Ухвала суду № 43819410, 27.04.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.04.2015 Справа № 920/859/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши заяву № 18-7/692 від 16.04.2015 року (вх. № 4651 від 17.04.2015) Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 920/859/14,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс», м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми

про стягнення 76776,05 грн.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.07.2014 року у справі № 920/859/14 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна» заборгованість за поставлений товар в розмірі 75600,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 7938,00 грн., 3 % річних в розмірі 1758,48 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року у даній справі апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Господарського суду Сумської області від 07.07.2014 року у справі № 920/859/14 змінено в частині стягнення 3 % річних шляхом зменшення суми 3 % річних в розмірі 1758,48 грн. на 304,48 грн. та стягнуто з позивача на користь відповідача 876,96 грн. витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

На виконання Господарського суду Сумської області від 07.07.2014 року у справі № 920/859/14 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року у зазначеній справі Господарським судом Сумської області 11.11.2014 року видано відповідні накази.

17.04.2015 року до суду надійшла заява № 18-7/692 від 16.04.2015 року Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» про визнання наказу № 920/859/14 від 11.11.2014 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна» витрат по сплаті судового збору в сумі 876,96 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач зазначає, що у відповідності до вимог статті 601 Цивільного кодексу України, ним направлено на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18-7/189 від 16.02.2015 року, згідно з якою він зарахував свої вимоги до позивача про відшкодування витрат по сплаті судового збору, сплаченого боржником (відповідачем) при подання апеляційної скарги в сумі 876,96 грн., та вимоги позивача до відповідача про відшкодування витрат по сплаті судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову в сумі 1827,00 грн. Внаслідок здійсненого зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання відповідача щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову є частково припиненими на суму 876,96 грн.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати, зокрема, з рішення суду.

За наслідками розгляду даної справи у сторін на підставі вищезазначених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції виникли зобов'язання з відшкодування витрат по сплаті судового збору, сплаченого позивачем при подання позову у розмірі 1827,00 грн. та сплаченого відповідачем при поданні апеляційної скарги у розмірі 876,96 грн. Такі зобов'язання є однорідними вимогами, розмір яких визначено рішенням Господарського суду Сумської області від 07.07.2014 року та постановою Харківського апеляційного господарського суд від 23.10.2014 року у даній справі.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог можливе при наявності наступних умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); зрілість вимог, тобто термін виконання яких вже настав, або був визначений моментом запитання, чи невизначений термін виконання, тобто виконання можна вимагати в будь-який момент; ясність вимог.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, для якого достатньо заяви однієї сторони. за наявності всіх наведених вище умов згоди іншої сторони для зарахування не потрібно.

Статтею 602 Цивільного кодексу України визначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Постановою від 28.01.2015 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. відкрито виконавче провадження ВП 46340490 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 11.11.2014 року у справі № 920/859/14.

Керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України відповідач звернувся до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18-7/189 від 16.02.2015 року (а.с. 109-110), у відповідності до якої відповідач зарахував свої вимоги до позивача щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 876,96 грн. та вимоги позивача до відповідача щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позивачем позовної заяви у даній справі в сумі 1827,00 грн., у зв'язку з чим зобов'язання відповідача перед позивачем щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. зменшилися на суму 876,96 грн.

Відповідно до частини другої статті 117 зазначеного Кодексу, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

За приписами частини четвертої статті 117 зазначеного Кодексу, Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Приймаючи до уваги факт направлення відповідачем на адресу позивача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18-7/189 від 16.02.2015 року (а.с. 109-110), яка відповідає вимогам статті 601 Цивільного кодексу України, наказ № 920/859/14 від 11.11.2014 року не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в сумі 876,96 грн., у зв'язку з припиненням зобов'язання відповідача перед позивачем в цій частині зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи усе вищенаведене, суд вважає, що заява відповідача підлягає задоволенню, відповідно до вимог статті 117 Господарського процесуального кодексу України, а наказ Господарського суду Сумської області № 920/859/14 від 11.11.2014 року підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в сумі 876,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву № 18-7/692 від 16.04.2015 року (вх. № 4651 від 17.04.2015) Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» про визнання наказу № 920/859/14 від 11.11.2014 року таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Сумської області № 920/859/14 від 11.11.2014 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, Ідентифікаційний номер 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15, Ідентифікаційний код 33635413 витрат по сплаті судового збору в сумі 876,96 грн.

Суддя П.І. Левченко