Постанова № 43820035, 23.04.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2015 р.Справа № 916/5198/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мацюри П.Ф.,

суддів: Ліпчанської Н.В., Лисенко В.А.

при секретарі судового засідання: Молодові В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Комендантова Г.Г., Похило А.М., за довіреностями;

від відповідача-1 - Куціянова М.І., директор ПП "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ";

від відповідача -1 - Пістряка М.С., Голяніщева Д.Ю., за довіреностями

від відповідачва-2 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ"

на рішення господарського суду Одеської області від 23 лютого 2015 року

по справі № 916/5198/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП"

до відповідачів:

1) Приватного підприємства "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ";

2) Приватного підприємства "РУТА-ІНВЕСТ"

про розірвання договору та стягнення 389 047,81 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП", звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" та Приватного підприємства "РУТА-ІНВЕСТ", про розірвання договору та стягнення 389047,81 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23 лютого 2015 року у справі №916/5198/14 (суддя Волков Р.В.) позов задоволено частково, Договір підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП", м. Одеса, та Приватним підприємством "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", м. Полтава, - розірвано, стягнуто з Приватного підприємства "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП" 388047,81 грн., судові витрати в розмірі 8978,96 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 1000,00 гривень до Приватного підприємства "РУТА-ІНВЕСТ" відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд виходив з того, що документами, що підтверджують перерахування грошових коштів позивачем відповідачеві-1 є численні платіжні доручення на загальну суму 8532708,42 гривень (Т. 2 а.с. 188-198, Т. 3 а.с. 115, 117), а зазначений акт звірки свідчить про існування заборгованості відповідача-1 перед позивачем в розмірі 388047,81 гривень станом на 30.04.2014 року (різниця між сумою сплаченого позивачем авансу та сумою виконаних робіт відповідачем).

Крім того, щодо позовних вимог про стягнення з відповідача-2 на користь позивача штрафу в розмірі 1000,00 гривень господарський суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Господарським судом першої інстанції було зазначено, що порушення боржником своїх зобов'язань за договором банківського рахунку (якого матеріали справи не містять) не має відношення до договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, за яким було укладено зазначений договір поруки.

Відповідач-1 (ПП "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ") із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЮСТ-СП". При цьому відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. За доводами скаржника Господарський суд Одеської області не врахував, що укладеним сторонами договором підряду №17-13П від 221.03.2013 року та додатковими угодами до нього, які є чинними, строк виконання зобов'язання по виконанню відповідачем-1 робіт, договором не передбачений . На думку відповідача , позивачем не доведено розміру заборгованості, неповно перераховано авансові платежі, та не дотримано встановленого ст.188 ГК України порядку розірвання договору.

14 квітня 2015 року за вх..№1191/15/Д3 до Одеського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ". Позивач вважає оскаржуване рішення законним та таким, що було прийнято з додержанням чинного законодавства України, а вимоги апелянта не визнає у повному обсязі, апеляційну скаргу вважає безпідставною, не обгрунтованою та такою, що не підтверджується належними доказами, які б стосувалися предмету доказування.

20 квітня 2015 року за вх..№1191/15/Д4 надійшли письмові пояснення, в яких позивача стверджує, що ПП "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" був отриманий авансовий платіж на суму якого не було надано жодного виконавчого документа. З огляду на відсутність виконавчої документації та виконаних робіт, ПП "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" зобов'язано повернути залишок таких коштів.

У судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою ПП "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Представник ПП "РУТА-ІНВЕСТ" в судове засідання господарського суду апеляційної інстанції не з'явився, надіславши до суду клопотання 26.03.2015 р. за вх.№1191/15/Д1, про розгляд справи за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПП "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, 22.03.2013 року позивачем (замовник) та відповідачем-1 (підрядник) було підписано договір підряду № 17-13П, відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, а також матеріалами замовника виконати електромонтажні роботи та роботи з монтажу кабельних ліній системи автоматизації при реконструкції малогабаритної бензиново-дизельної установки в м. Докучаївськ Донецької області (т. 1 а.с. 16-21).

Згідно до п. 3.1. договору загальна вартість робот за договором на кожній ділянці будівництва визначається додатковими угодами та кошторисами за кожним об'єктом будівництва, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата здійснюється замовником в наступному порядку: передплата в розмірі вартості матеріалів, витрат на доставку робітників, проживання та відрядних, згідно до договірної ціни протягом 3 банківських днів з моменту фактичного підписання договору та договірної ціни до нього; кінцева оплата за виконані роботи за договором здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робот.

Згідно до п. 5.1. договору підрядник протягом трьох робочих днів з моменту закінчення робіт/етапу робіт передає замовнику належним чином оформлену виконавчу документацію, акти скритих робіт та надає на розгляд акт здачі-приймання робіт КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Відповідно до п 11.5. договору даний договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторонами по справі також було підписано додаткові угоди до договору підряду №17-13П від 22.03.2013 р. та погоджено графік виконання робіт.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8532708,42 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями: № 394 від 08.05.2013 року на суму 300000,00 гривень, № 446 від 21.05.2013 року на суму 800000,00 гривень, № 541 від 20.06.2013 року на суму 95201,09 гривень, № 547 від 21.06.2013 року на суму 500000,00 гривень, № 548 від 21.06.2013 року на суму 267870,00 гривень, № 549 від 21.06.2013 року на суму 130000,00 гривень, № 596 від 12.07.2013 року на суму 110510,86 гривень, № 597 від 12.07.2013 року на суму 916,00 гривень, № 612 від 19.07.2013 року на суму 139600,00 гривень, № 613 від 19.07.2013 року на суму 500000,00 гривень, № 640 від 07.08.2013 року на суму 700000,00 гривень, № 1050 від 06.09.2013 року на суму 2290,00 гривень, № 674 від 16.09.2013 року на суму 67950,00 гривень, № 675 від 16.09.2013 року на суму 1700000,00 гривень, № 676 від 16.09.2013 року на суму 2100000,00 гривень, № 677 від 16.09.2013 року на суму 200000,00 гривень, № 1140 від 30.09.2013 року на суму 226046,59 гривень, № 1235 від 29.10.2013 року на суму 15280,80 гривень, № 706 від 11.10.2013 року на суму 300000,00 гривень, № 744 від 05.11.2013 року на суму 155961,28 гривень, № 761 від 14.11.2013 року на суму 221081,80 гривень (т. 2 а.с. 188-198, т. 3 а.с. 115, 117).

Як вбачається із матеріалів справи та погоджено сторонами у п. 5.1. договору приймання виконаних робіт здійснюється шляхом складання акта здачі-приймання виконаних робіт (разом з виконавчою документацією, що вимагається до такого виду робіт).

Відповідач-1 виконав роботи не повністю, а лише на суму 8114660,61 гривень, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2014 року - квітень 2014 року між позивачем та відповідачем-1 за договором № 17-13П від 22.03.2013 року, згідно до якого останній має перед позивачем заборгованість в розмірі 388047,81 гривень станом на 30.04.2014 року (т. 1 а.с. 25). Зазначений акт підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками підприємств.

У відповідності до п. 4.1. договору підряду відповідач-1 зобов'язався виконати електромонтажні роботи та роботи з монтажу та наладки системи автоматизації з реконструкції малогабаритної бензиново-дизельної установки в м. Докучаївськ Донецької області в строки, встановлені графіком робіт, що виконуються, починаючи з дати отримання передплати згідно до п. п. 3.3.-3.4. даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до п. п. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат Підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 1 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти -вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючі виконання відповідачем-1 будь-яких робіт, які є предметом договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, на суму передплати в розмірі 388047,81 грн., господарський суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем-1 були порушені прийняті на себе як підрядником зобов'язання у спірних правовідносинах щодо виконання робіт.

Отже, в даному випадку не виконанні роботи на суму передплати в розмірі 388047,81 грн., які передбачені договором.

Позивач звернувся до відповідача-1 з листами № 65 від 27.10.2014 року, № 68 від 04.12.2014 року, в яких вимагав у відповідача-1 повернути заборгованість у розмірі 388047,81 гривень, як різницю між сумою сплаченої передплати та сумою виконаних робіт (т. 1 а.с. 26-29). . Крім того в листі №68 від 04.12.2014 р. було також зазначено, що у випадку несплати заборгованості у розмірі 388 047,81 грн. протягом трьох робочих днів з моменту отримання цього листа, то ТОВ "ЮСТ-СП" буде змушене звернутися до суду для захисту своїх прав шляхом розірвання укладеного між сторонами договору підряду.

Вказані листи ТОВ "ЮСТ-СП" були залишені відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В силу ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Враховуючи вищенаведене, договір підряду № 17-13П від 22.03.2013 року підлягає розірванню у зв'язку із істотним порушенням відповідачем-1 строків виконання робіт.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зазначені положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Як вже зазначалось вище, кошти в розмірі 388047,81 гривень (різниця між сумою сплаченого позивачем авансу та сумою виконаних робіт відповідачем), перераховувались відповідачу на підставі договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року. Крім того, на підтвердження заборгованості сторонами 30.04.2014 року підписано акт звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2014 року - квітень 2014 року.

Отже, розірвання договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання за договором та наявності понесених збитків, завданих розірванням договору, у зв'язку з чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 388047,81 гривень невикористаного авансу за договором обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача-2 на користь позивача штрафу в розмірі 1000,00 гривень суд зазначає наступне.

03.02.2014 року позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) було підписано договір поруки № 1/14, згідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за своєчасне виконання боржником (відповідач-1) усіх його зобов'язань за договором підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, які існують на момент укладання договору, так і тими, що виникнуть на його підставі у майбутньому (Т. 1 а.с. 30-31).

Відповідно до п. 2.1.1 договору поруки кредитор має право у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором банківського рахунку, протягом 5 робочих днів з дня невиконання пред'явити свої вимоги до боржника або безпосередньо до поручителя шляхом стягнення штрафу у розмірі 1000,00 гривень.

Разом з тим, порушення боржником своїх зобов'язань за договором банківського рахунку (якого матеріали справи не містять) не має жодного відношення до договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, за яким було укладено зазначений договір поруки.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 на користь позивача штрафу в розмірі 1000,00 гривень суд вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП", до відповідача Приватного підприємства "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", про розірвання договору та стягнення 388047,81 гривень підлягають задоволенню. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-СП", до Приватного підприємства "РУТА-ІНВЕСТ", про стягнення 1000,00 гривень задоволенню не підлягають.

Господарський суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що строк по виконанню робіт не встановлений договором підряду №17-13П від 22.03.20113 р. виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до п. 4.1. договору підряду відповідач-1 зобов'язався виконати електромонтажні роботи та роботи з монтажу та наладки системи автоматизації з реконструкції малогабаритної бензиново-дизельної установки в м. Докучаївськ Донецької області в строки, встановлені графіком робіт, що виконуються, починаючи з дати отримання передплати згідно до п. п. 3.3.-3.4. даного договору.

Крім того, пунктом 3 додаткової угоди №1 до договору підряду №17-13П від 22.03.2013 р. , якою було погоджено графік виконання робіт та іншими додатковими угодами до договору підряду №17-13П від 22.03.2013 р. встановлено, що підрядник зобов'язується виконати роботи, вказані у п.1 зазначених додаткових угод у строки встановлені графіком виконання робіт, починаючи з дати отримання передплати згідно з п.4 таких додаткових угод.

Господарським судом апеляційної інстанції також не приймаються до уваги твердження скаржника про наявність форс-мажорних обставин, які позбавили його можливості належного виконання взятих на себе зобов'язань по договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, з огляду на наступне.

Згідно до вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підтвердження наміру виконання договору підряду, але відсутності можливості належного виконання відповідач-1 посилається на наявність форс-мажорних обставин, що підтверджується сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати № 24.14-07/964 від 26.12.2014 року (Т. 3 а.с. 89-90).

Згідно до вищезазначеного сертифікату Полтавська торгово-промислова палата засвідчила настання форс-мажорних обставин для відповідача-1 за договором підряду № 17-13П від 22.03.2013 року з 14.04.2014 року, тобто рівно через п'ять місяців після отримання від позивача останньої суми передплати. Разом з тим, відповідачем-1 не надано суду належних та допустимих доказів неможливості виконання своїх зобов'язань за договором протягом зазначених п'яти місяців.

Окрім того, відповідно до пунктами 8.1.- 8.2. договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року встановлено, що у випадку настання форс-мажорних обставин час виконання сторонами зобов'язання продовується на час дії таких обставин, проте не більше ніж на 2 місяці. Сторона ж для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за договором, зобов'язана протягом 10 днів повідомити дугу сторону про настання або припинення таких обставин. Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення форс-мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на них.

Зазначене повідомлення позивача про форс-мажорні обставини відповідачем зроблено не було.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 23 лютого 2015 року у справі №916/5198/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська