Постанова № 43819979, 22.04.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа № 5015/5278/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, вул. Лєскова, 9 (вих. № 1400000/8/522 від 03.03.2015 року)

на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 26.02.2015 року у справі № 5015/5278/12

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН", м.Львів

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН", м.Львів

про визнання банкрутом

За участю представників сторін

від кредитора (скаржника) Мельник А.В. - представник за довіреністю;

від кредитора ПАТ "Укрсоцбанк" Клаптюк В.В. - представник за довіреністю;

від боржника Гордієнко В.В. - представник за довіреністю;

арбітражний керуючий - Котик Р.О.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. За клопотанням представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (вих. № б/н від 08.04.2015 року) фіксація судового процесу здійснювалася за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

26.02.2015 року Господарським судом Львівської області (суддя Гутьєва В.В.) винесена ухвала у справі № 5015/5278/12 за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН", м.Львів до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН", м.Львів про визнання банкрутом, відповідно до якої у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на дії арбітражного керуючого Котика Руслана Олександровича відмовлено, розгляд справи відкладено, зобов'язано арбітражного керуючого надати звіт про проведену роботу, визнано участь у судовому засіданні учасників провадження у справі про банкрутство обов'язковою.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволити скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора Котика Р.О. та клопотання комітету кредиторів ТОВ "М-ФОН" щодо усунення ліквідатора Котика Р.О. від виконання повноважень.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не враховано те, що станом на день подання для затвердження судом підсумкового звіту ліквідатора від 22.11.2013 року в порушення вимог ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатором не вжито дій по закриттю рахунків боржника відкритих в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Укрсоцбанк"; в порушення вимог ч. 2 ст. 42, ч. 1,2 ст. 46 Закону про банкрутство ліквідатором не направлено запити до Державної митної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державної авіаційної служби Міністерства інфраструктури, філії Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг; та не подано документів про розпорядження коштами боржника, які відкрито скаржником. Вказане, як зазначає скаржник стало підставою для прийняття рішення комітетом кредиторів про усунення ліквідатора від виконання своїх повноважень.

17.03.2015 року автоматизованою системою документообігу суду справу № 5015/5278/12 розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку, члена колегії суддям Костів Т.С., Марку Р.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

18.03.2015 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 08.04.2015 року.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено її розгляд.

03.04.2015 року через канцелярію суду від представника боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що на підтвердження вжиття заходів щодо закриття рахунків ліквідатором долучено лист ДПІ у Франківському районі м. Львова від 28.05.2013 року, довідки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про закриття рахунків та заяви про закриття рахунків з відмітками банків про їх отримання. Окрім того, ліквідатором неодноразово подавалися заяви до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про закриття поточних рахунків, однак інформації банку про наявність коштів на рахунках чи відмову у їх закритті на адресу ліквідатора не надходило. Боржник зазначає і те, що виплата основної грошової винагороди ліквідатору не здійснювалася за недостатністю коштів у боржника, а кошти на рахунок арбітражного керуючого відкритий у ПАТ "ВіЕйБіБанк" не надходили, що підтверджується листом банку від 05.06.2014 року.

Представник боржника звернув увагу суду і на те, що Головним управлінням юстиції у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "М-ФОН", якою порушень не встановлено. Окрім того, ліквідатором долучено до матеріалів справи відповіді на усі запити до державних органів перелічених скаржником у скарзі.

03.04.2015 року від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує на необґрунтованість вимог скарги на його дії, як ліквідатора боржника, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи. Та додатково повідомив, що між боржником та скаржником 23.03.2012 року укладено договір овердрафту, відповідно до умов якого банк має право самостійно здійснювати договірне списання з рахунків боржника, що відкриті та будуть відкриті в майбутньому банком, будь-яких сум належних до сплати за цим договором, в тому числі в рахунок погашення овердрафту, процентів, комісії, відшкодування витрат, сплати пені та інших платежів. Окрім того, ліквідатором в межах ліквідаційної процедури не було виявлено грошових коштів на рахунках боржника, що відкрито скаржником, оскільки останній не повідомляв про їх наявність ліквідатора. І лише на стадії апеляційного провадження скаржник надав суду інформацію про такі рахунки та наявність грошових коштів на них.

Зазначає ліквідатор і те, що скаржником на вимогу ліквідатора не надано банківських виписок та довідок про закриття рахунків, що стало підставою для звернення ліквідатора до Національного банку України з проханням провести перевірку дотримання скаржником банківського законодавства. Відтак, закриття рахунків боржника № 2600316192 та № 260574788 відкритих у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" лише 02.03.2015 сталося не з вини ліквідатора.

Разом з тим, як зазначає ліквідатор боржник не здійснював діяльність у сфері цивільної авіації, перевезень річковим та морським транспортом, діяльності на фондовому ринку, відтак підстав для здійснення відповідних запитів не було.

06.04.2015 року відзив на апеляційну скаргу подано представником кредитора боржника - ТОВ "ТВК Волді", який просить суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення, оскільки такі вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Через канцелярію суду представником скаржника подано клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке за результатами розгляду було задоволене колегією суддів.

Представником скаржника 08.04.2015 року подано пояснення до апеляційної скарги, в яких він додатково зазначає, що порушення, про які зазначає скаржник у своїй заяві вчинені арбітражним керуючим - ліквідатором до моменту подання підсумкового звіту ліквідатора та його затвердження ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2013 року, в той час, як висновки господарського суду ґрунтуються на вчинені ліквідатором дій, які мали місце після подання ним підсумкового звіту. Вказує скаржник і на те, що ліквідатором не вживалися дії щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника. 08.04.2015 року від іншого представника скаржника надійшли пояснення до апеляційної скарги аналогічні викладеним у попередніх поясненнях.

22.04.2015 року від представника кредитора боржника ПАТ "Укрсоцбанк" надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких він зазначає, що вважає вимоги апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Представником скаржника 22.04.2015 року подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких він зазначає, що запити ліквідатора до державних установ щодо виявлення активів боржника містяться у матеріалах справи, однак датовані 06.05.2014 року та 12.05.2014 року, тобто після подання підсумкового звіту ліквідатора та його затвердження господарським судом. Окрім того, зазначає про наявний конфлікт між найбільшими кредиторами боржника - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Укрсоцбанк" та ліквідатором боржника - Котиком Р.О.

Скаржник, боржник, арбітражний керуючий, кредитор ПАТ "Укрсоцбанк" участь уповноважених представників у судовому засіданні 22.04.2015 року забезпечили, які надали пояснення по суті апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду. Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2015 року у справі № 5015/5278/12 слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого переважають у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу України, як спеціальні норми.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи зазначене, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

17.12.2012 року ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН" на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Львівської області від 26.02.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого - Котика Р.О.

Із врахуванням зазначеного при розгляді справи слід керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, при цьому слід враховувати, що правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією.

24.06.2014 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду Львівської області з скаргою на дії арбітражного керуючого Котика Р.О., в якій просило усунути його від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "М-ФОН".

Подана скарга обґрунтована тим, що в порушення вимог ч. 9 ст. 41 Закону про банкрутство арбітражним керуючим не надавалися комітету кредиторів звіти про свою діяльність; станом на час складення звіту ліквідатора ним порушено вимоги ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство, із врахуванням того, що на двох відкритих скаржником рахунках боржника (№ 2600316192 та № 260574788) обліковувалися грошові кошти; після винесення господарським судом ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ліквідатором направлено до банку платіжні доручення № 1, № 2 та № 3 щодо спрямування залишку коштів, які знаходилися на незакритих банківських рахунках боржника на рахунок № 260021913880 відкритий в ПАТ "ВіЕйБіБанк", який не є основним рахунком боржника; арбітражним керуючим з метою виявлення активів боржника не направлялися запити до Державної митної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державної авіаційної служби Міністерства інфраструктури, філії Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг.

Так, відповідно до протоколу комітету кредиторів ТОВ „М-ФОН" від 22.01.2015 року, комітетом кредиторів звіт ліквідатора арбітражного керуючого Котика Р.О. від 15.01.2015 року прийнято до відома, роботу арбітражного керуючого Котика Р.О. визнано незадовільною, та прийнято рішення звернутись з клопотанням до Господарського суду Львівської області про усунення арбітражного керуючого Котика Р.О. від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ „М-ФОН".

Згідно ч. 11 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). При цьому, відповідно до ч. 12 вказаної статті у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Колегія суддів, дослідивши усі обставини справи та докази наявні у матеріалах справа, надавши їм належну оцінку вважає, що підстави для задоволення поданої скарги відсутні з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, справа про банкрутство ТОВ "М-ФОН" порушена за правилами ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону про банкрутство, що діяла до 19.01.2013 року, відповідно до положень якої не передбачалося створення комітету кредиторів, а відтак і обов'язку ліквідатора звітували перед комітетом кредиторів про свою діяльність шляхом подання щомісячних звітів ліквідатора. Вказане положення ст. 51 Закону про банкрутство не обмежувало право кредиторів звертатись до ліквідатора з вимогою про надання відповідної інформації, однак доказів скерування таких запитів та доказів ненадання відповіді на них суду не надано.

Окрім того, колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції зазначає про порушенням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при обранні комітету кредиторів боржника відповідно до протоколу зборів кредиторів ТОВ „М-ФОН" № 1 від 23.08.2013 року із врахуванням того, що вимоги кредиторів визнані ухвалою господарського суду лише 26.11.2013 року у даній справі.

Щодо облікування грошових коштів боржника на його рахунках відкритих скаржником (№ 2600316192 та № 260574788) після затвердження звіту ліквідатора та спрямування залишку коштів, які знаходилися на вказаних рахунках боржника на рахунок № 260021913880 відкритий в ПАТ "ВіЕйБіБанк", колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором в ліквідаційній процедурі використовувався один рахунок відкритий в національній валюті № п/р 26005000003247 в ПАТ "Фольксбанк", який після завершення розрахунків з кредиторами був закритий ліквідатором, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою (том 6 арк. справи 61).

28.05.2013 року на запит арбітражного керуючого ДПІ у Франківському районі м. Львова направило інформацію (лист № 9076/9/18-2010 від 28.05.2013 року) про наявність банківських рахунків боржника (том 6, а.с. 64-66).

На підставі наданої інформації ліквідатором направлені запити про закриття відкритих банківських рахунків боржника (том 6, а.с. 97-103) та отримано довідки про закриття рахунків (том 6, а.с. 59-63).

Колегія суддів звертає увагу на те, що ліквідатором долучено до матеріалів справи лист скерований на адресу ЛОД ПАТ "Райффейзен банк Аваль" від 01.11.2013 року з вимогою про закриття рахунків на якому міститься відмітка банку, про його отримання від 04.11.2013 року. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення банку щодо неможливості закриття банківських рахунків боржника на підставі поданих заяв, чи доказів наявності коштів на рахунках боржника. Представником скаржника в судовому засіданні вказаних висновків не спростовано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що порядок закриття рахунків передбачений Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління НБУ України № 492 від 12.11.2003 року, п. 20.1. якої зокрема встановлено, що однією із підстав для закриття поточного рахунку клієнтів банків є заява клієнта. Відповідно до п. 20.5 Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви. Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи. Згідно з п. 20.6. Інструкції, якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

Відтак, подання заяви із зазначенням обов'язкових реквізитів є доказом вжиття заходів щодо закриття рахунків, що в свою чергу не може свідчити про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх повноважень передбачених Законом України про банкрутство.

Також слід зазначити, що в ході ліквідаційної процедури арбітражним керуючим неодноразово скеровувались ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заяви про закриття поточних рахунків та надання інформації про залишок коштів на рахунках боржника, копії яких долучено до матеріалів справи.

Окрім того, господарським судом ухвалою від 27.01.2015 року, у зв'язку з ухиленням скаржника від надання вказаної інформації на запит ліквідатора, зобов'язано надати банківські виписки про рух коштів на розрахункових рахунках № 2600316192 та № 260574788 за період 2013 - 2014 р.р. для встановлення наявності та джерел походження залишку коштів на них.

Відповідно до наданих суду виписок кошти на суму 45,43 грн. та 3 300,38 грн. на розрахункові рахунки № 2600316192 та № 260574788 поступили від кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (скаржника) як відсотки за депозитним договором.

Так, судом встановлено, що 23.03.2012 року між ТОВ "М-ФОН" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", укладено договір овердрафту № 015/42-0-2/18 відповідно до умов якого, будь-які кошти, що надходять на поточний рахунок ТОВ "М-ФОН" (а саме № 2600316192 в ЛОД АТ "Райффайзен Банк Аваль"), направляються на погашення овердрафту (дебетове сальдо за поточним рахунком). При цьому, банк має право самостійно здійснювати договірне списання з рахунків ТОВ "М-ФОН", що відкриті та будуть в майбутньому відкриті в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" будь-яких сум, належних до сплати за цим договором, в тому числі в рахунок погашення овердрафту, процентів, комісій, відшкодування витрат, сплати пені та інших платежів. Таке договірне списання може здійснюватись будь-яку кількість разів до повного погашення заборгованості за договором (том 4, а. с. 11).

Вказане, також свідчить про належне виконання ліквідатором своїх повноважень в ліквідаційній процедурі.

Окремо слід звернути увагу на те, що 03.02.2014 року ліквідатор подав платіжні доручення про перерахування коштів в рахунок погашення витрат ліквідаційної процедури, а саме: винагороди арбітражного керуючого та оцінювача. Так, звіт арбітражного керуючого Котика Р.О. про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації затверджений ухвалою господарського суду Львівської області від 23.10.2013 року, яка не оскаржувалась в апеляційному та касаційному порядку, відтак, набрала законної сили. Окрім того, як вірно зазначено господарським судом справа про банкрутство боржника порушена за правилами ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013 року, відтак схвалення або погодження комітетом кредиторів звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди не передбачено.

Як вбачається із листа ПАТ "ВіЕйБіБанк" від 05.06.2014 року кошти на рахунок арбітражного керуючого Котика Р.О. у ПАТ "ВіЕйБіБанк" згідно виписаних платіжних доручень не надходили.

Щодо невжиття арбітражним керуючим, ліквідатором усіх заходів щодо виявлення майнових активів, що на думку скаржника проявилися у не направлені запитів до Державної митної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державної авіаційної служби Міністерства інфраструктури, філії Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виданого, зокрема, станом на 16.10.2012 року (долучений до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство) боржником не здійснювалася діяльність у сфері цивільної авіації, перевезень річковим та морським транспортом, діяльність на фондовому ринку, відтак не направлення вказаних запитів не може свідчити про невиконання чи неналежне виконання арбітражним керуючим своїх повноважень передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Натомість колегія суддів зазначає, що ліквідатором долучено до матеріалів справи відповідні запити, а саме до ДП "Український інститут промислової власності" (вих. № 06/05-14/1 від 06.05.2014 року), Державної служби інтелектуальної власності (вих. № 06/05-14/2 від 06.05.2014 року), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (вих. № 06/05-14/3 від 06.05.2014 року), Державної авіаційної служби України (вих. № 06/05-14/4 від 06.05.2014 року), Державної інспекції України на морському та річковому транспорті (вих. № 06/05-14/5 від 06.05.2014 року), Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби (вих. № 12/05-14/1 від 12.05.2014 року) (том 9, а.с. 40-47).

З відповідей на які вбачається, що в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ТОВ "М-ФОН" повітряних суден не зареєстровано (том 9, а.с. 143); за даними Державного реєстру випусків цінних паперів відсутні дані щодо реєстрації випусків цінних паперів ТОВ "М-ФОН", а також за наявними адміністративними даними, наданими депозитарними установами, ТзОВ "М-ФОН" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів, відсутнє (том 9, а.с. 109-110).

Слід звернути увагу на те, що з метою виявлення майнових активів боржника ліквідатором долучено до матеріалів справи відомості про результати інвентаризації майна боржника, перелік ліквідаційної маси, відповіді на подані ліквідатором повідомлення і запити щодо виявлення майна банкрута, а також докази стягнення дебіторської заборгованості.

Так, в матеріалах справи містяться листи Відділу РЕВ ДАІ з обслуговування м. Львів та Пустомитівського району при ГУ МВС України у Львівській області від 02.04.2013 року, Головного управління Держземагенства у Львівській області від 08.04.2013 року, Територіального управління Держгірпромнагляду у Львівській області від 19.04.2013 року, Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від 21.05.2013 року, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 6935046 від 18.10.2013 року, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 7/13- 6-6880 від 05.11.2013 року, лист Головного управління статистики у Львівській області № 20-09/1087 від 05.11.2013 р., витяги з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.11.2013 р. за № 17526688, № 17526586, з яких вбачається що за ТОВ "М- ФОН" не зареєстровано нерухоме майно, транспортні засоби та спеціалізована техніка, ТОВ "М-ФОН" не видавались дозволи на виконання будівельних робіт та не реєструвались повідомлення про початок будівельних робіт та декларацій про початок будівельних робіт, боржник не має відокремлених структурних підрозділів та не є засновником (учасником) інших суб'єктів господарювання.

Із акту інвентаризації майнових активів станом на 01.03.2013 року вбачається, що у боржника відсутні основні засоби, виробничі запаси, готова продукція, корпоративні права та нематеріальні активи.

Відтак, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів визнає їх не належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням зазначеного, діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області у справі № 5015/5278/12 від 26.02.2015 року, та приходить до висновку, що у задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, вул. Лєскова, 9 (вих. № 1400000/8/522 від 03.03.2015 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області у справі № 5015/5278/12 від 26.02.2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 27.04.2015 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.