Постанова № 43820430, 27.04.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року Житомир справа № 806/1156/15

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання видати посвідчення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови у видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1, протиправними;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області видати відповідне посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1.

В обґрунтування позову зазначає, що із 22.04.1974 року постійно проживав у смт. Макарів - 1, Київська область, яке згідно з переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи від 27.07.1991 № 2106. У липня 2012 року смт. Макарів - 1 Київської області перейменовано на селище Городок Радомишльського району Житомирської області. Однак, при зверненні до відповідача із зверненням щодо надання посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1, позивачу було відмовлено з тих причин, що селище Городок не віднесено до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач вважає, що дані дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства та порушують його права.

Позивач до суду не прибув. Через відділ документального забезпечення суду надав заяву, в якій просить справу розглядати у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Як вбачається з довідки, виданої Макарівською районною державною адміністрацією Київської області № 2172 від 12.09.2012, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає, зареєстрований та працює в м. Макарів - 1 із 21.05.1974 по дату видачі довідки. Окрім того, відповідно до даної довідки, м. Макарів - Макарівського району Київської області віднесено до зони посиленого радіологічного контролю /категорія 4 / чотири/ згідно із постановою КМУ № 106 від 23.07.1991.

Постановою ВРУ від 05.07.2012 № 5173-VI військове містечко Макарів - 1 Макарівського району Київської області перейменовано на селище Городок Радомишльського району Житомирської області з відповідною зміною територіального підпорядкування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має посвідчення серії НОМЕР_1, громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю Категорії 4.

Встановлено, що Експертним висновком Обласної онкологічної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по визначенню причинного зв'язку хвороб та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок Чорнобильської катастрофи від 10 листопада 2012 року №45 підтверджено, що хвороба позивача (Са прямої кишки ст. ІІ кл. з. ІІ (два) має причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 14), а довідкою до акта огляду МСЕК серії «10 ААБ» №234967 позивачу встановлено другу групу інвалідності та також вказано, що його захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с.15).

24.02.2015 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області стосовно видачі посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС І категорії.

Проте, листом від 02.03.2015 року № 07/451, позивачу було відмовлено у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії. Мотивуючи відмову у видачі даного посвідчення, відповідач посилається на те, що селище Городок не віднесено до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ УРСР від 23.07.1991 року № 106.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пункт 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Статтею ж 12 вказаного Закону визначено причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Таким чином, дослідивши обставини даної справи в сукупності з наявними доказами, суд прийшов до висновку про наявність у позивача, як інваліда другої групи, щодо якого встановлено причинний зв'язок захворювання з наслідками аварії на ЧАЕС, права на надання йому статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Відповідно до ч.1 ст.65 цього ж Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до державних органів, зокрема, Житомирської обласної державної адміністрації з питання видачі йому посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії особи, але отримував відмови.

При цьому, за змістом ч.4 ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій; порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ №51 від 20.01.1997р., посвідчення потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Крім того, видача посвідчень провадиться потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Суд звертає увагу на той факт, що позивач із 1974 року по сьогоднішній день не змінював місця проживання, однак з незалежних від нього обставин, змінилась назва населеного пункту, а відповідні зміни не було внесено до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджених Постановою КМ УРСР, від 23.07.1991 року, № 106.

Враховуючи встановлені обставини справи в Управлінні праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області відсутні правові підстави для відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії є помилковим.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду від 12.06.2014 у справі № 800/54528/13.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню

Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови у видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1, протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області видати ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, Категорія 1.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Лавренчук