Постанова № 43820545, 14.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року (о 16 год. 55 хв.) Справа № 808/5769/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Зозулі Д.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект», третя особа), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2014 №0000351702.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх. №53929 від 22.12.2014). Зокрема, вказує, що позивач ніяких кредитних договорів з ТОВ «Кей-Колект» не укладав, кредитні відносини були укладені з ПАТ «Укрсиббанк», при цьому спір з приводу кредитних відносин вирішувався в судовому порядку, а відповідно з дати набрання чинності рішення суду між позивачем та банком припинились правовідносини на підставі кредитного договору та виникли зобов'язання з виконання судового рішення, порядок виконання якого врегульовано Законом України «Про виконавче провадження». На підставі викладеного, вважає спірне рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 16.10.2014 №3021/08-01-10-01 та додаткових поясненнях від 25.11.2014 №372/08-01-10-01. Зокрема, стверджує, що факторингова компанія ТОВ «Кей-Колект» за договором факторингу купила у АКІБ «Укрсиббанк» право грошової вимоги щодо кредитного договору, укладеного між банком і позивачем. При цьому, ТОВ «Кей-Колект» запропонувало позивачу проплатити основну суму кредиту (тіло кредиту), анулювавши суму процентів по кредитній заборгованості. Вказує, що сума прощеного кредитором боргу є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, котрий підлягає оподаткуванню в порядку абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 такого кодексу. Вказував, що позивачем не оподатковано дохід, отриманий у вигляді суми прощеного кредитором боргу, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету, у зв'язку з чим податковим органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і донараховано штрафні санкції. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. 30.01.2015 на адресу суду від третьої особи надійшли наступні документи (вх. №4614): копія повідомлення про відступлення прав вимоги від 15.12.2011, копія договору факторингу від 12.12.2011, виписка з додатку до договору факторингу, копія довіреності.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

21.03.2008 між ОСОБА_3 (позичальник) та АКІБ «УкрСиббанк» (банк) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11319180000, згідно умов якого банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні гроші (кредит) в іноземній валюті, Доллар США, в сумі 30 000,00 грн., що дорівнює еквіваленту 151 500,00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.

У зв'язку з неналежним виконанням позивачем умов кредитного договору 03.02.2011 заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-532/2011 задоволено позов ПАТ «Укрсиббанк», стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» по кредитній угоді № 11319180000 від 21.03.2008 суму боргу 238 353,59 грн., а також судові витрати в сумі 1 820,00 грн. Указане рішення набрало законної сили14.02.2011.

12.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 1, за яким ПАТ «УкрСиббанк» здійснив відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором № 11319180000 від 21.03.2008, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк» на користь ТОВ «Кей-Колект».

Згідно повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором або договором про відкриття та використання картрахунку від 15.12.2011 № 12-22/26983 ПАТ «УкрСиббанк» повідомив ОСОБА_3 про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором № 11319180000 від 21.03.2008 ТОВ «Кей-Колект».

19.04.2012 листом за вих. № 2097 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» повідомило позивача про анулювання боргу в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. В повідомленні ТОВ «Кей-Колект» зазначено про прийняття рішення про анулювання кредиторської заборгованості позивача, яка станом на 19.04.2012 становить 18 923,43 дол. США, що складає 151 103,59 грн., по курсу НБУ станом на 19.04.2012. Окремо, ТОВ «Кей-Колект» у своєму листі звертає увагу, на те, що відповідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, у зв'язку з чим позивачу необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації. Вказане повідомлення позивач отримав 19.04.2012, про що свідчить відповідна відмітка на копії повідомлення.

До відділу КПР доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшла службова записка №635 від 03.03.2014 відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб щодо ймовірного ухилення від оподаткування ОСОБА_3, а саме отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага від ТОВ «Кей-Колект» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 у сумі 151 103,59 грн., у вигляді анульованого боргу вищевказаній фізичній особі.

Відповідачем до ТОВ «Кей-Колект» направлено запит від 11.12.2013 №11933/08-29-17-01-113 щодо підтвердження відображення у звіті 1 ДФ інформації про отриманий дохід ОСОБА_3, на який 10.01.2014 отримано відповідь згідно листа ТОВ «Кей-Колект» від 27.12.2013 №083-12384/1.

08.04.2014 на адресу позивача поштою направлено копію наказу від 08.04.2014 №310 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» та повідомлення від 08.04.2014 №45, які отримані 25.04.2014.

На підставі наказу від 08.04.2014 №310 посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_3 з питань оподаткування доходу як додаткове благо, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено відповідний акт від 25.04.2014 №27/08-29-17-02-2710514914 (далі - Акт).

Під час перевірки встановлено порушення відповідачем пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, а саме заниження податкових зобов'язань по податку на доходи з фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 23 112,41 грн., внесення перекручених даних до декларації про майновий стан та отримані доходи за 2012 рік.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у Акті, позивачем подано заперечення до акту перевірки, проте згідно відповіді ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 13.05.2014 №1237/08-20-17-215 та листа ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 01.06.2014 №2888/08-28-17-211 висновки викладені у акту документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2014 №0000351702, яким відповідачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 28 890,51 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 23 112,41 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у сумі 5 778,10 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що ПКУкраїни регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.47. п. 14.1. ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп.162.1.1.п.162.1 ст.162 платниками податку (на доходи фізичних осіб) є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 ПК України).

Приписами пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Враховуючи вищевказані норми ПК України, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов : а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Пунктом 127.1 ст.127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За нормами пп.54.3.2. п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Із матеріалів справи вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на доходи з фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 23 112,41 грн., внесення перекручених даних до декларації про майновий стан та отримані доходи за 2012 рік.

Відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України, в тому числі нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу та/або отримання ним повідомлення про відступлення прав вимоги ПАТ «Укрсиббанк» за кредитним договором № 11319180000 від 21.03.2008 ТОВ «Кей-Колект».

Суд вживав необхідних заходів щодо отримання інформації від банку. Так, ухвалами від 22.12.2014, від 02.02.2015 та від 30.03.2015 суд витребовував у Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» належним чином завірену копію договору факторингу №1, укладеного 12 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсіббанк» і ТОВ «Кей-Коллект», та копію листа №12-22/26983 від 15.12.2011 від «Укрсиббанку» ОСОБА_3 про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором від 21.03.2008, проте на час розгляду справи у суді вказані ухвали не виконані, від ПАТ «Укрсіббанк» на адресу суду відповіді та відповідні документи не надходили.

Таким чином, суду не доведено, що на момент отримання повідомлення від ТОВ «Кей-Колект» про анулювання боргу в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України позивача було належним чином повідомлено про відступлення ПАТ «Укрсиббанк» право вимоги за кредитним договором та виникнення (існування) грошового зобов'язання позивача перед ТОВ «Кей-Колект».

Крім того, в матеріалах справи наявне заочне рішенням від 03.02.2011 Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-532/2011, яким задоволено позов ПАТ «Укрсиббанк», стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» по кредитній угоді № 11319180000 від 21.03.2008 суму боргу 238 353,59 грн., а також судові витрати в сумі 1 820,00 грн. Указане рішення набрало законної сили 14.02.2011.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм ПК України, Цивільного кодексу України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що кредитна заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк» не є прощеною та зобов'язання позивача по кредитним договорам з банком не припиняються, оскільки у банку залишається право вимагати повернення несплаченої суми кредиту згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, яке набрало законної сили. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000351702 від 16.05.2014.

Присудити на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак