земельному кадастрі України земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1.

- зобов'язати Миколаївську сільську раду Ширяївського району Одеської області прийняти в комунальну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2392 гектара та земельну ділянку для будівництва та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 гектара за адресою: АДРЕСА_2;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі.

Вказані вимоги представник позивача обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 09.07.2008 року є власником будинку, житлового з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. 09 серпня 2013 року рішенням Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області за № 175-УІ відповідно до статей 12, 83, 118, 121 Земельного кодексу України позивач отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Позивачем до приватного підприємства «Альянс» були подані документи для розроблення проекту землеустрою. Дані документи були повернуті позивачу з повідомленням про те, що земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2, вже приватизована іншою особою. 14.03.2014 року відділом Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області листом № М - 14/1, надано відповідь на звернення позивача щодо оформлення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1. Даним листом позивача було повідомлено про те, що при виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 геодезичні роботи були виконані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. В результаті чого ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було допущено помилку, яка в подальшому сприяла невідповідності місця розташування земельних ділянок до адреси. Предстанвик позивача зазначила, що державним кадастровим реєстратором Ненько О.М. 18.10.2014 року виправлено помилку у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку та виготовлено новий аркуш Поземельної книги із зміненими відомостями та долучено до Поземельної книги № НОМЕР_2 від 26.10.2010 року та № НОМЕР_3 від 26.10.2010 року. Дані дії відповідача представник позивача вважала протиправними, оскільки, Ненько О.М. не надано документальних доказів того, що третя особа звертався з повідомленням про виправлення помилки та доказів, що дане повідомлення зареєстровано в Державному земельному кадастрі з присвоєнням йому реєстраційного номера. Крім того, представник позивача стверджувала, що до матеріалів справи не надано доказів того, що державний кадастровий реєстратор Ненько О.М. склала протокол про виправлення помилки та направила даний протокол заінтересованій особі.

В судовому засдінні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів - відділу Держземагентства у Ширяївському районі Одеської області та державного кадастрового реєстратора Ненько О.М. в судове засідання не прибув, але 23 квітня 2015 року до суду надіслано заяви про розгляд справи без участі відповідачів. 15.12.2014 року та 03.02.2015 року відповідачами направлені до суду заперечення на адміністративний позов, в яких вони проти позову заперечують посилаючись на ті обставини, що права позивача жодним чином не порушені та позивач не є належним позивачем по справі. В даних запереченнях зазначено, що державним кадастровим реєстратором Ненько О.М. правомірно 18.10.2014 року виправлені помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку та виготовлено новий аркуш Поземельної книги із зміненими відомостями та долучено до Поземельної книги № НОМЕР_2 від 26.10.2010 року та № НОМЕР_3 від 26.10.2010 року.

Представник відповідача - Миколаївської сільської ради в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Третя особа - ОСОБА_4, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. 05.01.2015 року від третьої особи до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких він проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки права позивача діями відповідачів жодним чином не порушені.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 09.07.2008 року є власником будинку, житлового з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 10 т.І).

09 серпня 2013 року рішенням Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області за № 175-УІ відповідно до статей 12, 83, 118, 121 Земельного кодексу України позивач отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, за цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею - 0,1632 га (а.с. 11 т.І).

Позивачем до приватного підприємства «Альянс» подано документи для розроблення проекту землеустрою. Дані документи були повернуті позивачу з повідомленням про те, що земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2, вже приватизована іншою особою. Факт звернення позивача до вищезазначеного підприємства та повернення документів підтверджується показаннями свідків допитаних в судовому засіданні 23 квітня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Листом від 10.07.2014 року за № 2986 ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - ДП), повідомив позивача про те, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки гр.ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 в інституті відсутня. Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки гр.ОСОБА_2 інститутом не виготовлялась (а.с.27 т.І).

14.03.2014 року відділом Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області листом № М - 14/1, надано відповідь на звернення щодо оформлення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1. В даному листі зазначено, що «Відповідно до договорів № 512548290109-ТД та № 512548290110-ТД від 30.11.2009 року ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було розроблено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_2, на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області. ДП «Центр державного земельного кадастру» внесено відомості до бази даних Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, внесено запис до Поземельної книги та заповнено бланки державних актів на ім`я ОСОБА_5 Ширяївським райвідділом Одеської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» зареєстровано та видано державні акти на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_5 (серія НОМЕР_4 та НОМЕР_5 від 26.10.2010р.).

При виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 геодезичні роботи були виконані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. В результаті чого ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було допущено помилку, яка в подальшому сприяла невідповідності місця розташування земельних ділянок до адреси». Також, в листі зазначено, що «Спори, що виникають при здійсненні землеустрою, вирішуються судом» (а.с.15 т.І).

Крім того, листом № 11 від15.05.2014 року відділ Держземагентства у Ширяївському районі Одеської області надав відповідь на лист ОСОБА_2, в якому зазначив, що відповідно до договорів № 512548290109-ТД та № 512548290110-ТД від 30.11.2009 року ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було розроблено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_2, на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області. ДП «Центр державного земельного кадастру» внесено відомості до бази даних Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, внесено запис до Поземельної книги та заповнено бланки державних актів на ім`я ОСОБА_5 Ширяївським райвідділом Одеської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» зареєстровано та видано державні акти на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_5 (серія НОМЕР_4 та НОМЕР_5 від 26.10.2010р.). При виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 геодезичні роботи були виконані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. В результаті чого ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було допущено помилку, яка в подальшому сприяла невідповідності місця розташування земельних ділянок до адреси». Також, в листі зазначено, що «Спори, що виникають при здійсненні землеустрою, вирішуються судом» (а.с.69-70 т.ІІ).

Головним управлінням Держземагентства в Одеській області 11.06.2014 року за вих. № М-173/0-244/6-14 надіслано лист позивачу, в якому зазначено, що при виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_2, геодезичні роботи були виконані на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_1. В наслідок чого у ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виникла невідповідність місця розташування земельних ділянок до їх фактичної адреси. З метою вирішення даної ситуації Головне управління доручило ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до 10.07.2014 року провести роботи щодо уточнення меж земельних ділянок гр. ОСОБА_5 у відповідно до державних актів на право власності на землю та відділу Держземагентства в Ширяївському районі Одеської області на підставі поданих інститутом матеріалів внести відповідні зміни до технічної документації із землеустрою (а.с.123 т.І).

28.10.2014 року позивач на і`мя начальника відділу Держземагентства у Ширяївському районі поштою направила заяву, в якій просила повідомити на якій підставі до Державного земельного кадастру внесено зміни за заявою ОСОБА_4, який не отримував свідоцтва про право власності на земельні ділянки та на якій правовій підставі станом на 27.10.2014 року після внесення змін до ДЗК за даними публічної кадастрової карти України земельні ділянки, якими користується ОСОБА_2 продовжують перебувати у приватній власності із зміненими кадастровими номерами та зміненою площею ділянки для ведення особистого селянського господарства (0,0609 га) (а.с. 120 т.І).

Листом від 28.11.2014 року за № М-14/26/7 позивач отримала відповідь від відповідача, в якому зазначено, що відділ ДЗА в Ширяївському районі Одеської області інформував, що відповідно до запиту Любашівської нотаріальної контори від 21.05.2013 року № 596/02-14 виготовлено витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована в АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акту НОМЕР_8, виданого 26.10.2010 року та на земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована в АДРЕСА_2 (а.с.121 т.І).

20.10.2014 року Головне управління Держземагентства в Одеській області повідомило позивача про те, що громадянин ОСОБА_4 звернувся до Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Ширяївському районі Одеської області з повідомленням про виявлення технічної помилки у координатах поворотних точок меж земельних ділянок. Державним кадастровим реєстратором 18.10.2014 року були виправлені помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесено зміни до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та виготовлено новий аркуш Поземельної книги із зміненими відомостями та долучено до Поземельної книги № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 26.10.2010 року. Громадянин ОСОБА_4 отримав витяги з Державного земельного кадастру від 18.10.2014 року (а.с.102 т.ІІ).

При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджене указом Президента України №445/2011 від 08.04.2011 року (далі - Положення), Держземагентство України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру (п.п.16 п.4 Положення).

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи (п.7 Положення).

Відповідно до Положення про Управління (Відділ) Держземагентства в місті, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року, відповідач є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України. Управління згідно пунктів 1, 3, 4 цього Положення підпорядковане Держземагентству України та Головному управлінню Держземагентства в Одеській області. Завданням Управління є реалізація повноважень Держземагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, у межах визначених законодавством, здійснює ведення державного земельного кадастру.

Таким чином, відділ Держземагентства у Ширяївському районі є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно статті 204 Земельного кодексу України, ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Так, правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначені Законом України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон).

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю (ст.2 Закону).

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст.6 Закону).

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст.9 Закону).

Статтею 15 Закону визначено, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками (ч.1 ст.21 Закону).

На офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: а) межі адміністративно-територіальних одиниць; б) кадастрові номери земельних ділянок; в) межі земельних ділянок; г) цільове призначення земельних ділянок; ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права); д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок; е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель; є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок; ж) земельні угіддя; з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру; і) бонітування ґрунтів (ч.1 ст.36 Закону).

Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру (ч.2 ст.36 Закону).

У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення, здійснюється за плату, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок (ст.37 Закону).

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок. (абз.3 п.4 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»)

В свою чергу, процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, у тому числі виправлення помилок, допущених під час його ведення, визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (далі - Порядок).

Згідно пункту 138 Порядку, помилками у Державному земельному кадастрі є: 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держземагентства у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки. У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей. Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (п.139 Порядку).

Повідомлення про виявлення технічних помилок обліковуються шляхом їх реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації та створенням їх електронних копій за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Повідомлення про виявлення технічних помилок реєструються в день їх надходження в порядку черговості. Дата реєстрації повідомлень про виявлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі вважається датою їх прийняття (п.140 Порядку).

Під час прийняття повідомлень про виявлення технічних помилок до Державного земельного кадастру вносяться такі дані: 1) реєстраційний номер повідомлення; 2) дата реєстрації повідомлення; 3) відомості про особу, яка звернулася з повідомленням, зазначені у підпункті 3 пункту 72 цього Порядку; 4) відомості про документ, в якому виявлено технічну помилку (витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру), а саме: назва, реєстраційний номер та дата видачі; 5) суть виявлених помилок; 6) відомості про Державного кадастрового реєстратора, який прийняв повідомлення (п.141 Порядку).

Розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій, передбачених пунктами 143 - 150 цього Порядку, здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення (п.142 Порядку).

Державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей (п.143 Порядку).

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру: 1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30; 2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру); 3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок); 4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку (п.144 Порядку).

У протоколі виправлення помилки зазначаються: 1) дата та номер протоколу; 2) реєстраційний номер повідомлення про виявлення технічних помилок (за наявності); 3) відомості про документ, в якому виявлено технічну помилку (витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру), а саме: назва, реєстраційний номер та дата видачі; 4) відомості про особу, яка звернулася з повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності), зазначені у підпункті 3 пункту 72 цього Порядку; 5) суть виявлених помилок; 6) відомості про Державного кадастрового реєстратора, який здійснив виправлення технічної помилки; 7) дані про об'єкт Державного земельного кадастру, у відомостях щодо якого виявлено технічну помилку. Протокол виправлення помилки у паперовій формі підписується Державним кадастровим реєстратором та засвідчується його печаткою, а в електронній формі - власним електронним цифровим підписом (п.145 Порядку).

Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (їх аркушів) (п.146 Порядку).

На аркуші документа у паперовій формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить позначку про наявність та виправлення помилки за формою згідно з додатком 32, в якій зазначаються: 1) дата та номер протоколу виправлення помилки; 2) дата та номер відповідного документа (за наявності), що містить виправлені відомості; 3) відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.

На аркуші документа в електронній формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить відповідну електронну позначку за власним електронним цифровим підписом (п.147 Порядку).

Документ у паперовій формі, що містить виправлені відомості, разом з протоколом виправлення помилки та повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності) долучається до документа, в якому виявлено технічну помилку, і зберігається разом з ним (п.148 Порядку).

Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, та не потребують виправлення у зв'язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє заявникові про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з додатком 33 (п.149 Порядку).

Дослідженням матеріалів справи суд встановив, що завідувач Любашівської державної нотаріальної контори Котюжинська Л.Д. за вих. № 595/02-14 та № 596/02-14 від 21.05.2013 року просила відділ Держземагентства у Ширяївському районі Одеської області видати витяг з Державного земельного кадастру, витяг про нормативну грошову оцінку та довідки про наявність чи відсутність обмежень та сервітутів на земельні ділянки площею 0,0159 га та 0,2500 га, як належали ОСОБА_5

Державним кадастровим реєстратором Ненько О.М. 18.10.2014 року виправлено помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку та виготовлено новий аркуш Поземельної книги із зміненими відомостями та долучено до Поземельної книги № НОМЕР_2 від 26.10.2010 року та № НОМЕР_3 від 26.10.2010 року.

Громадянин ОСОБА_4 (спадкоємець ОСОБА_5) отримав 18.10.2014 року витяги з Державного земельного кадастру НВ №5101487372014 про земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га та НВ № 5101487472014 про земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2392 га (а.с. 135-136, 141-142 т.І).

Як вбачається з матеріалів справи та як зазначено відповідачем в запереченнях підставою для виправлення помилки в Державному земельному кадастрі стало звернення громадянина ОСОБА_4 (спадкоємця ОСОБА_5) з повідомленням про виправлення помилки. Доказів такого звернення відповідачами суду надано не було.

Аналізуючи правові норми, якими врегульовано спірні правовідносини суд вважає, що законодавством чітко визначено форму, в якій має прийматись рішення Державного кадастрового реєстратора за результатом розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки в Державному земельному кадастрі.

Однак, як встановлено судом, до матеріалів справи державним кадастровим реєстратором Ненько О.М. не надано документальних доказів того, що третя особа - ОСОБА_4 звертався з повідомленням про виправлення помилки та доказів, що дане повідомлення зареєстровано в Державному земельному кадастрі з присвоєнням йому реєстраційного номера. Крім того, до матеріалів справи не надано доказів того, що державний кадастровий реєстратор Ненько О.М. склала протокол про виправлення помилки та направила даний протокол заінтересованій особі.

Отже, відсутність доведеного з боку відповідача-державного кадастрового реєстратора Ненько О.М. факту розгляду повідомлення третьої особи про виявлення помилки в Державному земельному кадастрі та не винесення протоколу про виправлення помилки у встановленому законодавством порядку, свідчить про допущення суб'єктом владних повноважень порушень норм закону, та як наслідок прав та охоронюваних інтересів заявника.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області Ненько Олени Михайлівни щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, та по виготовленню нових аркушів Поземельних книг із зміненими відомостями та долученню їх до Поземельної книги № НОМЕР_2 від 26.10.2010 р. та Поземельної книги № НОМЕР_3 від 26.10.2010 р. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області поновити відомості в Державному земельному кадастрі України щодо земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у відповідності до державних актів на право власності на земельні ділянки серія НОМЕР_4 від 26.10.2010 року та серія НОМЕР_5 від 26.10.2010 р. на ім'я ОСОБА_5. Суд зазначає, що зобов'язати відповідача прийняти певне рішення з спірного питання суд не може, оскільки таким чином фактично перебере на себе повноваження, які належать до виключної компетенції відповідача.

Наразі здійснений судом правовий аналіз спірних правовідносин, зумовлює висновок про порушення прав позивача внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягають у порушенні останнім встановленого чинним законодавством порядку розгляду повідомлення про виявлення помилки у Державному земельному кадастрі України. За таких обставин, порушене право підлягає поновленню, шляхом зобов'язання відділу Держземагентства у Ширяївському районі Одеської області розглянути питання щодо поновлення відомостей в Державному земельному кадастрі України щодо земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у відповідності до державних актів на право власності на земельні ділянки серія НОМЕР_4 від 26.10.2010 року та серія НОМЕР_5 від 26.10.2010 р. на ім'я ОСОБА_5.

При цьому, обираючи наведене формулювання судового рішення суд користується наданим йому частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України правом виходу за межі позовних вимог, оскільки вважає це необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист якого він просить.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу Ненько Олени Михайлівни відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області щодо державної реєстрації в Державному земельному кадастрі України земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

З 01 січня 2013 року в Україні відкрито Національну кадастрову систему. В матеріалах справи міститься викопіювання з публічної кадастрової карти України (а.с.48-53 т.І). З даного викопіювання вбачається, що після випралення помилки державним кадастровим реєстратором Ненько О.М. земельним ділянкам, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 та які знаходяться в користуванні позивачки і на які вона не може оформити право власності присвоєні нові кадастрові номери, а саме: № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 та зазначено, що дані земельні ділянки знаходяться у приватній власності.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Державний кадастровий реєстратор присвоює кадастрові номери земельним ділянкам (абз.5 ч.4 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера (ч.1-6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Частинами 1-3 ст. 24 вищезазначеного Закону передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що відповідачем - Державним кадастровим реєстратором Ненько О.М. в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України взагалі не обґрунтовано та не доведено належними доказами, на підставі яких документів земельніим ділянкам, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться в користуванні ОСОБА_2 були присвоєні нові кадастрові номери, а саме: № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 та зареєстровано право приватної власності.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу Ненько Олени Михайлівни відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області щодо державної реєстрації в Державному земельному кадастрі України земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Суд вважає, що вищезазначені дії відповідача порушують право позивача на оформлення права власності на земельні ділянки якими вона постійно користується.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії державного кадастрового реєстратора Ненько Олени Михайлівни відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області по наданню ОСОБА_4 витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 5101487372014 від 18.10.2014 року (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка площею 0,2500 гектара, кадастровий номер НОМЕР_2) та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 5101487412014 від 18.10.2014 року (для ведення особистого селянського господарства площею 0,2392 гектара, кадастровий номер НОМЕР_3).

Суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, згідно ч.4 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний кадастровий реєстратор:

здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру (ч.1 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Отже, кадастровий реєстратор в межах визначених чинним законодавством наділений правом видачі заінтересованій особі витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області прийняти в комунальну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2392 гектара та земельну ділянку для будівництва та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 гектара за адресою: АДРЕСА_2.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч.2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Статтею 12 Земельного кодексу передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Вищезазначені вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки, позивачем жодним чином не обґрунтовані підстави для задоволення даної вимоги та не доведено суду правові підстави щодо зобов'язання органу місцевого самоврядування вчинити дії щодо прийняття спірних земельних ділянок в комунальну власність.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі то така вимога не може бути позовною вимогою в розумінні КАС України, порядок та підстави встановлення судового контролю врегульовані статтею 267 КАС України. Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні цієї позовної вимоги.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Щодо відсутності у позивача права оскаржувати дії відповідачів та те, що права позивача взагалі не порушені суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, слід враховувати вимоги закріплені статтею 55 Конституції України.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідачів зазначені в запереченнях на адміністративний позов, що в даному адміністративному позові сформовані вимоги до різних відповідачів, а саме: до Відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області, Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Ширяївському районі Одеської області Ненько Олени Михайлівни, Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, як підлягають вирішенню в порядку також цивільного судочинства, оскільки відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд (абз.2 ч.1 ст. 21 КАС України).

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

На підставі вимог частини 3статті 160 КАС України, в судовому засіданні 25 квітня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області, Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Ширяївському районі Одеської області Ненько Олени Михайлівни, Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області Ненько Олени Михайлівни щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, та по виготовленню нових аркушів Поземельних книг із зміненими відомостями та долученню їх до Поземельної книги № НОМЕР_2 від 26.10.2010 р. та Поземельної книги № НОМЕР_3 від 26.10.2010 р.

Зобов'язати відділ Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області розглянути питання щодо поновлення відомостей в Державному земельному кадастрі України щодо земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у відповідності до державних актів на право власності на земельні ділянки серія НОМЕР_4 від 26.10.2010 року та серія НОМЕР_5 від 26.10.2010 р. на ім'я ОСОБА_5.

Визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу Ненько Олени Михайлівни відділу Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області щодо державної реєстрації в Державному земельному кадастрі України земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 27 квітня 2015 року.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 6.2