Ухвала суду № 43815715, 22.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3773/15

Головуючий у першій інстанції Максимович Г. В.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 31 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Таврія", ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором поворотної фінансової допомоги зі спеціальними умовами, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Спортивний клуб "Таврія", ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором поворотної фінансової допомоги зі спеціальними умовами.

Разом із позовом ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотання про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України на підставі ч.1 п.8, ч.2 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" посилаючись на те, що ОСОБА_2 зареєстрований та перебуває на тимчасово окупованій території - Автономній Республіці Крим, яка на даний час тимчасово не перебуває під контролем держави Україна, і з метою ухилення від виконання рішення суду, має можливість покинути межі України використовуючи паспорт громадянина України, або знаходячись на тимчасово окупованій території, отримавши паспорт громадянина Російської Федерації.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 31 січня 2015 року

заяву позивача про забезпечення позову задоволено, заборонено тимчасово ОСОБА_2, у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа до закінчення провадження у справі. В разі користування ОСОБА_2 іншим документом для виїзду за кордон, негайно сповістити про це суд із зазначенням назви документа, серії, номеру, дати видачі документа, та органу, який його видав.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 31 січня 2015 року в частині заборони тимчасово ОСОБА_2, у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа до закінчення провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 31 січня 2015 року суд помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до роз'яснення Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", де чітко сказано про помилкову практику вирішення судами вищезазначених питань: "Неприпустимість обмеження виїзду з України, не передбачений ЦПК".

Пунктом 8 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ передбачено можливість обмеження виїзду з України громадян, щодо яких подано цивільний позов до суду, до закінчення провадження у справі. При розгляді цивільних справ мають місце випадки, коли суди ототожнювали питання тимчасового обмеження боржників у праві виїзду за межі України із видами забезпечення позову, не беручи до уваги, що повноваження судів першої інстанції при вирішення цивільних справ визначені ЦПК України, у тому числі повноваженнями щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом види забезпечення позову. Перелік видів забезпечення позову визначений у ст. 152 ЦПК України. Серед видів такого забезпечення у ст. 152 ЦПК України не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Тому, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б давала суду повноваження в порядку, передбаченими ст. ст. 151-153 ЦПК України, застосувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України, слід дійти висновку, що суди не можуть застосовувати зазначений спосіб забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості та виконання інших зобов'язань, оскільки це порушує норми ЦПК та свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення верховенства права проголошеного Конституцією, та вимог ст. 6 Конвенції щодо вирішення справи судом, встановленим законом.

Суди задовольняють заяви позивачів про тимчасове обмеження відповідачів у виїзді за межі України в порядку забезпечення позову.

Така помилкова практика звернень із заявами про забезпечення позову шляхом обмеження виїзду за кордон набула поширення, зокрема у зв'язку із листом НБУ від 03 листопада 2009 р. № 49-012/2687-20491 "Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків", в якому містяться рекомендації комерційним банкам звертатися до суду із відповідними заявами про забезпечення позову. НБУ надав такі рекомендації комерційним банкам, незважаючи на те, що переважна кількість кредитних зобов'язань боржників перед фінансовими установами забезпечуються заставою рухомого та нерухомого майна, що в більшості випадків є достатнім для задоволення вимог банку - заставодержателя у разі звернення про стягнення майна боржника.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ передбачено можливість тимчасового обмеження у виїзді з України, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші неврегульовані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

За змістом цього пункту можливість обмеження у виїзді не пов'язується з розглядом цивільних справ, а передбачається така можливість для громадян суб'єктів цивільних відносин, які мають неврегульовані відносини до судового розгляду.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що судом порушено норми процесуального права, незаконно обрано запобіжних захід по забезпеченню позову шляхом тимчасової заборони відповідачеві по справі у праві виїзду за межі України на підставі ч. 1 п. 8, ч. 2ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", що підтверджує вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права.

Апеляційна скарга за викладених обставин підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, п. 2 ч. 2 ст. 307, ч. 1 п. 2 ст. 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 31 січня 2015 року - скасувати. Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко