Рішення № 43819086, 21.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 911/4068/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м.Бориспіль

до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «IAS-Бориспіль», м.Бориспіль

про стягнення 440299,20 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Гостищева Н.В.

Від відповідача: Серга І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «IAS - Бориспіль» (далі - відповідач) про стягнення 440299,20 грн.

Провадження у справі №911/4068/13 порушено відповідно до ухвали суду від 29.10.2013 року та призначено справу до розгляду на 12.11.2013 року.

Ухвалою суду від 12.12.2013 року у справі №911/4068/13 призначено судову економічну експертизу, проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі №911/4068/13 зупинено до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів.

24.04.2014 року до Господарського суду Київської області повернулися матеріали справи №911/4068/13 разом із Висновком експертизи. Провадження у справі №911/4068/13 було поновлено ухвалою від 25.04.2014 року.

Однак, Висновок експертизи не містив однозначної та вичерпної відповіді на поставлені судом питання, а саме, у Висновку експерта від 15.04.2014 року зазначено умови, при яких відповіді на поставлені судом питання, можуть бути використані в якості доказу у справі, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Судова експертиза призначалась для визначення розміру матеріального збитку внаслідок втрати майна, тобто ринкової вартості спірного майна, яке втрачено. В тому числі, але не виключно за даними Звіту про оцінку, і не залежно від будь-яких чинників та умов.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 31.07.2014 року суд дійшов висновку, що для повної і вичерпної відповіді на питання, які мають значення для правильного вирішення спору, необхідно призначити додаткову судову товарознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 31.07.2014 року у справі №911/4068/13 призначалась судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі №911/4068/13 зупинялось до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів.

У зв'язку з закінченням експертних досліджень, відповідно до ухвали суду від 11.03.2015 року було поновлено провадження у справі №911/4068/13 та призначено розгляд справи на 07.04.2015 року.

06.04.2015 року до господарського суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 07.04.2015 року подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 543785,20 грн. та 10875,71 грн. судового збору. Розгляд справи відкладався до 21.04.2015 року.

У зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання 07.04.2015 року розгляд справи відкладався до 21.04.2015 року.

В судовому засіданні 21.04.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував та надав письмові пояснення на виконання ухвали суду від 07.04.2015 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач, Замовник) та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «IAS - Бориспіль» (відповідач, Виконавець) 18.05.2012 року було укладено Договір про надання послуг з обслуговування багажних візків № 52- 34-40 (надалі - Договір).

Згідно з п. 10.1 Договору сторонами визначено, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.05.2012 року та діють до 31.12.2012 року.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Замовник доручає Виконавцю обслуговування багажних візків Замовника, які використовуються пасажирами для перевезення багажу, які будуть передані Замовником Виконавцю згідно з відповідним Актом передачі-прийому.

На виконання умов Договору, згідно Акту передачі-приймання майна від 01.05.2012 року та Акту передачі-приймання майна від 12.06.2012 року позивач передав, а відповідач прийняв 717 та 300 багажних візків відповідно (Обладнання). Всього за вказаними вище Актами відповідачу було передано на обслуговування 1017 багажних візків. Відповідні обставини щодо факту та кількості переданих багажних візків відповідачем по суті не заперечувались та не спростовувались.

Пунктом 6.3.10 Договору передбачено обов'язок відповідача після закінчення строку дії Договору або у разі його дострокового розірвання, повернути позивачу багажні візки, передані згідно з Актами передачі-приймання обладнання, в такій же кількості та якості з урахуванням нормального фізичного зносу.

У зв'язку з закінченням терміну дії Договору, на виконання п. 10.1 та 6.3.10 Договору, відповідач повернув позивачу багажні візки за Актом передачі-приймання майна від 31.12.2012 року в кількості 852 багажних візків. Таким чином, відповідачем було повернуто позивачу на 165 багажних візків менше, ніж було передано позивачем.

Пунктом 6.3.9 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний відшкодовувати збитки, завдані втратою, нестачею або пошкодженням Обладнання.

У зв'язку з неповерненням Обладнання (багажних візків в кількості 165 штук), що згідно з умовами Договору передбачає відшкодування збитків у вигляді вартості неповернутого майна, позивачем було замовлено у суб'єкта оціночної діяльності TOB «НІКА-ЕКСПЕРТ» (Сертифікат Фонду Державного майна України № 13677/12 від 02.08.2012 року) оцінку вартості неповернутого Обладнання.

За результатами проведеної оцінки ТОВ «НІКА-ЕКСПЕРТ» був підготовлений Звіт про оцінку майна та Висновок про вартість майна, згідно якого справедлива (ринкова) вартість багажних візків становить 366 916,00 грн. (без врахування ПДВ).

На виконання вимог ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, позивач в якості доказів завданих збитків надав Звіт про оцінку майна та Висновок про вартість втраченого майна, здійснені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «НІКА-Експерт» (Сертифікат Фонду державного майна України № 13677/12 від 02.08.2012 року).

Листом від 19.03.2013 року № 08-22-320 позивач звертався до відповідача з проханням відшкодувати збитки ДП МА «Бориспіль» в добровільному порядку. У відповідь на зазначений лист відповідач запропонував позивачу продати йому по залишковій вартості Обладнання (лист від 27.03.2013 року № 01-149). ДП МА «Бориспіль» листом від 20.05.2013 року № 14-22-350 було надано відповідь та повторно запропоновано відповідачу в добровільному порядку сплатити суму заподіяних збитків в розмірі оціненої вартості втраченого майна.

Оскільки, відповідачем не повернуто 165 багажних візків та не відшкодовано їх вартість, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі вартості втраченого майна, що з ПДВ складає 440 299,20 грн.

Відповідач в ході розгляду спору факт втрати (неможливості повернення) багажних візків в кількості 165 штук по суті не спростував. В якості заперечень проти позову заперечував наданий позивачем Звіт про оцінку втраченого майна. Зокрема, відповідач вважає, що Звіт про оцінку є неналежним доказом розміру заподіяних збитків, оскільки такий Звіт підлягає обов'язковому рецензуванню Фондом державного майна України, при розрахунку збитку застосовані неналежні методики, станом на день звернення до суду закінчився термін чинності Звіту. Крім того, відповідач вважає, що відображені у Звіті дані про ринкову вартість майна не є безумовною підставою для стягнення збитків, оскільки збитки підлягають відшкодуванню в межах залишкової вартості майна.

Таким чином, враховуючи, що відповідач заперечував наданий позивачем доказ в обґрунтування розміру збитків, з метою визначення дійсного розміру збитку, судом було призначено судову товарознавчу експертизу для визначення вартості втраченого майна та на вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- Яка вартість втрачених 165 багажних візків, які передавались відповідачу на обслуговування за Договором про надання послуг з обслуговування багажних візків № 52-34-40 (надалі Договір) від 18.05.2012 року за Актами приймання-передачі майна від 01.05.2012 року та від 12.06.2012 року?

- Яка вартість матеріального збитку завданого внаслідок втрати 165 багажних візків, які передавались відповідачу на обслуговування за Договором про надання послуг з обслуговування багажних візків № 52-34-40 (надалі Договір) від 18.05.2012 року за Актами приймання-передачі майна від 01.05.2012 року та від 12.06.2012 року?

Згідно з Висновком призначеної у справі судової товарознавчої експертизи від 23.02.2015 року № 11370/14-53 встановлено, що загальна ринкова вартість втрачених 165 багажних візків, які передавались відповідачу на обслуговування з Договором та Актами склала станом на 24.10.2013 року (дату звернення до суду) 543785,20 грн. (з ПДВ), станом на 19.02.2015 року (дату проведення експертного дослідження) 1513593,20 грн. (з ПДВ).

У зв'язку зі встановленням в ході судової експертизи вартості втраченого майна на момент звернення позивача до суду в розмірів, більшому, ніж встановлено суб'єктом оціночної діяльності і заявлено в позові, позивач подав заяву від 06.04.2015 року № 35-22/1-233 про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути збитки в розмірі, встановленому в ході судової товарознавчої експертизи в сумі 543785,20 грн.

Відповідач в поясненнях від 20.04.2015 року № 02-73 проти позову заперечував, посилаючись на те, що висновок судової товарознавчої експертизи не є належним і допустимим доказом позовних вимог, оскільки не дотримано порядку визначення розміру збитків для державних суб'єктів господарської діяльності.

Як вбачається зі змісту Розділом IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. №53/5, дослідження вартості спірного об'єкту належить до компетенції Товарознавчої експертизи, різновидом якої є Експертиза машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання. Пунктом 1.5. відповідного розділу Інструкції визначено, що на експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього товару (майна). У таких випадках у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається про відсутність об'єкта та вказуються матеріали справи, на підставі яких повинна проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо).

Аналогічні положення містить Розділ VIII спільного Наказу Міністерства юстиції України та Вищого арбітражного суду від 14.07.1998 року № 11/40/5 «Про Довідник з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами».

Згідно з п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. №53/5 коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який призначив експертизу.

Оскільки, відповідач в ході розгляду спору заперечував належність наданого позивачем доказу в обґрунтування фактичного розміру заподіяних збитків втратою багажних візків, призначена у справі судова товарознавча експертиза відповідає вимогам чинного законодавства та спроможна встановити обставини щодо вартості втраченого майна, які мають значення для правильного вирішення спору.

На момент подання позовної заяви відповідачем не були відшкодовані збитки і вирішення питання їх стягнення можливе лише у судовому порядку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 3 статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як визначено ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Таким чином, оскільки в ході призначеної судової товарознавчої експертизи встановлена вартість втраченого майна станом на день подання позову в сумі 543785,20 грн. (з ПДВ), що відповідає нормі ст. 225 Господарського кодексу України, позовні вимоги (з врахуванням заяви про збільшення) є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 10875,70 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «IAS - Бориспіль» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 127 Б/8, 20581826) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) 543785,20 грн. збитків та 10875,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Кошик