Ухвала суду № 43818653, 22.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.04.2015

Справа № 910/10081/15

Суддя Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Типографія від "А" до "Я"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ""ЮНІОН ГРУП"

про стягнення 102 001,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Типографія від "А" до "Я" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Груп" про стягнення 102 001,43 грн. заборгованості, з яких 84 359,00 коп. суми основного боргу, 13 909,04 грн. суми інфляційних витрат, 1 333,39 грн. суми 3 % річних, а також 2040,03 грн. витрат зі сплати судового збору та 2400,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що договори між сторонами у формі єдиного документу, складеного у письмовій формі, підписаного сторонами та скріплений їх печатками, не складався.

Згідно ч.ч. 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Таким чином, виходячи із приписів ст. 202 Цивільного кодексу України та ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України суд прийшов до висновку, що сторонами вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.

Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен з вищевказаних правочинів на виготовлення друкованої продукції, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним та не пов'язаний з іншими, на підтвердження позовних вимог до позовної заяви позивачем додано різні докази виконання зобов'язань, по кожному з правочинів (договорів) до стягнення заявлено як основну заборгованість, так і відсотки річних та інфляційні нарахування.

Суд зазначає, що передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви б/н від 20.04.2015, позовні вимоги про стягнення коштів ґрунтуються на укладених у спрощений спосіб у відповідності до ст. 207 ЦК України, частини 1 ст. 181 ГК України (шляхом виставлення та оплати рахунку) 9 різних правочинів на виготовлення та поставку друкованої продукції - плакатів відповідно до видаткових накладних №РН-0027 від 14.01.2014, №РН-0028 від 14.01.2014, №РН-0347 від 09.04.2014, №РН-0351 від 10.04.2014, №РН-0741 від 30.09.2014, №РН-0767 від 10.10.2014, №РН-0016 від 16.01.2015, №РН-0015 від 16.01.2015, №РН-0017 від 16.01.2015, поставка за якими здійснена на підставі замовлень на виготовлення друкованої продукції.

Тобто, кожен з правочинів підлягає окремому дослідженню для з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін та для встановлення обставин щодо виконання кожного договору, фактичного стану розрахунків між сторонами та з'ясування обґрунтованості заявлених до стягнення сум по кожному з договорів окремо.

Таким чином, предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, а докази несплати виникли на підставі різних правочинів.

Схожість правочинів, відносин (їх однорідність), предмету договорів та їх умов, так само як і подібність документів, які є доказами неналежного виконання умов договорів і т.п., не дає підстав суду вважати за можливе об'єднати в одній позовній заяві вимоги із стягнення заборгованості згідно різних договорів страхування.

Вказані в позовній заяві правочини регулюють правовідносини, які не зв'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, а тому суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Окрім того, нормативно-правового обґрунтування підстав об'єднання позовних вимог по вищезазначених правочинах позивачем у позовній заяві не наведено.

Згідно п. 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві порушено правила об'єднання вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду судовий збір у сумі 2040,30 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 963 від 15.04.15 р., підлягає поверненню.

Керуючись Законом України “Про судовий збір”, п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Типографія від "А" до "Я" (вул. Борщагівська, б. 143-Б, м. Київ, 03056, код 34771119) судовий збір в сумі 2040,30 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 963 від 15.04.15 р., відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11 р.

Додаток: позовна заява з додатками на 94 арк.

Дана ухвала набирає законної сили з 22 квітня 2015 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя А.М. Селівон