Ухвала суду № 43820318, 15.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

15 квітня 2015 р. Справа № 804/4677/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., суддів Златіна С.В., Конєвої С.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

01.04.2015 р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України з наступними позовними вимогами:

- визнати дії Державної казначейської служби України щодо невиконання ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2015 р. у справі №202/409/14-а, виконавчого листа від 17.10.2014 р., неправомірними;

- зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити негайне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014 р. у справі № 202/409/14-а, виконавчого листа від 17.10.2014 р. по стягненню державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі згідно ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за рахунок коштів державного бюджету за здійсненим перерахунком в сумі 9899,29 грн. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за період з 24.07.2013 р. по 30.06.2014 р. на картку № 4627 0812 0746 2875 Приватбанку (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1) та ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2015 р. про зміну способу виконання цієї постанови;

- допустити виконання рішення до негайного виконання та зобов'язати Державну казначейську службу України подати до суду звіт про виконання цього судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014 р. у справі №202/409/14-а (за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2014 р.) зобов'язано управління соціального захисту населення виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську раді здійснити позивачеві перерахунок та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі згідно ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області 27.05.2014 р. було відкрито виконавче провадження за №43446926. Управлінням соціального захисту населення Індустріальної районної у м.Дніпропетровську ради був здійснений перерахунок недоплаченої суми допомоги за період з 24.07.2013 р. по 30.06.2014 р. в сумі 9899,29 грн. Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10.10.2014 р. (набрала законної сили 15.10.2014 р.) був змінений спосіб і порядок виконання судового рішення від 30.04.2014 р. і позивачем отримано виконавчий лист. 20.11.2014 р. позивач звернувся до управління державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська із заявою про виконання ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2014 р. та відповідного виконавчого листа. 28.11.2014 р. Головним управлінням Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області за вих. № 13-10/443-15529 були заправлені на виконання до Державної Казначейської служби України матеріали та відповідні документи. Проте, виплати по судовому рішенню в передбачений законом строк позивач не отримав.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, колегія суддів вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним судам.

До їх підсудності віднесено адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті (п. 5 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється тим судом, до предметної підсудності якого віднесено розгляд адміністративної справи.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що крім органів державної виконавчої служби, визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів.

Зокрема, частиною 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З огляду на викладене вбачається, що справи з приводу оскарження стягувачами дій територіальних органів Державної казначейської служби України, вчинених під час виконання судових рішень, ухвалених місцевими загальними адміністративними судами, предметно підсудні цим судам.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частино 5 ст.124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Колегія суддів звертає увагу, що неможливість виконання рішення суду, що набрало законної сили, є прямим порушенням норм національного та європейського законодавства. Зокрема, про неможливість забезпечення державою Україна виконання рішень викладено у справах «Іванов проти України», «Цибулько та інші проти України», «Робота та інші проти України» та ін.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

За наведених обставин у сукупності, колегія суддів вважає за необхідне передати справу за підсудністю на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Керуючись 18, 22 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з моменту проголошення ухвали.

Головуючий суддя (підпис) Суддя (підпис) Суддя (підпис) Ухвала не набрала законної сили 15.04.15 Суддя В.С. Віхрова С.В. Златін С.О. Конєва В.С. Віхрова З оригіналом згідно Помічник судді Ю.Ю. Ковтун