Постанова № 43821343, 24.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2015 р. № 820/2562/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави суму податкового боргу у розмірі 3144,34 грн.

Згідно з ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає вказану справу у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у даній справі разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки на адресу відповідача, зазначену у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.03.2015 року, направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" 23.04.2015 року.

Керуючись приписами ч.7 ст.9 КАС України, суд застосовує ч. 11 ст. 35 КАС України, якою регламентовано, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд даної справи в порядку скороченого провадження.

Відповідач не скористався правом, наданим ч. 3 ст. 183-2 КАС України, та у строки, визначені законом, не надав до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.

Відповідно до Спеціального витягу від 16.03.2015 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 20.12.2002 року, відомості про перебування у процесі припинення підприємницької діяльності, банкрутства, про припинення підприємницької діяльності відсутні; місце проживання: 62203, АДРЕСА_1.

Відповідно до інформаційної довідки наданої позивачем підтверджено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Дергачівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області за №640 з 23.12.2002 року.

Позивачем надано до суду копію заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2002 року, з якої вбачається, що відповідач є платником єдиного податку другої групи.

На підтвердження наявності у відповідача податкового боргу позивачем надано до суду наступні документи:

- копію податкової вимоги від 17.04.2014 року №202-25 з доказами її направлення відповідачу;

- облікові картки платника податків - ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_2).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з таких положень норм права.

Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України до другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та наданої позивачем копії заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування, ОСОБА_1 відноситься до другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; відповідачем обрано ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Пунктом 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

З приписів п. 54.1 ст.54 ПК України вбачається, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з 2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пп. е) п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає наступне.

У зв'язку з наявністю у відповідача непогашеної узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем було винесено податкову вимогу від 17.04.2014 року №202-25 та, відповідно до вимог податкового законодавства, надіслано на адресу відповідача. Вказана податкова вимога відповідачем не оскаржена, станом на дату судового засідання податковий борг відповідачем не сплачений.

З моменту направлення зазначеної податкової вимоги податковий борг відповідача існував, не припиняючись, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.

Спірна сума заборгованості та безперервність податкового боргу відповідача підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Суд зазначає, що відповідач доказів оскарження вказаної податкової вимоги, як і інших будь-яких доказів або доводів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем надано докази наявності заборгованості відповідача перед бюджетом, належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (62203, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку у сумі 3144 (три тисячі сто сорок чотири) гривні 34 коп в дохід бюджету (отримувач: УДКСУ у Золочівському районі, код отримувача 37315882, МФО 851011, р/р 31414699700245).

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Котеньов О.Г.