Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2015 р. справа №820/4695/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,
представників позивача - Калини К.П., Пікуля В.І.,
представника відповідача - Головко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 26.12.2013 року за №0000092200 у повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акту про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" (код ЄДРПОУ 30772496) №10/20-16-22 від 05.12.2013 року, та вважає, що допущена помилка при зазначенні номеру податкової накладної в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не є підставою для зняття податкового кредиту, оскільки для отримання податкового кредиту важлива реальність операції і фактична наявність податкової накладної, яка підтверджує суму податкового кредиту, а тому оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідачем до суду надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на висновки акту перевірки позивача та обставини і норми права, зазначені в акті, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та незаконними.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що Красноградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено камеральну електронну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького", за результатами якої складено акт №10/20-16-22 від 05.12.2013 року (Т.1, а.с.10-13).
При перевірці податковим органом використано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року №9074540608 від 05.12.2013 року з додатками до неї, надану до Сахновщинського відділення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області в електронному вигляді та бази даних Міністерства доходів і зборів України.
Під час перевірки відповідачем виявлено порушення позивачем приписів вимог п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; за висновками акту перевірки позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 30117,90 грн., а саме: ТОВ "Аграрний дім ім. Горького", відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року, наданого до Сахновщинського відділення Красноградської ОДПІ 19.11.2013 року №9074549907 до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість у розмірі 30117,90 грн. по податковій накладній, отриманій від ТОВ "Золотий екватор" Харківська філія від 16.10.2013 року №3640, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі вище зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092200 від 26.12.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 45177,00 грн, в т.ч. основний платіж у розмірі 30118,00 грн, штрафні санкції у розмірі 15059,00 грн (Т.1, а.с.15).
З матеріалів справи встановлено, що 19.11.2013 року позивач засобами електронного зв'язку подав до відповідача звітну декларацію з податку на додану вартість №9074540608 разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів № 9074550015 (Т.1, а.с.83-85).
У жовтні 2013 року позивач до складу податкового кредиту включив суму податку на додану вартість у розмірі 30117,90 грн. по податковій накладній №3640 від 16.10.2013 року, отриманій від ТОВ "Золотий екватор", що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" за жовтень 2013 р. (Т.1, а.с.87).
У матеріалах справи наявна копія податкової накладної №3640/07 від 16.10.2013 року, видана позивачу ТОВ "Золотий екватор", сума податку на додану вартість - 56235,80 грн (Т.1, а.с.35).
Податкова накладна №3640/07 від 16.10.2013 року зареєстрована ТОВ "Золотий екватор" відповідно до наданої до суду копії електронної квитанції №1 від 23.10.2013 року (Т.2, а.с.27).
Позивачем відкориговано номер податкової накладної №3640/07 від 16.10.2013 року (№1640) відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданого до Сахновщинського відділення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області в електронному вигляді та бази даних Міністерства доходів і зборів України.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам, суд керується наступними приписами процесуальних та матеріальних норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Зокрема, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту.
При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).
Суд зауважує, що процесуальним законом визначено компетенцію суду щодо перевірки дотримання вимог суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення принципу розумності (розсудливості); під нерозсудливими (інакше - безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.
Суд також зважає на принцип пропорційності прийняття рішення податковим органом у спірних правовідносинах, який, зокрема, передбачає, що: 1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти; 2) якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей; 3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; 4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.
Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін по справі, що позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року включено суму податку на додану вартість, що підтверджується податковою накладною №3640/07 від 16.10.2013 року, отриманою позивачем від його контрагента ТОВ "Золотий екватор", яка зареєстрована контрагентом позивача за №3640/07, а позивачем помилково зареєстрована за №3640.
При цьому до суду відповідачем не надано будь-яких доказів, що підтверджують невключення контрагентом позивача суми податкових зобов'язань за вказаною податковою накладною до своєї податкової звітності.
У суду відсутні будь-які докази порушення інтересів держави щодо недоотримання суми податку за вказаною податковою накладною шляхом невиконання платником податків конституційного обов'язку сплачувати податки та збори, у той час як матеріали справи не містять будь-яких доказів, посилань чи висновків податкового органу щодо нереальності господарської операції за податковою накладною №3640/07 від 16.10.2013 року.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням порушено право платника податку на віднесення підтвердженої податковою накладною суми податку на додану вартість до податкового кредиту виключно внаслідок виявлення відповідачем у процесі камеральної перевірки помилки позивача у номері податкової накладної при її внесенні до Єдиного реєстру 6666666податкових накладних.
При цьому відповідач обґрунтовує прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення приписами ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, у той час як позивачем фактично порушено порядок реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом помилки у номері податкової накладної, у той час як до самої податкової накладної чи господарської операції, за результатами якої її видано, зауважень у податкового органу не було.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає принципам розсудливості, пропорційності, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії у саме у вигляді як позбавлення права позивача на віднесення підтвердженої податковою накладною суми ПДВ до податкового кредиту, так і застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п.п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у вказаних правовідносинах, не перевіряючи та не враховуючи при цьому відомостей документів первинного бухгалтерського обліку щодо реальності господарської операції.
Суд зазначає, що встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
На виконання вимог ст.ст.2, 16 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд враховує висновок, викладений у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", відповідно до якого суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
При розгляді справи судом встановлено порушення оскаржуваним рішенням податкового органу прав та законних інтересів платника податків, у той час як відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого в адміністративному суді покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надано до суду доказів та правового обґрунтування відповідності податкового повідомлення-рішення критеріям, встановленим ст.2 КАС України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000092200 від 26.12.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" (код ЄДРПОУ 30772496, адреса місцезнаходження: 64512, Харківська обл., Сахновщинський район, с. Лебедівка) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 квітня 2015 року.
Суддя Котеньов О.Г.
Судове рішення № 43821203, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 21.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/4695/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: