Постанова № 43820987, 22.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року

м.Полтава

Справа № 816/1121/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кулик - Куличок О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АКВА" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АКВА" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 355 грн., посилаючись на несплату відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у встановлений Податковим кодексом України строк.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність його уповноваженого представника /а.с.19/.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився. Конверт із судовою повісткою, направлений відповідачу за його зареєстрованим місцем знаходженням: вул. Воровського, 22, м. Полтава, Полтавська область, 39600, повернувся до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" /а.с.28/.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "АКВА" (ідентифікаційний код 22540984) зареєстроване як юридична особа 28.05.1996, перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 29.12.1994 за №120 Т /а.с.7-8/

11.11.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ "Компанія "АКВА", за результатами якої складено акт №1942/16-03-15-03-09 від 11.11.2014, в якому зафіксовано факт неподання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2012 року та 2012 рік, чим порушено вимоги п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України /а.с. 12/.

На підставі акту камеральної перевірки складено податкове повідомлення - рішення №0014371503/2369 від 11.11.2014, яким ТОВ "Компанія "АКВА" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 340 грн. /а.с.12 на звороті/

Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуте з відміткою поштового відділення від 14.11.2014 "за закінченням терміну зберігання" /а.с.12 на звороті/.

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Беручи до уваги вимоги 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу.

Доказів щодо оскарження податкового повідомлення - рішення №0014371503 від 11.11.2014 суду не надано.

Також, 17.11.2014 контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток відповідача, за результатами якої складено акт №2014/16-03-15-03 від 17.11.2014, в якому зафіксовано факт неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, чим порушено вимоги п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України / а.с. 13/.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове - повідомлення рішення № 0015081503/2487 від 17.11.2014, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1020 грн. /а.с.13, на звороті/.

Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуте з відміткою поштового відділення від 17.11.2014 "по адресі адресат не існує" /а.с.13, на звороті/

В силу п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу.

Доказів щодо оскарження податкового повідомлення - рішення № 0015081503/2487 від 17.11.2014 суду не надано.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, визначена податковими повідомленнями - рішеннями відповідачем у встановлений Податковим кодексом України строк не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу, який підтверджується даними інтегрованої картки відповідача /а.с.20-21/.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу № 7681-25 від 16.12.2014, яка повернута з відміткою поштового відділення "адресат не працює по такій адресі" /а.с.11/.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкова вимога № 7681-25 від 16.12.2014 вважається врученою ТОВ "Компанія "АКВА".

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги суду не надано.

Станом на дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток в розмірі 1 355 грн., про що свідчать дані інтегрованої картки платника податків.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть застосовуватися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу.

Так, відповідно до пунктів 95.1. - 95.3. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Системне тлумачення наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу з платників податків, крім фізичних осіб.

Контролюючий орган вправі використати майно платника для погашення його податкового боргу у випадку недостатності або відсутності грошових коштів на рахунках підприємства або відсутності інформації про існування таких рахунків взагалі. При цьому виявлення рахунків платника та стягнення як готівкових, так і безготівкових коштів на погашення податкового боргу здійснюється контролюючим органом як органом стягнення у процесі виконання відповідного рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 у справі К/9991/25875/12, постанові Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 у справі К/9991/20352/12.

Таким чином, порядок стягнення податкового боргу усіх платників податків, крім фізичних осіб, визначений пунктами 95.1. - 95.3. Податкового кодексу України, які не передбачають способу стягнення податкового боргу, зазначеного позивачем у позовній заяві.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зміст матеріально-правових вимог Кременчуцької ОДПІ, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача в обслуговуючих банках на погашення його податкового боргу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ та стягнути з розрахункових рахунків ТОВ "Компанія "АКВА" кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1 355 грн.

В іншій частині позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АКВА" про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АКВА" (ідентифікаційний код 22540984, вул. Воровського, 22, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 355 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) гривень на р/р 33110318700008, одержувач УК у місті Кременчуці /м.Кременчук/ 11021000, код одержувача 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол