Справа № 521/2433/15-ц
Провадження №2/521/2537/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.
при секретарі Дукіній Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку заочного розгляду в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Box ОСОБА_2 Mapянівни, відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з - під арешту,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовною заявою, яку уточнив, до відповідачів - Box ОСОБА_2 Mapянівни, відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, в якій просив суд визнати за ним право власності на автомобіль та скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця на автомобіль, вказуючи наступні обставини.
Позивачем, за результатами проведення електронних торгів за лотом №51 (автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., днз ВС 9013 ВН), було визначено переможцем торгів на підставі Протоколу № 88 про проведення електронних торгів від 01.07.2014 року.
Згідно з вказаним протоколом позивачем сплачено необхідну суму за придбаний автомобіль в розмірі 25500,79 грн. отримувачу - ВДВС Пустомитівського УЮ на рахунок: 37315001008824 ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО; 825014, код отримувача (ЄДРПОУ); 34986930, а сам протокол підписано та відправлено Організатору торгів.
На підставі цього державним виконавцем Кваснікевич О.А. було складено акт про проведення електронні торги та надіслано позивачу поштою. Після звернення до органів ДАЇ позивачем став відомий повний пакет документів, необхідних для зняття та постановки придбаного мною транспортного засобу на облік.
Таким чином, з 01.07.2014 року позивач став власником транспортного засобу «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684, який було реалізовано на електронних торгах з реалізації виконавчою службою майна боржника ОСОБА_2.
24 листопада 2014 року позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського Управління юстиції Львівської області з проханням надіслати усі документи, необхідні для перереєстрації на ОСОБА_1 придбаного транспортного засобу «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684
05 грудня 2014 року позивачем було отримано необхідні документа для зняття та постановки придбаного транспортного засобу на облік в органах ДАЇ. Звернувшись на підставі отриманих документів до органів ДАІ щодо перереєстрації транспортного засобу, позивач зясував, що на придбаний ним транспортний засіб «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в, № кузова ZFA23000005385684, накладено заборону на відчуження ПАТ «Приватбанк», яку в подальшому ПАТ «Приватбанк» було знято.
В подальшому позивачу стало відомо що 18 грудня 2014 року на придбаний ним автомобіль було накладено інший арешт вже ВДВС Самбірського РУЮ (постановою від 11 грудня 2014 року).
16 січня 2015 року позивач звернувся із заявою до Відділу державної виконавчої служби Сам6ірського міськрайонного управління юстиції Львівської області із проханням про зняття арешту з належного йому транспортного засобу марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН.
26 січня 2015 року позивач отримав відповідь від начальника відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області із відмовою задовольнити вимогу про звільнення з-під арешту транспортного засобу марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, та пропозицією звернутися до суду з позовом про визнання права власності на транспортний засіб «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFА23000005385684, і про зняття з нього арешту.
Вказаний арешт на автомобіль було накладено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 11.12.2014 року в межах відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2.
При наявності зазначеної постанови державного виконавця про арешт належного позивачу автомобіля від 11.12.2014 року, позивач не має змоги переоформити придбаний 01.07.2014 року на електронних торгах автомобіль в органах ДАЇ та в подальшому користуватися та розпоряджатися ним, цим порушуються права власника.
На підставі наведеного, позивач просить суд визнати за ним право власності на автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684 та скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, накладений постановою державного виконавця державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 11 грудня 2014 року про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження.
В судове засідання позивач не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. не заперечував проти прийняття заочного рішення.
Відповідачі по справі - Box ОСОБА_2 Mapянівна, відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, в судове засідання не зявилися, своїх представників до суду для участі в розгляді справи не направили, письмових заперечень по суті спору не подали.
Судом отримано лист №09-44/1649, підписаний начальником відділу ДВС Самбірського МРУЮ ОСОБА_3, згідно якого відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області визнає позовну заяву, подану ОСОБА_1 про визнанні права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту, а саме: «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, та не заперечує щодо задоволення даного позову.
Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, за умови прийняття заочного рішення по справі, виходячи з наступного.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
01.07.2014 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було проведено електронні торги та реалізовано рухоме майно, а саме транспортний засіб - автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., днз ВС 9013 ВН, яке належало на праві власності боржнику ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВСС506799.
Переможцем електронних торгів став учасник № 7 ОСОБА_1, НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно протоколу № 88 проведення електронних торгів від 01.07.2014 року, сума цінової пропозиції переможця у розмірі 25500,79 грн. повинна бути сплачена переможцем торгів до 15.07.2014 року (а.с. 4).
03.07.2014 року на депозитний рахунок відділу ДВС Пустомитівського РУЮ від позивача ОСОБА_1 надійшли кошти від реалізації на електронних торгах рухомого майна в сумі 25500 грн. 79 коп.
На підставі протоколу №88 по лоту № 51, державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області Кваснікевич О.А. було складено акт про проведені електронні торги від 23.07.2014 року (а.с. 3-6).
Постановою державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області Кваснікевич О.А. від 24.07.2014 року, провадження ВП№35032240, звільнено з-під арешту автомобіль «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., р.н. НОМЕР_2, накладений ВДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області 09.11.2012 року у межах виконавчого провадження №35032240, оскільки згідно протоколу проведення електронних торгів № 88 від 01.07.2014 року автомобіль «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., р.н. НОМЕР_2, придбав ОСОБА_1, та згідно п.4.5.14 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після його передачі новому власнику (а.с. 7).
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» передбачена можливість розгляду судами справ про визнання права власності на майно.
Відповідно до ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом
Згідно ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 207 ч. 1 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Згідно ст. 391 ЦК України особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою
Згідно п. 8 гл. ІХ наказу Міністерства Юстиції України «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.
У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Цей акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Таким чином, з 03.07.2014 року позивач став власником транспортного засобу «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684, який було реалізовано на електронних торгах з реалізації виконавчою службою майна боржника ОСОБА_2.
Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 11 грудня 2014 року було накладено арешт на автомобіль «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684,як на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, оскільки згідно відповіді Центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Самбір та Самбірсього районру за боржником у виконавчому провадженні ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», днз ВС8302АІ, № кузова ZFA23000005385684.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів регламентується Порядком державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, згідно з яким є обовязковим укладення договору про придбання автомобіля та зняття автомобіля з обліку в підрозділах ДАІ перед його відчуженням.
Згідно з ч. 9 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
При наявності зазначеної постанови державного виконавця про арешт належного позивача автомобіля від 11.12.2014 року, позивач не має змогу переоформити придбаний на електронних торгах автомобіль в органах ДАЇ та в подальшому користуватися та розпоряджатися ним, цим порушуються його права власника.
Відповідно до підпункту 4.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (постанова № 6), суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви про виключення майна з опису, якщо справу, у звязку з якою накладено арешт на майно, не вирішено. Якщо ж такий позов неможливо розглянути, до тих пір, поки не буде вирішено іншу справу, суд відповідно до пункту 4 частини 1 статті 201 ЦПК України зупиняє провадження у справі про виключення майна з опису.
До того ж пунктом 6 Постанови № 6 чітко передбачено, що в силу ст. 31 ЦК України сама по собі вказівка у вироку про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію, незалежно від підстав її застосування, не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом предявлення позову в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, незалежно від того, було розглянуто кримінальну справу, в рамках якої накладено арешт на майно, чи ні, особа, чиї майнові права порушено, має право звернутися до місцевого загального суду з позовною заявою про звільнення майна з-під арешту.
Іншого способу захисту права позивача, як особи, яке не є стороною кримінального провадження та виконавчого провадження - не існує.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно дост. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
На підставі наведених обставин, суд вважає можливим скасувати прийняті обтяження, накладені на транспортний засіб автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН,оскільки вказаний автомобіль з 03.07.2014 року є власністю позивача та не належать відповідачу Box ОСОБА_2 Mapянівни.
Так, суд виходить з того, що право власності у позивача виникло на підставі відповідної цивільної правової угоди , у зв'язку з чим підлягає захисту.
Належність позивачу транспортного засобу переконує суд в необхідності звільнення його з під арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Box ОСОБА_2 Mapянівни, відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з - під арешту - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн. НОМЕР_3) право власності на автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН.
Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, накладений постановою державного виконавця державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 11 грудня 2014 року про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження.
Копію ухвали направити для виконання в реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції, УДАЇ ГУМВС України в Одеській області, ВРЕВ ДАЇ з обслуговування м. Одеси № 2.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.
Суддя:№ 521/2433/15
Провадження №2/521/2537/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.
