Рішення № 43819034, 20.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа № 911/1000/15

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом за позовом Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО", ідентифікаційний номер: 00100227, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25,

до приватного акціонерного товариства КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ", ідентифікаційний код: 04543795, місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 35,

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача: Левченко Д.Ю., який діє на підставі довіреності від 14.01.2015 року за № 03;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

Державне підприємство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (далі за текстом: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення 2347526,41 грн. (два мільйони триста сорок сім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 41 коп.) основного боргу, 5-ти процентів річних у сумі 401875,95 грн. (чотириста одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 95 коп.) та інфляційних нарахувань в сумі 683701,99 грн. (шістсот вісімдесят три тисячі сімсот одна гривня 99 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором від 21.09.2012 року за № 04-2/0054-12 (далі за текстом: Договір), відповідно до умов п. 4.1. якого та п. 9 Додатку за № 2 до Договору Позивач перерахував Відповідачу за розробку робочої документації аванс в сумі 7956000,00 грн. (сім мільйонів дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч гривень 00 коп.), внаслідок ухилення Відповідача після оплати Позивачем авансу за розробку робочої документації від завершення розробки частина робочої документації, в зв'язку з чим Позивач звертався до Відповідача з вимогою повернути кошти, на що Відповідач не відреагував та кошти Позивачу не повернув, що призвело до виникнення у Відповідача через неповернення коштів заборгованості перед Позивачем у вигляді основного боргу в сумі 2347526,41 грн. (два мільйони триста сорок сім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 41 коп.), 5-ти процентів річних у сумі 401875,95 грн. (чотириста одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 95 коп.) та інфляційних нарахувань в сумі 683701,99 грн. (шістсот вісімдесят три тисячі сімсот одна гривня 99 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2015 року порушено провадження у справі № 911/1000/15 та призначено справу до розгляду на 20.04.2015 року о 16 год. 20 хв.

20.04.2015 року о 11 год. 05 хв. до суду через відділ діловодства за вхідним номером 8861/15 від Відповідача надійшло письмове клопотання від 20.04.2015 року б/н, яке подано до відділу діловодства суду представником Відповідача Клименком В.Є., що діє на підставі довіреності від 24.03.2015 року за № 224/03-15, та підписане представником Відповідача Клименком В.Є., в якому Відповідач просить суд відкласти розгляд справи в зв'язку з тим, що представник Відповідача Кондратенко Т.О. хворіє та інших представників у Відповідача не має.

20.04.2015 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 13.03.2015 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 13.03.2015 року не виконав. Суд розглянувши письмове клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи приходить до висновку, що дане клопотання є безпідставним та необґрунтованими в зв'язку з чим відхиляється судом внаслідок того, що Відповідачем не надано доказів перебування представника Відповідача Кондратенко Т.О. на лікарняному та посилання на відсутність інших представників у Відповідача не відповідає дійсності через те, що дане клопотання підписано представником Відповідача Клименком В.Є.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1., абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, то суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що неявка в судове засідання Відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення, матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, а також беручи до уваги, що Відповідач доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих представником Позивача пояснень суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 20.04.2015 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський кодекс України в ч. 1 ст. 175 передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Господарський кодекс України у ч. 7 ст. 179 передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.09.2012 року між Державним підприємством "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" та приватним акціонерним товариством КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" укладено договір від 21.09.2012 року за № 04-2/0054-12 (далі за текстом: Договір), згідно із п. 1.1. якого за цим Договором Генпідрядник зобов'язується у 2012-2015 роках на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої Уповноваженим представником Замовника проектної документації, розробити робочу документацію та отримати позитивний експертний висновок з питань охорони праці, виконати та здати Замовнику в установлений цим Договором строк закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до проекту «ПЛ 330 кВ Західнокримська - Севастополь з розширенням та реконструкцією підстанцій 330 кВ «Західнокримська» і «Севастополь», а також виконати інші будівельні роботи відповідно до розробленої ним проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Генпідрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Договір у п. 3.4.1. передбачає, що вартість будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та розробки робочої документації згідно з Протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1) та Розрахунком договірної ціни (Додаток № 2) - 424621990,00 грн. (чотириста двадцять чотири мільйони шістсот двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.), крім того ПДВ (20%) - 84924398,00 грн. (вісімдесят чотири мільйони дев'ятсот двадцять чотири тисячі триста дев'яносто вісім гривень 00 коп.). Всього з ПДВ (20%) - 509546388,00 грн. (п'ятсот дев'ять мільйонів п'ятсот сорок шість тисяч триста вісімдесят вісім гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних Генпідрядником робіт, витрат та поставленого обладнання в межах фінансових можливостей Замовника на поточний рік. Замовник здійснює авансові платежі протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника на підставі його письмового звернення в розмірі: до 30 % від вартості будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт, розробки робочої документації та вартості обладнання. Загальна сума авансу складає до 323696745,00 грн. (триста двадцять три мільйони шістсот дев'яносто шість тисяч сімсот сорок п'ять гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ - 53949457,50 грн. (п'ятдесят три мільйони дев'ятсот сорок дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 50 коп.).

Згідно із п. 4.2. Договору, Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на розробку робочої документації, придбання і постачання необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансів. Генпідрядник протягом 90 днів з дня надходження авансового платежу підтверджує його використання актами здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції, актами виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі обладнання або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням та повертає невикористану частину авансових платежів, а також сплачує відсотки за їх користування у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

На виконання умов п. 4.1. Договору та п. 9 Додатку за № 2 до Договору Позивач перерахував Відповідачу за розробку робочої документації аванс в сумі 7956000,00 грн. (сім мільйонів дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 28.12.2012 року за № 4442 та від 22.01.2013 року за № 407.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд приходить до висновку, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконав своєчасно та належним чином.

Проте, Відповідач свої зобов'язання за Договором в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України частково виконав в зв'язку з тим, що неповністю використав перерахований його Позивачем аванс на розробку робочої документації внаслідок розробки лише частини передбаченої Договором робочої документації, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів здачі-приймання виконаних робіт від 26.11.2013 року за № 1, від 26.11.2013 року за № 2, від 24.12.2013 року за № 3, від 24.12.2013 року за № 4, загальна вартість якої склала 5608473,59 грн., в результаті чого у Відповідача виникла заборгованість за п. 4.2. Договору перед Позивачем з повернення частини невикористаної суми Авансу, розмірі якої становить 2347526,41 грн.

Однак, Відповідач свої зобов'язання за п. 4.2. Договору щодо повернення частини невикористаного Авансу в сумі 2347526,41 грн. в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України не виконав в зв'язку з тим, що вказану суму коштів Позивачу не повернув.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В ході розгляду справи встановлено, що Позивач в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направляв Відповідачу претензію у вигляді листа від 25.12.2014 року за № 01/01-6-2/14752 з вимогою до Відповідача щодо негайного повернення Позивачу частину невикористаних Відповідачем коштів, які Позивач перерахував Відповідачу в якості Авансу за розробку робочої документації та які Відповідачем не використанні.

Відповідач на дану претензію Позивача не відреагував та кошти не повернув.

За таких обставин суд погоджується з позицією Позивача з приводу того, що за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем за п. 4.2. Договору в сумі 2347526,41 грн. (два мільйони триста сорок сім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 41 коп.) внаслідок виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за Договором лише Позивачем та необґрунтованим припиненням Відповідачем виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за вказаним Договором з послідуючим ухиленням Відповідачем від повернення Позивачу коштів невикористаної частини Авансу в сумі 2347526,41 грн. (два мільйони триста сорок сім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 41 коп.).

В ході розгляду справи, судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми основного боргу Відповідача перед Позивачем у розмірі 2347526,41 грн. (два мільйони триста сорок сім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 41 коп.), за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу за п. 4.2. Договору в сумі 2347526,41 грн. (два мільйони триста сорок сім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 41 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивач, за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання з повернення грошових коштів за п. 4.2. Договору, просить суд стягнути з Відповідача 5-ть процентів річних у сумі 401875,95 грн. (чотириста одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 95 коп.) та інфляційні нарахування в сумі 683701,99 грн. (шістсот вісімдесят три тисячі сімсот одна гривня 99 коп.). Розрахунок сум інфляційних нарахувань та п'яти процентів річних знаходиться в матеріалах справи.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір у п. 13.7. передбачає, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт Генпідрядник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному цим Договором, а також Генпідрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти (аванс) з урахуванням індексу інфляції та сплачує 5 % річних за увесь час користування грошовими коштами Замовника (чужими грошовими коштами).

При дослідженні розрахунків інфляційних нарахувань та 5-ти процентів річних, здійснених Позивачем, судом встановлено, що Позивачем здійснено розрахунок інфляційних нарахувань та 5-ти процентів річних об'єктивно та вірно.

Станом на момент розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу заборгованості у вигляді 5-ти процентів річних у сумі 401875,95 грн. (чотириста одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 95 коп.) та інфляційних нарахувань в сумі 683701,99 грн. (шістсот вісімдесят три тисячі сімсот одна гривня 99 коп.), внаслідок чого вимоги Позивача про стягнення інфляційних нарахувань та 5-ти процентів річних підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору, в ході розгляду справи не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Поряд з цим, Позивач просить суд покласти на Відповідача судовий збір за подання позову в сумі 68662,08 грн. (шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дві гривні 08 коп.).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги задоволення вимог позивача в повному обсязі, а також те, що даний спір виник виключно внаслідок неправильних дій Відповідача через невиконання останнім Договору при наявності права і можливості виконувати Договір своєчасно та належним чином, то суд, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 68662,08 грн. (шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дві гривні 08 коп.).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до приватного акціонерного товариства КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" про стягнення, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ", ідентифікаційний код: 04543795, місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 35, на користь Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО", ідентифікаційний номер: 00100227, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, заборгованість за Договором від 21.09.2012 року за № 04-2/0054-12 у вигляді 2347526,41 грн. (два мільйони триста сорок сім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 41 коп.) основного боргу, 5-ти процентів річних у сумі 401875,95 грн. (чотириста одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 95 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 683701,99 грн. (шістсот вісімдесят три тисячі сімсот одна гривня 99 коп.) та судовий збір у сумі 68662,08 грн. (шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дві гривні 08 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2015 року