Постанова № 43821291, 20.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2015 р. № 820/9191/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Кульчій А.М.

за участю :

представника відповідачів - Гнадченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області у якому за урахуванням уточнень просить суд: визнати неправомірними дій про проведенню фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2, на підставі якої складено акт від 24.05.2013 року № 296/21.3/22567411037; скасувати рішення від 27.05.2013 року № 201036/20/25/21.3-18, № 201037/20/25/21.3-18, № 201038/20/25/21.3-18, № 201039/20/25/21.3-18, № 201040/20/25/21.3-18; скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року № 0000272210.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 року позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Ізюмської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень, визнання дій неправомірними задоволено. Визнано неправомірними дій про проведенню фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2, на підставі якої складено акт від 24.05.2013 року № 296/21.3/22567411037. Скасовано рішення від 27.05.2013 року № 201036/20/25/21.3-18, № 201037/20/25/21.3-18, № 201038/20/25/21.3-18, № 201039/20/25/21.3-18, № 201040/20/25/21.3-18. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року № 0000272210.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Харківській області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі №820/9191/13-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2014 року касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У мотивувальній частині ухвали Вищого адміністративного суду України колегія суддів зазначила, що розглядаючи спір в частині позовних вимог про скасування рішень та податкового повідомлення-рішення, судами першої та апеляційної інстанцій помилково не здійснено дослідження обставин, якими відповідач обґрунтовує встановлені актом перевірки порушення, що стали підставою прийняття оскаржуваних рішень та податкового повідомлення-рішення та, відповідно, застосування штрафних санкцій відносно позивача.

Позивач та представник позивача, в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідачів в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 442 від 23.05.2013 фахівцями РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в Харківській області проведено фактичну перевірку позивача з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 296/21.3/22567411037 від 24.05.2013 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 встановлено порушення приписів постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» № 957 від 30.10.2008 в частині роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних, ст.11, ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині зберігання алкогольних напоїв, що не марковані марками акцизного податку, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, п.1-2, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акту перевірки № 296/21.3/22567411037 від 24.05.2013 року відповідачем було прийнято:

- рішення №201040/20/25/21.3-18 від 27.05.2013, яким до позивача застосовано штраф на суму 13 200,39 грн. за порушення постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» №957 від 30.10.2008, абз.13 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку із здійсненням роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних;

- рішення №201030/20/25/21.3-18 від 27.05.2013, яким до позивача застосовано штраф на суму 8 500 грн. за порушення ст.11., абз.15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку із зберіганням алкогольних напоїв, не маркованих марками акцизного податку;

- рішення №201038/20/25\21.3-18 від 27.05.2013, яким до позивача застосовано штраф на суму 89 487,5 грн. за порушення ст.15, абз.8 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку із здійсненням роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії;

- рішення №201037/20/25/21.3-18 від 27.05.2013, яким до позивача застосовано штраф на суму 86 1575 грн. за порушення ст.15, абз.10, ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку із зберіганням роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

- рішення №201036/20/25/21.3-18, яким до позивача застосовано штраф на суму 44 743,75 грн. за порушення ст.15, абз.10 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку із зберіганням роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

- податкове повідомлення-рішення від 21.0.2013 № 0000272210, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 106 721 грн. за порушення п.1 ст.17 ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіряючи дії відповідача по проведенню фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2, на підставі якої складено акт від 24.05.2013 року № 296/21.3/22567411037 на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом п.80.1., пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу зазначених норм слідує, що у платника податку є право не допускати до проведення перевірки посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки з підстав, зазначених в п.п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що перевірка проведена на підставі наказу від 23.05.2013 року №442 "Про проведення фактичної перевірки" та в присутності реалізатора позивача - ОСОБА_3, його менеджера - ОСОБА_4, та його особисто про що свідчать підписи на акті перевірки, додатках до акту перевірки та письмових пояснень наданих під час перевірки після проведення контрольної закупки працівниками податкового органу.

Тобто, ФОП ОСОБА_2 допустив орган державної податкової служби до проведення перевірки, внаслідок чого було складено акт № 296/21.3/22567411037 від 24.05.2013 року.

Суд зазначає, що сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - передана на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення. Висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акту перевірки.

За таких обставин, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч. 2 ст. 17 КАС України, оскільки не породжує ніяких правових наслідків для позивача (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/66717/11 ).

Таким чином, враховуючи вище наведене, суд вважає, що дії відповідача з проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2, на підставі якої складено акт № 296/21.3/22567411037 від 24.05.2013 року є правомірним та такими які вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги у цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про скасування рішень від 27.05.2013 року № 201036/20/25/21.3-18, № 201037/20/25/21.3-18, № 201038/20/25/21.3-18, № 201039/20/25/21.3-18, № 201040/20/25/21.3-18; скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2013 року № 0000272210, суд зазначає наступне.

Так, згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 встановлено порушення приписів постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» № 957 від 30.10.2008 в частині роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних, ст.11, ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині зберігання алкогольних напоїв, що не марковані марками акцизного податку, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, п.1-2, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акту перевірки № 296/21.3/22567411037 від 24.05.2013 року відповідачем було прийнято оскаржувані рішення від 27.05.2013 року № 201036/20/25/21.3-18, № 201037/20/25/21.3-18, № 201038/20/25/21.3-18, № 201039/20/25/21.3-18, № 201040/20/25/21.3-18; скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2013 року № 0000272210.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу на праві власності належить нежитлова будівля, магазин продовольчих товарів, яку від придбав згідно договору від 19.11.2011 року, вказаний об'єкт розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16-20).

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії Б№ 662648 та витягу з ЄДР основними видами діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; оптова торгівля іншими продуктами харчування в тому числі рибою, ракоподібними та молоком (а.с. 13-14)

Із долучених до матеріалів справи договорів оренди: від 15.05.2013 року, укладеного з ОСОБА_5 (а.с.94), від 05.01.2013 року, укладеного з ФОП ОСОБА_6 (а.с.121), від 05.01.2013 року, укладеного ФОП ОСОБА_9 (а.с.122), прибуткових касових ордерів (а.с.116-120),- встановлено, що приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1 здається позивачем іншим суб'єктам господарювання для ведення власної господарської діяльності.

В ході проведення перевірки було встановлено, що місце зберігання напоїв та тютюнових виробів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, не внесено до Єдиного державного реєстру.

Під час проведення перевірки фахівцями зроблено опис наявної за місцем зберігання алкогольної та тютюнової продукції, в якому зафіксовано вартість кожної одиниці товару. Згідно складеного опису, в місці зберігання знаходилась алкогольна продукція загальною вартістю - 44743,75 грн. та тютюнова продукція загальною вартістю - 8615,75 грн.(т.1 а.с. 61-78)

Суд зазначає, що відповідно до ч. 33 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"( тут і надалі в редакції, що діяла на час винесення спірних правових актів), зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

За вказане порушення абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Так, враховуючи виявлені перевіркою обставини, керівником РУ САТ ДПС України у Харківській області прийняті рішення №201036 від 27.05.2013 року та №201037 від 27.05.2013 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 100 відсотків вартості алкогольної та тютюнової продукції, яка знаходиться в такому місці зберігання.

Також, в ході проведення перевірки було встановлено факт реалізації однієї пляшки горілки "Вищий сорт" "Люкс" (містить 0,5 л., міцність 40% об., д.р. 28.07.2011 року) по ціні 30,0 грн. за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно зі складеним описом, в місці зберігання знаходилась партія алкогольної продукції загальною вартістю- 44743,75 грн.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення продавця ОСОБА_3, в яких зазначено, що нею, продавцем ФОП ОСОБА_2, в магазині за адресою, АДРЕСА_1, реалізовано 1 пляшку горілки "Вищий сорт" "Люкс" (містить 0,5 л., міцність 40% об., д.р. 28.07.2011 року) по ціні 30,0 грн., у зв'язку з відсутністю касового апарату. (т.1 а.с. 85)

Суд, зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 15 вказаного Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

За вказане порушення абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Так, враховуючи виявлені перевіркою обставини, керівником РУ САТ ДПС України у Харківській області прийнято рішення №201038 від 27.05.2013 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 200 відсотків вартості отриманої партії товару (44743,75 грн.*200%=89487,5 грн.)

Крім того, в ході проведення перевірки було встановлено, що за місцем реалізації зберігалися алкогольні напої, марковані марками акцизного податку з зазначенням суми акцизного податку, що не відповідає сумі, яка діяла на дату розливу алкогольних напоїв (на марці акцизного податку, якою була маркована горілка "Ексклюзив стандарт" Пшенична" (містить 1,0 л., міцність 40% об., д.р. - 14.02.2013 року) зазначена ставка податку 9,174 грн., в той час як на дату розливу даної горілки діяла ставка - 18,348 грн.; на марці акцизного податку, якою була маркована горілка "Ексклюзив "Стандарт" (містить 0,2 л., міцність 40% об., д.р. - 27.03.2013 рок). зазначена ставка податку 4,212 грн., в той час як на дату розливу даної горілки діяла ставка - 3,670 грн.).

За місцем реалізації знаходилось 3 пляшки вказаної горілки "Ексклюзив стандарт "Пшенична" вартістю 47,00 грн. кожна (загальна вартість -141,00 грн.) а також 30 пляшок горілки "Ексклюзив "Стандарт" вартістю 85020 грн., що підтверджується описом наявної продукції.

Згідно ст. 11 Закону України "Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду.

За вказане порушення, а саме зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Так, враховуючи виявлені перевіркою обставини, керівником РУ САТ ДПС України у Харківській області прийнято рішення №201039 від 27.05.2013 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 8500,0 грн. (оскільки загальна вартість товару становить лише 606,00 грн.)

Судом встановлено, що в акті перевірки зафіксовано факт продажу горілки "Вищий сорт" "Люкс" (містить 0,5 л., міцність 40% об., д.р. 27.07.2011 року) по ціні 30,0 грн., в той час як мінімальна роздрібна ціна на горілку такої тари та міцності розрахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.08 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", становить 30,10 грн. (мінімальна роздрібна ціна за літр стовідсоткового спирту становить 150,5 грн., мінімальна ціна на горілку розраховується як добуток відповідний затверджених мінімальних цін, міцкості за об'ємом ( у відсотках) та міцкості тари ( у літрах), поділений на 100 відсотків, отже у даному випадку мінімальна роздрібна ціна на вказаний алкогольний виріб становить:150,5*40 (міцність)*0,5(літри):100=30,1 грн.).

Як було вже зазначено судом раніше фахівцями було складено опис наявної в магазині алкогольної продукції, з зазначенням ціни кожної одиниці товару, який підтверджує факт того, що в магазині провадилась діяльність по роздрібній торгівлі горілкою за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на перелічені в описі спиртні напої.

Суд зазначає, що за порушення вимог Постанови КМУ від 30.10.08 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв відчизняного виробництва, а саме оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої абз. 13 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Так, враховуючи виявлені перевіркою обставини, керівником РУ САТ ДПС України у Харківській області прийнято рішення №201040 від 27.05.2013 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 13200,39 грн.

Також в акті перевірки зафіксовано факт того, що розрахункова операція по продажу пляшки горілки "Вищий сорт" Люкс" (містить 0,5л., міцність 40% об., д.р. 28.07.2011 року) по ціні 30,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій не проводилась, відповідний розрахунковий документ на повну суму покупки не роздруковувався та не видавався.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями продавця ОСОБА_3, в яких зазначено, що нею, продавцем ФОП ОСОБА_2, в магазині за адресою, АДРЕСА_1, реалізовано 1 пляшку горілки "Вищий сорт" "Люкс" (містить 0,5 л., міцність 40% об., д.р. 28.07.2011 року) по ціні 30,0 грн., у зв'язку з відсутністю касового апарату. (т.1 а.с. 85)

Суд зазначає, що відповідно до ст.20 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання. що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, враховуючи виявлені перевіркою обставини, Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією в Харківської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272210 від 20.06.2013 року про застосування ддо позивача штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 106721,0 грн. (( 44744,0 грн.+8616,0 грн.)*2+1,0 грн.)

Частиною 1 ст. 17 вказаного Закону передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).

Так, згідно з п. 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 вказаного Порядку також передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

За приписами п. 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до положень п. п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, судом в судовому засіданні було допитано свідків, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підтвердили факт проведення перевірки позивача та факт встановлення порушень вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в діях позивача.

Натомість, позивачем не надано доказів неправомірності оскаржуваних рішень

Разом з тим на виконання вимог ч. 2 ст. 72 КАС України відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.06.2013 року, що набрала законної сили, якою визнано винним ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зі змісті вказаної постанови встановлено, що позивача визнав свою вину, стосовно того, що він 24.05.2013 року здійснював заняття підприємницькою діяльністю без наявності ліцензії на право реалізації лікеро-горілочних та тютюнових виробів в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", по АДРЕСА_1, яка виразилась в реалізації 1 пляшки горілки ВС "Люкс" 0,5 л. 40% по ціні 30,00 грн., 1 пачки сигарет за ціною 12,50 грн. (т.1. а.с. 111)

За таких підстав суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваних рішень дів у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 24.04.2015 року.