Постанова № 43819834, 16.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р. Справа№ 5011-19/14816-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: представник - Герасименко І.В. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Поліщук Л.П. - за довіреністю,

від третьої особи-1: представник - Науменко С.В. - за довіреністю,

від третьої особи-2: представник - Король О.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р.

у справі № 5011-19/14816-2012 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ

до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Київенерго", м. Київ,

про стягнення 12.315 376,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 р. Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення стягнення 12 315 376,01 грн., з яких: основний борг у розмірі 11 389 603, 81 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 920,77 грн., 3 % річних - 147 247,18 грн. та пеня у розмірі 758 604,25 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.08.2013 р.).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 р. та від 22.05.2013 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р. у справі №5011-19/14816-2012 позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" основну заборгованість в розмірі 11 389 603 грн. 81 коп., пеню в розмірі 758 604 грн. 25 коп., інфляційні втрати в розмірі 19 920 грн. 77 коп., 3 % річних в розмірі 147 247 грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 64 380 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції не обґрунтовано, не вмотивовано, винесено з порушенням матеріальних та процесуальних норм права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. у справі №5011-19/14816-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р. змінено.

Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 по справі № 5011-19/14816-2012 в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" основну заборгованість в розмірі 8 564 689 грн. 28 коп., 527 568 грн. 55 коп. пені, 13 853 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 102 402 грн. 51 коп. 3% річних, а також 48 138 грн. 50 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 8 680 грн. та 3 746 грн. 29 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2015 р. у справі №5011-19/14816-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "АК "Київводоканал" про стягнення з КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" основного боргу у розмірі 2 824 914,53 грн., 3 % річних у розмірі 44 844,67 грн., інфляційних втрат у сумі 6 066,94 грн. та пені у розмірі 231 035,70 грн., і в цій частині справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, в решті постанову залишено без змін.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що справа розглядається в частині оскарження задоволених позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 2 824 914,53 грн., 3 % річних у розмірі 44 844,67 грн., інфляційних втрат у сумі 6 066,94 грн. та пені у розмірі 231 035,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представники третіх осіб в судовому засіданні надали пояснення по суті справи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу в частині оскарження позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 2 824 914,53 грн., 3 % річних у розмірі 44 844,67 грн., інфляційних втрат у сумі 6 066,94 грн. та пені у розмірі 231 035,70 грн. слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення в цій частині без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2005 р. між ВАТ "АК "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал" (Постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної в м. Києві ради (правонаступником якого є КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (Абонент) укладено договір № 05618/2-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374, правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 403/6691, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1.1. договору облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з Постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента у строки згідно з графіком обслуговування Постачальника. Для Абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися Постачальником поквартально, при цьому останній направляє Абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків Постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.1.4. договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з пунктами 2.1.5, 2.1.6 договору, Абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється Абонентом та представником Постачальника; облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника; Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акта звіряння розрахунків; в разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Порядок розрахунків визначений сторонами у пункті 2.2. договору, зокрема:

- Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги - доручення, тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії договору Постачальник доводить Абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх введення та розмірів (підпункт 2.2.1 договору);

- у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи Абонента. За згодою Постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата, що надходходить від Абонента першочергово зараховується Постачальником в погашення боргу (підпункт 2.2.2 договору);

- в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного платіжного документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (підпункт 2.2.3 договору);

- у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акта. В іншому випадку відмова Абонента оплатити платіжний документ Постачальника вважатиметься безпідставною (підпункт 2.2.4 договору).

Розділом 3 договору передбачені права та обов'язки сторін, зокрема, Постачальник зобов'язаний забезпечувати Абоненту постачання питної води якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна"до його водопровідного вводу; приймати від Абонента стічні води на умовах цього договору, визначати у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників Абонента, кількість наданої Абоненту води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу, а також має право припиняти надання послуг до повного погашення Абонентом заборгованості та у випадках, передбачених Правилами (підпункти 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 та підпункт 3.2.6 пункту 3.2 договору).

Абонент зобов'язаний, зокрема: надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до міських комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або знаходяться у його повному віданні та один раз на квартал надавати Постачальнику перелік споживачів, які приєднались до каналізаційної мережі Абонента і мають свої джерела водопостачання, а також у семиденний термін вносити зміни у семиденний термін з моменту здійснення правочину щодо об'єктів водоспоживання (відчуження, придбання, прийняття в користування тощо); сплачувати вартість наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору; затверджувати підписами повноважних осіб маршрутні листи, акти, пропозиції тощо, які надаватимуться Абоненту представниками Постачальника, а також має право на отримання від Постачальника інформації щодо розрахунків, розшифровок абонента, надання облікових даних у вигляді розрахункових листів (витяг з особового рахунку) (пункт 3.3.1, 3.3.3, 3.3.5, 3.3.8 та 3.4.2 договору).

Предметом апеляційного перегляду на даний час є позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 2 824 914,53 грн., 3 % річних у розмірі 44 844,67 грн., інфляційних втрат у сумі 6 066,94 грн. та пені у розмірі 231 035,70 грн., які складаються з вартості холодної води на підігрів у кількості 4'138'129 куб.м за спірний період і вартості холодної води на підігрів та водовідведення у кількості 442'519 куб.м.

Колегією суддів встановлено, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем у спірний період послуг з водопостачання та водовідведення та на наявності у відповідача заборгованості з оплати вказаних послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; з наведеного вбачається, що підставою для отримання оплати виконавцем є саме надана замовнику послуга.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Наказом Держжитлокомунгосп від 01.07.1994 № 65 (які діяли на момент укладення договору та які вказані сторонами у договорі щодо порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод) запроваджено порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України.

Наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 р. № 65 втратив чинність із прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України Наказу № 190 від 27.06.2008 р. (який набрав чинність з 18.10.2008 року), яким затверджені в новій редакції Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, якими також визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Так, пунктом 3.13. вказаних Правил передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

За статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, є комунальними послугами. Виходячи із статті 13 вказаного Закону, перелік комунальних послуг, наведений у ній, не є вичерпним.

Учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виробник, виконавець; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач має право отримувати житлово-комунальні послуги від виконавця чи від виробника та зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені законом чи договором. До прав виробника належить вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати від виконавців (стаття 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

З наведених вище положень законодавства вбачається, що особи - споживачі послуг питного водопостачання укладають договір щодо надання послуг питного водопостачання або для задоволення власних потреб, або для надання житлово-комунальних послуг з метою забезпечення власних потреб споживачів житлово-комунальних послуг в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу (пункти 3.1, 5.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р.).

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що облік поставленої води, кількість води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Пунктами 2.1.5 та 2.1.6 встановлено, зокрема, що Абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошити й та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника. Облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акта звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Пунктом 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Умовами договору, зокрема, пунктом 2.2.4 сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та й цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акта. В іншому випадку відмова Абонента оплатити платіжний документ Постачальника вважатиметься безпідставною.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з постачання питної води та відведення стоків, обсяги яких сторонами визначено актами відповідно до умов договору, правовідносини за яким між сторонами регулюються виходячи із складених двосторонніх актів, а не у зв'язку із оплатою обсягів води, яка використовується для гарячого водопостачання, як про це зазначає відповідач.

За приписами пункту 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Під час укладання Договору, який на даний момент є чинним, сторони погодили, що ПАТ "АК "Київводоканал" надає КП "ЦОС Шевченківського району" послуги з постачання питної води, яке здійснюється за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води для забезпечення фізіологічних, сапітарно- і гігієнічних. побутових та господарських потреб відповідача. В своїй господарській діяльності, для виконання своїх статутних завдань. КП "ЦОС Шевченківського району" використовує отримані від ПАТ "АК "Київводоканал" послуги з постачання питної води для надання своїм споживачам послуг з централізованого холодного та гарячого водопостачання.

Факт надання ПАТ "АК "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення у заявленому розмірі підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку - Актами про зняття показань з приладів обліку.

Актами про зняття показань з приладів обліку також підтверджується факт надання в заявленому розмірі обсягів з постачання питної води, що в подальшому була використана КП "ЦОС Шевченківського району" в своїй господарській діяльності для надання кінцевим споживачам послуг з гарячого водопостачання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Водночас статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» та п. 4 Правил користування тепловою енергією передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише па підставі договору купівлі-продажу теплової енергії.

З наведених положень Господарського кодексу України, ЗУ «Про електроенергетику» та ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання» вбачається, що теплова енергія - це окремий вид товарної продукції, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів та призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 2 Закону та п. 2.1 розділу 2 ДСанПіН 2.2.4-171-10 ПАТ "АК "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, метою діяльності якого є забезпечення своїх споживачів послугами з постачання питної води, що призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Таким чином, відповідач зобов'язаний оплачувати послуги з постачання питної води, що в подальшому ним була використана в його господарській діяльності для надання послуг з гарячого водопостачання.

Крім того, ПАТ "Київенерго" у поясненнях вказуваєна те, що не може сплачувати позивачу за питну воду, використану відповідачем, оскільки між позивачем та ПАТ "Київенерго" відсутні будь-які договірні правовідносини щодо купівлі-продажу питної води, яка б в подальшому використовувалась ПАТ "Київенерго" для виготовлення гарячої води, а відтак і відсутні підстави проводити нарахування за питну воду, поставлену ПАТ "АК "Київводоканал", що використовується для приготування гарячої води та виставляє споживачам рахунки тільки за підігрів води, а не за її постачання, і лише на підставі укладених договорів.

ПАТ "Київенерго" також зазначає, що відповідно до висновків Вищого адміністративного суду України, викладених у постанові від 15.09.2011 р. у справі № К9991/15871/11 за позовом АК "Київенерго" про визначення нечинним та скасування пункту 1.7, абзацу 1 пункту 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 р., АК "Київенерго" не є суб'єктом правовідносин щодо здійснення експлуатації мереж холодного водопостачання в межах теплових пунктів та котелень, на балансі якого вони перебувають.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" основної заборгованості в розмірі 2 824 914,53 грн., 3 % річних у розмірі 44 844,67 грн., інфляційних втрат у сумі 6 066,94 грн. та пені у розмірі 231 035,70 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом надано належну правову оцінку обставинам справи, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" основного боргу у розмірі 2 824 914,53 грн., 3 % річних у розмірі 44 844,67 грн., інфляційних втрат у сумі 6 066,94 грн. та пені у розмірі 231 035,70 грн. відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в частині оскарження позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 2 824 914,53 грн., 3 % річних у розмірі 44 844,67 грн., інфляційних втрат у сумі 6 066,94 грн. та пені у розмірі 231 035,70 грн. залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р. у справі № 5011-19/14816-2012 в частині стягнення з КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" основного боргу у розмірі 2 824 914,53 грн., 3 % річних у розмірі 44 844,67 грн., інфляційних втрат у сумі 6 066,94 грн. та пені у розмірі 231 035,70 грн. залишити без змін.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, будинок 10/8; ідентифікаційний код: 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 31 068 (тридцять одна тисяча шістдесят вісім) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 5011-19/14816-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

П.В. Авдеєв