Постанова № 43820300, 08.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 р. Справа № 804/4477/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Магдалинівське водопровідно-каналізаційне господарство» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2015 р. Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Магдалинівське водопровідно-каналізаційне господарство» (надалі - відповідач) з позовними вимогами про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків підприємства у сумі 486597,32 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаному розмірі, який виник внаслідок несплати в установлені законом строки сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Магдалинівське водопровідно-каналізаційне господарство» перебуває на податковому обліку у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 486597,32 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача виникла в результаті наступного.

Відповідачем було самостійно подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість від 15.10.2014 р. №9059042787 на суму 18857,00 грн. (залишок несплаченого грошового зобов'язання становить 16664,08 грн.); від 19.01.2014 р. №9067196028 на суму 27736,00 грн.; від 18.12.2014 р. №9073163480 на суму 43792,00 грн.; від 16.01.2015 р. №9077971870 на суму 56032,00 грн.; від 19.02.2015 р. №9018619007 на суму 30776,00 грн.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання з вказаного податку на суму податкового боргу було нараховано пеню у розмірі 234586,99 грн.

Отже, податковий борг відповідача з податку на додану вартість всього складає 409587,07 грн.

Також, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань на суму податкового боргу було нараховано пеню у розмірі 3083,31 грн.

Відповідачем було самостійно до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 28.01.2015 р. №9079304457 на суму 44167,00 грн.

24.01.2014 р. позивачем було проведено перевірку своєчасності сплати податку на прибуток відповідача (Акт №000067-15-02/24449928), якою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (ст. 126 Податкового кодексу України), в результаті чого відносно підприємства було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2014 р. №000282300 на суму у розмірі 200,20 грн.

14.11.2014 р. позивачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності підприємства з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (Акт №000021-04-20-15-20/24449928), якою було встановлено несвоєчасне подання податкової звітності протягом граничного строку подання, внаслідок чого до відповідача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. (податкове повідомлення-рішення №000261420 від 14.11.2014 р.).

23.10.2014 р. позивачем було проведено камеральну перевірку підприємства з питань своєчасності сплати податку на прибуток (Акт №000008-04-20-15-20/24449928), якою було встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, внаслідок чого до відповідача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 2901,40 грн. (податкове повідомлення-рішення №000172420 від 23.10.2014 р.).

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Також, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу було нараховано пеню у розмірі 26488,34 грн.

Таким чином, податковий борг підприємства всього становить 486597,32 грн.

Викладене підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку платника.

Доказів сплати боргу у добровільному порядку до суду не надано.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового борту змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовані податкові вимоги від 09.11.2001 р. №11/91, яка була отримана головним бухгалтером підприємства 16.11.2001 р., від 14.01.2002 р. №2/68, яка була отримана бухгалтером підприємства 14.01.2002 р. що підтверджується матеріалами справи.

Доказів оскарження зазначених податкових вимог у судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 зазначеної статті).

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Як вже зазначалося раніше, відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростовується.

Суд не конкретизує, з яких саме рахунків кошти підлягають стягненню з метою недопущення звуження прав позивача при виконанні рішення суду.

Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Магдалинівське водопровідно-каналізаційне господарство» про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути податковий борг з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Магдалинівське водопровідно-каналізаційне господарство» на користь держави у розмірі 486597,32 грн. (чотириста вісімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто сім грн., 32 коп.).

Банківські реквізити, на які необхідно перерахувати кошти:

Державний бюджет:

Податок на додану вартість (14010100) - р/р 31113029700139, МФО 805012, ОКПО 38046523, отримувач: УДКСУ у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

Частина чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань (21010302) - р/р 332158627000140, МФО 805012, ОКПО 38046523, отримувач: УДКСУ у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

Місцевий бюджет:

Податок на прибуток підприємств комунальної форми власності (11020202) р/р - 33215806700139, МФО 805012, ОКПО 38046523, отримувач: УДКСУ у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 08.04.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун