Постанова № 43821594, 17.04.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/377/15-а12 год. 59 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Попової К.Л.,

представників відповідача Оперчук О.О., Пашинського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Сільськогосподарська компанія "Зорецвіт"

до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач) щодо призначення позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «СК «Зорецвіт», визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності ПП «СК «Зорецвіт» в інформаційній системі «Податковий блок» за період з 01.01.13 по 31.10.14 та зобов'язання відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів, інформацію, внесену на підставі акту № 307/22-2/33929756 від 10.12.14 відносно ПП «Зорецвіт». Позивач стверджує, що на запит ОДПІ були надані всі необхідні документи, тому така підстава для проведення перевірки, яка зазначена в наказі ОДПІ, а саме пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, була відсутня. Позивач вважає, що наказ від 24.11.2014 року № 496 про проведення перевірки прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а отже, є протиправним, як і дії Каховської ОДПІ по проведенню позапланової невиїзної перевірки ПП «СК «Зорецвіт». Висновки перевірки, яку проведено відповідачем, ґрунтуються на припущеннях, а не на належних доказах. Документального підтвердження будь-яких податкових порушень, які призвели до неправомірного завищення врожайності ПП «СК «Зорецвіт» в порівнянні з середньою врожайністю в районі, у податкової інспекції немає. Для ствердження щодо неможливості досягнення врожайності сільгосппродукції, яка зазначена в статистичній звітності позивача, фахівці ОДПІ не мають достатніх знань у галузі вирощування сільгосппродукції, тому твердження відповідача відносно необгрунтованого завищення врожайності взагалі є не доречним, відповідач не отримав відповіді щодо особливостей вирощування та урожайності соняшника у 2013 році на власний запит №6935 від 12.11.2014 до Херсонського державного аграрного університету. Позивач вважає, що внесені зміни в інтегровану автоматизовану інформаційну систему АІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Зорецвіт» за спірний період, на підставі зазначеного акту є неправомірними, оскільки дані показники можуть бути змінені лише за наслідками винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення за проведеною перевіркою, даного рішення не винесено, а також у разі подання підприємством уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій із зміною певних показників, зміна показників порушує інтереси та права підприємства, такі дії мають для платника податків та його контрагентів негативні наслідки, що можуть привести до втрати авторитету на економічному ринку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити позов.

Каховська об'єднана державна податкова інспекція (відповідач) заперечує проти позову, вважає, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання акту № 307/22-2/33929756 від 10.12.14 відносно ПП «Зорецвіт» вчинені у спосіб та в порядку визначеному чинним законодавством України. Згідно з п. 63.12 ст. 63 ПКУ інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом. З огляду на наведене, відповідач зазначає, що інформаційні бази податкового органу є виключно його внутрішнім джерелом інформації і не впливають на права платників податків, а є відображенням результатів перевірок органами податкової служби платників податків, а тому у відповідача були наявні всі підстави для відображення цих висновків в інформаційній базі.

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «СК «Зорецвіт» як платник податків знаходиться на обліку Каховської ОДПІ, є платником фіксованого сільгоспподатку, податку на додану вартість, знаходиться на спеціальному режиму оподаткування ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, подає до Каховської ОДПІ розрахунки визначення питомої ваги доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства.

В період з 27 листопада 2014 р. по 03 грудня 2014 р. Каховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області здійснено позапланову невиїзну перевірку ПП «СК «Зорецвіт» з питання дотримання вимог податкового законодавства, щодо повноти нарахування, декларування та сплати податків при здійсненні фінансово-господарської діяльності, а також законності перебування на спеціальному режимі оподаткування з податку на додану вартість та фіксованого сільськогосподарського податку в період з 01.01.2013 по 31.10.2014 .

Перевірка здійснювалась на підставі наказу Каховської ОДПІ від 24.11.2014 року № 496 про здійснення документальної позапланової перевірки ПП «СК «Зорецвіт» відповідно до пп.78.1.1. п.78.1 ст.78; ст.79 Податкового кодексу України . За її результатами складено акт № 307/22-2/33929756 від 10.12.2014. Висновками вказаного акту зафіксовано порушення ПП «СК «Зорецвіт» п.44.1, п.44.3, 44.5, п.44,6 ст.44, абз. «а», «б» п.185.1 ст.185 п.186.п.186.2 ст.186 п.187.1 ст.187, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.10.2014 на загальну суму ПДВ 3358458 грн., та зазначені правочини визнано безтоварними. За результатами перевірки не підтверджено задекларовані ПП «СК «Зорецвіт» податкові зобов'язання з ПДВ за період 01.01.2013 р по 31.10.2014 року на загальну суму 3358458 грн.

Зі змісту акту вбачається, що основним видом діяльності приватного підприємства «СК «Зорецвіт» є вирощування зернових культур, бобових та насіння олійних культур, питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва в загальному обсязі валового доходу підприємства становить 100%. Позивач має у власності комплекс будівель, склад, техніку ( чотири трактора колісних, два комбайни, плуг, культиватор, дощувальну машину та інше обладнання), земельні ділянки площею 1202,1 га, трудові ресурси. При дослідженні первинних документів, наданих позивачем, статзвітності за формою № 29 податковою інспекцією було встановлено значне перевищення врожайності по соняшнику та сої у порівнянні зі середньостатистичною, так по підприємству врожайність в 2013 році по соняшнику склала 42,5 ц/га, сої - 49,6 ц/га. За даними відділу статистики в м. Каховка середня врожайність по району становить по соняшнику на зерно 18,4 ц/га та по сої 36,7 ц/га. Крім того, позивачем не було надано до перевірки деяких податкових накладних за серпень 2013 року, які підтверджують поставку соняшника ТОВ "АТ "Каргілл" (арк. акту 12), довіреностей № 46471 від 20.08.13, № 712 від 10.10.13, № 660 від 30.09.13, договору з ТОВ Агрофірма "Українське насіння", товаро-транспортних накладних на перевезення продукції покупцям ТОВ Агрофірма "Українське насіння" та ЗАО "Чаплинський комбікормовий завод". По деяким довіреностям було відпущено більше продукції, ніж зазначено в довіреностях, надані товарно-транспортні накладні заповнені з порушеннями - не зазначено одиниці вимірювання, ціни вантажу, супровідних документів, номеру та дати довіреностей.

За даними АІС "Податковий блок" у позивача були розбіжності щодо декларування податкового зобов'язання та кредиту з наступними покупцями - ТОВ Агрофірма "Українське насіння", УГКМК, Агрофірма "Сади України", ПП "ВКФ "Мілєна", ТОВ "Чаплинський комбікормовий завод"

Позивачем надані заперечення до акту перевірки та копії документів, які зазначені такими, що не надані до перевірки (довіреності № 46471 від 20.08.13, № 712 від 10.10.13, № 660 від 30.09.13, копії податкових накладних, виданих ТОВ "АТ "Каргілл" за серпень 2013 року, копію договору купівлі-продажу з ТОВ Агрофірма "Українське насіння").

Каховська ОДПІ, розглянувши ці заперечення, залишила висновки перевірки без змін.

За наслідками перевірки ПП «СК «Зорецвіт» податковою інспекцією не приймалось жодного рішення. Позивач стверджує, що наслідками даного акту є внесення податковим органом змін до показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих підприємством за період 2013 рік - жовтень 2013 року, в базу даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, яка є складовою автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", та подальше використання податкової інформації для здійснення перевірок позивача та його контрагентів.

Незгода позивача з зазначеними діями зумовила його звернення до суду за захистом своїх порушених прав з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про проведення за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом. Посилання позивача на порушення податковою інспекцією порядку проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «СК «Зорецвіт», порушення вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд вважає необгрунтованими, оскільки саму перевірку вже проведено та наказ на її проведення реалізовано. Позивач надавав документи на перевірку, наказ не оскаржував, не заявляв ніяких заперечень проти проведення перевірки, тому враховуючи, що перевірка була реалізована, все, що мало місце до її проведення, втрачає правове значення. Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Відтак, з огляду на наведене, посилання платника податків на незаконність наказу та відсутність підстав для проведення перевірки, судом не розглядаються по суті.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тому суд вважає, що допуск позивачем до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Тому в задоволенні вимог про призначення перевірки ПП "СК "Зорецвіт" суд відмовляє. З огляду на викладене, в даному спорі судом розглядається лише суть встановлених порушень.

Позивач є сільськогосподарським підприємством та використовує спеціальний режим оподаткування ПДВ. Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п. 209.2 ст. 209 ПКУ).