при секретарі Дукіній Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку заочного розгляду в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Box ОСОБА_2 Mapянівни, відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з - під арешту,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовною заявою, яку уточнив, до відповідачів - Box ОСОБА_2 Mapянівни, відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, в якій просив суд визнати за ним право власності на автомобіль та скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця на автомобіль, вказуючи наступні обставини.
Позивачем, за результатами проведення електронних торгів за лотом №51 (автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., днз ВС 9013 ВН), було визначено переможцем торгів на підставі Протоколу № 88 про проведення електронних торгів від 01.07.2014 року.
Згідно з вказаним протоколом позивачем сплачено необхідну суму за придбаний автомобіль в розмірі 25500,79 грн. отримувачу - ВДВС Пустомитівського УЮ на рахунок: 37315001008824 ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО; 825014, код отримувача (ЄДРПОУ); 34986930, а сам протокол підписано та відправлено Організатору торгів.
На підставі цього державним виконавцем Кваснікевич О.А. було складено акт про проведення електронні торги та надіслано позивачу поштою. Після звернення до органів ДАЇ позивачем став відомий повний пакет документів, необхідних для зняття та постановки придбаного мною транспортного засобу на облік.
Таким чином, з 01.07.2014 року позивач став власником транспортного засобу «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684, який було реалізовано на електронних торгах з реалізації виконавчою службою майна боржника ОСОБА_2.
24 листопада 2014 року позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського Управління юстиції Львівської області з проханням надіслати усі документи, необхідні для перереєстрації на ОСОБА_1 придбаного транспортного засобу «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684
05 грудня 2014 року позивачем було отримано необхідні документа для зняття та постановки придбаного транспортного засобу на облік в органах ДАЇ. Звернувшись на підставі отриманих документів до органів ДАІ щодо перереєстрації транспортного засобу, позивач зясував, що на придбаний ним транспортний засіб «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в, № кузова ZFA23000005385684, накладено заборону на відчуження ПАТ «Приватбанк», яку в подальшому ПАТ «Приватбанк» було знято.
В подальшому позивачу стало відомо що 18 грудня 2014 року на придбаний ним автомобіль було накладено інший арешт вже ВДВС Самбірського РУЮ (постановою від 11 грудня 2014 року).
16 січня 2015 року позивач звернувся із заявою до Відділу державної виконавчої служби Сам6ірського міськрайонного управління юстиції Львівської області із проханням про зняття арешту з належного йому транспортного засобу марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН.
26 січня 2015 року позивач отримав відповідь від начальника відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області із відмовою задовольнити вимогу про звільнення з-під арешту транспортного засобу марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, та пропозицією звернутися до суду з позовом про визнання права власності на транспортний засіб «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFА23000005385684, і про зняття з нього арешту.
Вказаний арешт на автомобіль було накладено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 11.12.2014 року в межах відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2.
При наявності зазначеної постанови державного виконавця про арешт належного позивачу автомобіля від 11.12.2014 року, позивач не має змоги переоформити придбаний 01.07.2014 року на електронних торгах автомобіль в органах ДАЇ та в подальшому користуватися та розпоряджатися ним, цим порушуються права власника.
На підставі наведеного, позивач просить суд визнати за ним право власності на автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684 та скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, накладений постановою державного виконавця державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 11 грудня 2014 року про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження.
В судове засідання позивач не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. не заперечував проти прийняття заочного рішення.
Відповідачі по справі - Box ОСОБА_2 Mapянівна, відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, в судове засідання не зявилися, своїх представників до суду для участі в розгляді справи не направили, письмових заперечень по суті спору не подали.
Судом отримано лист №09-44/1649, підписаний начальником відділу ДВС Самбірського МРУЮ ОСОБА_3, згідно якого відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області визнає позовну заяву, подану ОСОБА_1 про визнанні права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту, а саме: «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, та не заперечує щодо задоволення даного позову.
Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, за умови прийняття заочного рішення по справі, виходячи з наступного.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
01.07.2014 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було проведено електронні торги та реалізовано рухоме майно, а саме транспортний засіб - автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., днз ВС 9013 ВН, яке належало на праві власності боржнику ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВСС506799.
Переможцем електронних торгів став учасник № 7 ОСОБА_1, НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно протоколу № 88 проведення електронних торгів від 01.07.2014 року, сума цінової пропозиції переможця у розмірі 25500,79 грн. повинна бути сплачена переможцем торгів до 15.07.2014 року (а.с. 4).
03.07.2014 року на депозитний рахунок відділу ДВС Пустомитівського РУЮ від позивача ОСОБА_1 надійшли кошти від реалізації на електронних торгах рухомого майна в сумі 25500 грн. 79 коп.
На підставі протоколу №88 по лоту № 51, державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області Кваснікевич О.А. було складено акт про проведені електронні торги від 23.07.2014 року (а.с. 3-6).
Постановою державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області Кваснікевич О.А. від 24.07.2014 року, провадження ВП№35032240, звільнено з-під арешту автомобіль «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., р.н. НОМЕР_2, накладений ВДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області 09.11.2012 року у межах виконавчого провадження №35032240, оскільки згідно протоколу проведення електронних торгів № 88 від 01.07.2014 року автомобіль «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., р.н. НОМЕР_2, придбав ОСОБА_1, та згідно п.4.5.14 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після його передачі новому власнику (а.с. 7).
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» передбачена можливість розгляду судами справ про визнання права власності на майно.
Відповідно до ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом
Згідно ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 207 ч. 1 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Згідно ст. 391 ЦК України особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою
Згідно п. 8 гл. ІХ наказу Міністерства Юстиції України «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.
У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Цей акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Таким чином, з 03.07.2014 року позивач став власником транспортного засобу «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684, який було реалізовано на електронних торгах з реалізації виконавчою службою майна боржника ОСОБА_2.
Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 11 грудня 2014 року було накладено арешт на автомобіль «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 р.в., № кузова ZFA23000005385684,як на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, оскільки згідно відповіді Центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Самбір та Самбірсього районру за боржником у виконавчому провадженні ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», днз ВС8302АІ, № кузова ZFA23000005385684.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів регламентується Порядком державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, згідно з яким є обовязковим укладення договору про придбання автомобіля та зняття автомобіля з обліку в підрозділах ДАІ перед його відчуженням.
Згідно з ч. 9 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
При наявності зазначеної постанови державного виконавця про арешт належного позивача автомобіля від 11.12.2014 року, позивач не має змогу переоформити придбаний на електронних торгах автомобіль в органах ДАЇ та в подальшому користуватися та розпоряджатися ним, цим порушуються його права власника.
Відповідно до підпункту 4.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (постанова № 6), суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви про виключення майна з опису, якщо справу, у звязку з якою накладено арешт на майно, не вирішено. Якщо ж такий позов неможливо розглянути, до тих пір, поки не буде вирішено іншу справу, суд відповідно до пункту 4 частини 1 статті 201 ЦПК України зупиняє провадження у справі про виключення майна з опису.
До того ж пунктом 6 Постанови № 6 чітко передбачено, що в силу ст. 31 ЦК України сама по собі вказівка у вироку про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію, незалежно від підстав її застосування, не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом предявлення позову в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, незалежно від того, було розглянуто кримінальну справу, в рамках якої накладено арешт на майно, чи ні, особа, чиї майнові права порушено, має право звернутися до місцевого загального суду з позовною заявою про звільнення майна з-під арешту.
Іншого способу захисту права позивача, як особи, яке не є стороною кримінального провадження та виконавчого провадження - не існує.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно дост. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
На підставі наведених обставин, суд вважає можливим скасувати прийняті обтяження, накладені на транспортний засіб автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, оскільки вказаний автомобіль з 03.07.2014 року є власністю позивача та не належать відповідачу Box ОСОБА_2 Mapянівни.
Так, суд виходить з того, що право власності у позивача виникло на підставі відповідної цивільної правової угоди , у зв'язку з чим підлягає захисту.
Належність позивачу транспортного засобу переконує суд в необхідності звільнення його з під арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Box ОСОБА_2 Mapянівни, відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з - під арешту - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн. НОМЕР_3) право власності на автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН.
Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «FIAT DUCATO MAXI 2.5D», 1998 року випуску, № кузова ZFA23000005385684, днз ВС 9013 ВН, накладений постановою державного виконавця державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 11 грудня 2014 року про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження.
Копію ухвали направити для виконання в реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції, УДАЇ ГУМВС України в Одеській області, ВРЕВ ДАЇ з обслуговування м. Одеси № 2.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.
Суддя:
Судове рішення № 43815094, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 20.04.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 521/2433/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: