Рішення № 4382, 01.06.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 червня 2006 р. Справа 11/28-06

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Авант”, м. Київ

до приватного підприємства „Українська Фармацевтична Компанія”, м. Вінниця

про стягнення 4 707 грн. 04 коп..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Поліщук, за участю представників:

від позивача - не з‘явився;

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення непогашеної суми заборгованості за поставлений товар і штрафних санкцій за прострочення платежу в сумі 4 707 грн. 04 коп..

Позов мотивовано тим, що в порушення взятих на себе зобов‘язань, згідно договору поставки № 1103 від 09.10.2003р., відповідач не здійснив оплати за поставлений товар.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 19.12.2005р., 24.01.2006р., 16.02.2006р., 15.03.2006р., 05.04.2006р. та 11.05.2006р. щодо надання витребуваних матеріалів та забезпечення явки повноважного представника в судові засідання не виконав. Пояснень причин невиконання вимог суду не надав. Оскільки ухвали суду були направлені відповідачу за місцем його реєстрації, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України.

Оцінивши матеріали справи, судом встановлено, що 09.10.2003р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Авант” (позивач) та дочірнім підприємством „Українська Фармацевтична Компанія” правонаступником якого, як свідчить довідка з ЄДРПОУ від 13.01.2006р., є приватне підприємство „Українська Фармацевтична Компанія” (відповідач), було укладено договір поставки № 1103, за яким позивач зобов'язувався поставити медичні препарати (товар), а відповідач прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 5.1 договору сторонами було визначено, що товар поставляється відповідно до специфікації, якою зокрема може бути накладна, сформована постачальником (позивачем).

На підставі накладної №0000381 від 09.10.2003р. на умовах оплати відстрочкою платежу 30 календарних днів позивачем було поставлено відповідачеві товар на суму 1970, 31 грн..

Оплату поставленого товару у повному обсязі протягом обумовленого в накладній №0000381 строку відповідачем здійснено не було, оскільки перший своєчасний платіж, як свідчить банківська виписка було проведено лише на суму 970 грн. 31коп., залишок заборгованості за вищевказаною накладною було погашено відповідачем 22.01.2004р..

07.11.2003р. позивачем було здійснено ще одну поставку партії товару на суму 2 907 грн. про, що свідчить накладна №0000461 строк оплати товару за вищевказаною накладною було передбачено протягом 30 календарних днів, проте станом на 16.12.2005р. оплата товару відповідачем здійснена не була.

Як вбачається з даних накладних, в них не вказано, що поставка товару здійснювалась на підставі договору № 1103 від 09.10.2003р.. Також в них відсутні прізвища посадових осіб, які її підписали та не вказано посади особи яка отримала матеріальні цінності.

У відповідності з п. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З метою з‘ясування даної обставини, судом витребувано у позивача Книгу обліку продажу та придбання товарів за 2003 рік. Вказана книга свідчить про те, що між сторонами не інших господарських відносин не було.

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що товар за накладними поставлявся на виконання договору поставки № 1103 від 09.10.2003р..

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, передбачено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004р.), положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

В силу ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР так і ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином позивачем правомірно нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за договором поставки з 07.12.2003р. по 29.11.2005р. в сумі 3581 грн. 06. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 172 грн. 75 коп..

Пунктом 6.2 договору поставки встановлено, що у випадку затримки оплати товару Постачальник має право стягнути з Покупця пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на всю суму заборгованості за весь період прострочення.

В силу ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі. Таким чином, сума неустойки за період з 07.12.2003р. по 29.11.2005р. становить 951 грн. 67 коп., тоді як позивачем заявлено 953 грн. 23 коп.

Як вбачається з розрахунку пені позивача, в ньому за період з 07.12.2003р. по 09.06.2004р. помилково враховано на один день більше.

Таким чином, в частині стягнення 1 грн. 56 коп. пені слід відмовити.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи, що відповідач заперечень та доказів в спростування позовних вимог суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 4705 грн. 48 коп. є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ч.1 ст. 712 ЦК України, ст.ст. 43, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Українська Фармацевтична Компанія” ( вул. Лялі Ратушної, 28, м. Вінниця, код. 31473040, п/р 26002017411047 в ВФ Укрексімбанк МФО 302439) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Авант” ( вул. Сосюри, 5, м. Київ, код 31091103, п/р 26006301004692 в АКБ „Мрія” м. Києва, МФО 321767) 3 581 грн. 06 коп., 172 грн. 75 коп. 3% річних, 951 грн. 67 коп. пені, 101 грн. 96 коп. витрат із сплати державного мита та 117 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні пені в розмірі 1 грн. 56 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

рішення оформлено та підписано 13.06.2006р.

Суддя Матвійчук В.В.