Судом встановлено, що акт від 10.12.14 № 307/22-2/33929756 не містить будь-якого документального обґрунтування стосовно не підтвердження задекларованих позивачем податкових зобов'язань за період з 01.01.13 по 31.10.14. Висновки ґрунтуються лише на припущеннях про те, що позивач не має можливості реально вчиняти господарські дії з вирощування сільгосппродукції та її продажу в обсягах, які були задекларовані у звітності, з огляду на перевищення врожайності сої та соняшника в порівнянні із середньою по району, та не надання на перевірку деяких з первинних документів, а також недоліки в оформленні ТТН.

За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Твердження податкової інспекції стосовно неможливості виростити задекларований обсяг врожаю суд не приймає до уваги, оскільки в акті перевірки викладено, що позивач має відповідні ресурси - матеріальні та трудові, земельні ділянки, які свідчать про те, що позивач може займатись вирощуванням сільгосппродукції. Незрозумілі підстави не прийняття податковою інспекцією до уваги довідки № 01-09/153 від 07.07.2014, яка видана Управлінням агропромислового розвитку Каховської районної адміністрації щодо врожайності соняшника на зерно та сої, які зібрало ПП «СК «Зорецвіт».

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не вірно визначено частку сільськогосподарського товаровиробника у перевіряємому періоді є таким, що не підтверджено жодним доказом.

Акт перевірки був складений із порушенням встановлених податковим законодавством вимог, оскільки викладені в ньому висновки перевірки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а тому такий акт не може бути доказом правомірності висновків ОДПІ. Покупці сільськогосподарської продукції не перевірялись податковою інспекцією на предмет заперечення проти факту придбання вирощеної позивачем продукції, доказів не відображення господарських операцій з позивачем в податковому обліку цими покупцями в акті не зазначено. Відповідач не заперечує наявності у платника певної кількості сільськогосподарської техніки, приміщень, земельної ділянки, працівників. Податкове законодавство не передбачає підстав використання статистичної інформації при проведенні документальних перевірок та наслідки відхилення діяльності платника податків від середньостатистичної. Статистична інформація не враховує об'єктивних факторів, які мають суттєвий вплив, а містить інформацію про середньостатистичну діяльність звичайного сільгоспвиробника без врахування особливостей діяльності господарства, без аналізу виробничих потужностей, наявності або відсутності зрошування, якості та сортів закупленого та використаного насіння, матеріалів, добрив, кількості електричної енергії, палива, чисельності працівників, розміру виплаченої заробітної плати та інших елементів витрат виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг), що підтверджують зобов'язання зі сплати податків, та інших показників. Податковий ревізор-інспектор не знайомився із виробничим процесом, визначенням основних витратних елементів виробництва, за фактичним використанням яких можна визначити орієнтовні обсяги випуску продукції. Не встановлено податковою службою фактів прихованої закупівлі позивачем сільгосппродукції у інших виробників або посередників, або які для виявлення цих фактів були вчинені зустрічні перевірки, оперативно-розшукові заходи тощо. Не опитані керівник та працівники підприємства та особи, які перебували у трудових відносинах або у відносинах найму, про отримані ними доходи, не опитано покупців сільгосппродукції щодо питання реальності отримання та перевезення продукції від позивача, не доведено вчинення посадовими особами позивача дій, спрямованих на приховання або маскування незаконного походження продукції, джерела її походження, місцезнаходження, переміщення.

Податкове законодавство не ставить критерії визначення підприємства сільськогосподарським та набуття статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування в залежність від середньостатистичних показників врожайності, а тому не передбачає порівняння таких показників. При цьому законодавцем не визначено порядок і спосіб здійснення такого порівняння, а дані статистичної звітності, використані відповідачем, не призначені для використання у сфері оподаткування.

Також суд зазначає, що врожайність залежить від багатьох факторів, в тому числі: використання елітних сортів зернових культур, застосування мінеральних добрів, засобів хімічного захисту рослин, та, взагалі, від культури землеробства. Тому порівняння врожайності із середньостатистичними даними, є неприпустимим.

Суд дослідивши надані позивачем докази, які не спростовані відповідачем, зазначає, що позивачем доведено факт виробництва сільськогосподарської продукції власними силами підприємства. Отже, підприємство законно користується статусом суб'єкта спеціального режиму оподаткування .

Доводи відповідача про відсутність деяких документів є також необгрунтованими, оскільки податковою інспекцією не складався опис документів, які були отримані для перевірки. Крім того, до заперечень до акту перевірки позивач надав ті первинні документи, яких в акті зазначено як відсутні. Відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення операцій продажу сільгосппродукції за спірний період. Також, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

Відповідач в окремих випадках ставить під сумнів правильність оформлення товарно-транспортних накладних при здійсненні операції з перевезення товарів покупцям позивача. Суд вважає, що наявність помилки в оформленні певних документів сама собою не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків в зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. До документів первинного обліку - видаткових накладних, платіжних документів, податкових накладних у податкової інспекції зауважень немає, вони є оформлені належним чином та містять усі обов'язкові реквізити. Розбіжності у тоннах продукції, які були зазначені в деяких довіреностях та накладних, є недоліками, але не доказом безтоварності спірних господарських операцій.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій при проведені перевірки та корегуванні показників податкової звітності позивача в своїх інформаційних базах.

З наданих відповідачем суду витягів з електронної інформаційної бази даних інформаційної системи "Податковий блок" ДПС України вбачається, що податковою інспекцією внесені коригування в показники податкових зобов'язань позивача (зменшені до "0" грн.), зокрема, по таким покупцям, як ТОВ "Чаплинський комбікормовий завод" , по ПП "ВКФ "Мілєна", ТОв "АТ Каргілл", ТОВ "Агрофірма "Українське насіння", ТОВ "Каховкапротагро".

Суд погоджується з доводами позивача про протиправність таких дій та наявність права позивача на судовий захист від їх вчинення з огляду на таке. Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 з 01 січня 2013 року в органах державної податкової служби усіх рівнів введено в експлуатацію інформаційну систему «Податковий блок» (далі - ІС «Податковий блок»). ІС «Податковий блок» має своїми складовими елементами чотири підсистеми-блоки операційної діяльності контролюючих органів, а саме: «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів», «Податковий аудит». Підсистема «Податковий аудит» дозволяє стандартизувати процес відбору платників податків для проведення податкового контролю за виконанням податкових зобов'язань платниками податків без додаткового втручання в їх діяльність. Зокрема, підсистема надає можливості для здійснення податкового контролю, боротьби з мінімізацією податкових зобов'язань та забезпечення наповнення дохідної частини бюджету.

Відповідно до п. 2.6 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 року № 22, працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених у сформованих вимогах про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку. Таким чином, з наведеного випливає, що з метою подальшого використання при виконанні покладених на контролюючі органи завдань та функцій зібрана ними податкова інформація, у тому числі зібрана за результатами податкового контролю, вноситься до підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок».

Разом з тим, в силу положень пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, який відповідно до п. 1.4. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2013 року № 395, є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У свою чергу, пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Зокрема, в силу приписів пункту 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Аналізуючи зазначені норми, можна зробити висновок, що законодавством чітко передбачений обов'язок посадових осіб контролюючих органів вручити платнику податку податкове повідомлення-рішення, винесене як у разі виявлення в результаті перевірки факту зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, так і в інших випадках визначення суми грошового зобов'язання платника податку контролюючим органом самостійно.

У свою чергу, за змістом пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

При цьому, відповідно до пункту 5.4. Методичних рекомендацій щодо приймання та обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року № 516, за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Відтак, законодавством також встановлено порядок самостійного визначення платником податку розміру власного податкового та/або грошового зобов'язання, що у свою чергу, є окремим джерелом інформації, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, а отже, має бути внесена до інформаційних баз такого контролюючого органу.

Виходячи з викладеного, податковий обов'язок підлягає відображенню в базах контролюючих органів виключно згідно з показниками податкової декларації, складеної платником податків за правилами ст. 46 Податкового кодексу України і поданої до контролюючого органу в порядку ст. 49 Податкового кодексу України або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст. ст. 54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні, котре пройшло процедуру узгодження (адміністративного чи судового) відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України.

Державна фіскальна служба, її територіальні підрозділи є органами державної влади, посадові особи яких в силу приписів частини 2 статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та іншими законами України. Зазначений обов'язок фактично дублюється підпунктом 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 Податкового кодексу України, за яким посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Обов'язку посадових осіб контролюючих органів, передбаченому підпунктом 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 Податкового кодексу України, кореспондує право платника податків вимагати від зазначених посадових осіб дотримуватись при здійсненні ними своїх повноважень Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

З огляду на це, оскільки Податковим кодексом не надано контролюючим органам права самостійно коригувати в інформаційних базах показники податкової звітності платника податку, зазначені дії посадових осіб контролюючих органів слід розглядати як порушення приписів частини 2 статті 19 Конституції України, положень підпункту 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 Податкового кодексу України, з одного боку, та як порушення прав платника податку, з іншого.

Оскільки позивач є платником ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, така реєстрація може бути анульована за наслідками перевірки, або у позивача можуть виникнути проблеми з оплатою продукції покупцями, відносно яких були зменшені податкові зобов'язання позивача тощо. Так, позивачем надано суду докази того, що акт перевірки від 10.12.2014 та дії по корегуванню показників податкової звітності мали наслідком проведення перевірки у контрагента позивача - ТОВ "Чаплинський комбікормовий завод".

Виходячи з цього, неправомірне (без винесення податкового повідомлення-рішення), самовільне внесення посадовими особами контролюючого органу змін щодо розміру податкового зобов'язання платника податку до відомостей, які містяться в інформаційних базах контролюючих органів, може мати вплив на зміну розміру податкового боргу платника податку, а в перспективі і на визначення податкового режиму, яким користується такий платник.

Також, варто зазначити, що завданням адміністративного судочинства є захист не лише прав, а й інтересів у сфері публічно-правових відносин (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). У відповідності з рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У даному контексті внесення без достатньої правової підстави змін до даних платника податку в окремих випадках створює перешкоду реалізації охоронюваного законом інтересу такого платника. Крім того, враховуючи те, що для платника податку на додану вартість сума податку, що підлягає сплаті на спецрахунки казначейства та використовується на виробничі цілі, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, самостійна зміна контролюючим органом в електронних базах даних показників податкової звітності може мати своїм наслідком порушення права платника податку щодо розміру отримання податку на додану вартість. З приводу цього в практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Пайн Веллі Девелопмент та інші проти Ірландії» (Pine Valley Development Ltd and Others vs. Ireland, №12742/87, рішення від 29.11.1991), «Стретч проти Об'єднаного Королівства» (Stretch vs. United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.06.2003), «Федоренко проти України» (Fedorenko vs. Ukraine, №25921/02, рішення від 01.06.2006) трактується концепція права власності та має на увазі, зокрема, право на рухоме та нерухоме майно, акції та інші цінні папери, патенти, право на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, ліцензії на проведення діяльності, економічні інтереси, пов'язані з веденням бізнесу, право продовження оренди нерухомості, доменні імена, право на податкові кредити, правомірні очікування настання певних обставин. Зазначена можливість платника податку щодо отримання різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість може трактуватися як правомірне очікування настання певних обставин, що у розумінні Європейського суду з прав людини є правом власності такого платника, яке підлягає захисту відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, з метою реалізації зазначених прав, у платника податку наявні всі підстави вимагати від контролюючого органу забезпечення достовірності даних, що містяться в його інформаційних базах.

Отже, виходячи з викладеного, внесення змін до облікових даних платника податків, а відтак і зміна податкової інформації щодо розміру податкових зобов'язань платника податків, що в силу положень пункту 74.1. статті 74 Податкового кодексу України зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів, можливі лише на підставі самостійно поданої декларації платника податків або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення (після закінчення строків його узгодження). При цьому, внесення змін до інформаційних баз з порушенням зазначеного порядку (без винесення податкового-повідомлення рішення чи без урахування даних податкової декларації) є не лише незаконним, а й свідчить про порушення прав платника податків.

Враховуючи викладене, судом встановлено протиправність дій відповідача щодо коригування задекларованих показників податкової звітності з податку на додану вартість ПП "СК "Зорецвіт", суд, для належного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов'язати податковий орган вилучити з автоматизованої системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту перевірки № 307/22-2/33929756 від 10.12.2014.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Задовольнити позов частково.

Визнати протиправними дії Каховської Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства "Сільськогосподарська компанія "Зорецвіт" в інформаційній системі "Податковий блок" за період січень 2013 року - жовтень 2014 року.

Зобов'язати Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "Сільськогосподарська компанія "Зорецвіт" № 307/22-2/33929756 від 10.12.2014.

В решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 квітня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8