Рішення № 43814002, 09.04.2015, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1456/14-ц

Провадження № 2/456/88/2015

РІШЕННЯ

іменем України

09 квітня 2015 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Микитчина І. М.

при секретарі Свержинській І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення ідеальних часток у праві спільної сумісної власності подружжя та припинення права спільної власності на майно подружжя

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 та, уточнивши позовні вимоги просить присудити грошову компенсацію на користь ОСОБА_2 за належну їй 1/5 частку у квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 67797,80 грн. з депозитного рахунку Стрийського міськрайонного суду Львівської області, на який було внесено ОСОБА_3 грошову суму коштів, що становить вартість 1/5 частки квартири.

Припинити право спільної власності ОСОБА_2 на 1/5 частку у квартирі АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 та 4/5 ідеальних часток квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 27.11.2004р. між ним та відповідачкою було укладено шлюб. 02.06.2011р. на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області шлюб розірвано. Від шлюбу мають одного сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з відповідачкою з часу їхнього розлучення у квартирі АДРЕСА_2. Квартира належить батькам відповідачки. Таке рішення про проживання у квартирі батьків - відповідачка прийняла ще у 2010 році, коли подавала позов до суду про розірвання шлюбу. Відповідачка та його син у спірній квартирі не зареєстровані.

Ще будучи у шлюбі з відповідачкою ним було придбано квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 25.12.2006р. Вартість вказаної квартири становила 103 871,00 грн. Продаж квартири було вчинено за 103 871,00 грн., які продавці отримали від покупця таким чином: 22 871,00 грн. - до підписання даного договору, 81 000,00 грн. - за рахунок іпотечного кредиту №1DIU-M/2006 від 25.12.2006 - після підписання даного договору, про що зроблено нотаріально посвідчену заяву. П. 9 даного договору - право власності на квартиру виникає у покупця з моменту повного розрахунку за продану квартиру та державної реєстрації цього договору. Право власності на квартиру у нього виникло 29.12.2006р. на підставі оформленого витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане комунальним підприємством Львівської обласної ради Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації. У період перебування у шлюбі та з часу придбання квартири, тобто з 25.12.2006р. по момент розлучення - тобто по 02.06.2011р. - по іпотечному договору позичальнику коштів - Банку Фінанси та Кредит - він повернув 18 484,30 грн. основного кредиту з суми 81 000,00 грн., якою було оплачено продавцю вартість квартири. Решту суми - 62 515,70 грн. з позичених 81 000,00 грн. ним було виплачено позичальнику коштів вже після розірвання шлюбу.

Вклад коштів у вартість квартири відповідачки становить 20 677,65 грн. (з коштів спільної власності).

Загальна вартість квартири 103 871,00 грн. Відповідно у відсотковому відношенні вкладів у вартість квартири становить:

Коштів позивача 83 193,35 грн. = 80%, а це становить 4/5 частки квартири.

Коштів відповідача 20 677,65 грн. = 20%, а це становить 1/5 частки квартири.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 03.11.2014 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину квартири №15 на вул. Бандери, 44 у м.Стрию Львівської області.

Ст. 71 СК передбачає способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме:

ч. 1. майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

ч. 2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

ч. 4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловйй будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

ч. 5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно ст. 372 ЦК - майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

Згідно п. 25 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя - вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Уразі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Ст. 365 ЦК - право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

ч. 2. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. Про судову практику в справах про захист права власності та інщих речових прав - оскільки згідно з чинним законодавством суд вирішує спори співвласників щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової або іншої матеріальної компенсації за частку у спільній власності за наявності умов, лередбачених пунктами 1,4 частини першої та частини другої статті 365 ЦК якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним.

Відповідачем після їхнього розлучення також укладено новий шлюб.

Тобто, проживати спільно у спірній квартирі неможливо, оскільки в кожного з них є нові сім'ї та діти. Поділити квартиру є неможливо, оскільки квартира однокімнатна та складається з однієї кухні, житлової кімнати житловою площею 17,5 кв.м., загальною площею 35,1 кв.м. Відтак річ є неподільною і встановити частки права власності у квартирі кожного з них та залишити у спільному частковому користуванні є фізично неможливо. Частка відповідача є незначною - 1/5 від цілого внаслідок вкладу суми коштів відповідачем у придбану квартиру. Він згідний сплатити відповідачці ОСОБА_2В 67 797,80 грн. вартості її частки в спірній квартирі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позовні вимоги визнав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника відповідачки, свідків та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 316 ЦК України дано визначення поняття права власності, згідно якого правом власності є право особи на майно,яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як зазначено у ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Принцип непорушності права власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном закріплений у ст.41 Конституції України та с т.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.357 ч.1 ЦК України частки у праві спільної часкової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Права власника квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України та передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, розпоряджатись ним на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Як випливає із ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму ВСУ №20 від 22.12.1995р."Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", квартира, яка є спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо сторонам виділити ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Відповідно до ст. 183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

Як зазначено у п.7 постанови Пленуму ВСУ №20 від 22.12.1995р."Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", оскільки, суд за чинним законодавством вирішує спори учасників спільної власності щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової компенсації за частку у спільній власності, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватись ним.

Судом встановлено, що 27.11.2004 року між сторонами було укладено шлюб. 02.06.2011р. на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з відповідачкою у квартирі АДРЕСА_2.

Згідно договору купівлі - продажу від 25.12.2006р. позивач ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 03.11.2014 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину квартири №15 на вул. Бандери, 44 у м.Стрию Львівської області.

Відповідно до ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відтак суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 57,61,65,68, 69,70, 71 СК України, ст. ст. 365, 368, ЦК України, п. 23, 24, 25 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя, п. 1, 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав, суд

ВИРІШИВ :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію на користь ОСОБА_2 за належну їй 1/5 частку у квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 67 797,80 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот девяносто сім гривень 80 копійок).

Передати ОСОБА_2 з депозитного рахунку Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 37313005000789 у Територіальному управлінні ДСА України у Львівській області, код 26306742 - 67 797,80 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот девяносто сім гривень 80 копійок), внесених ОСОБА_1 згідно квитанцій №6-munplat/815425 від 01.04.2014 року та № 26 від 30.03.2015 року.

Припинити право спільної власності ОСОБА_2 на 1/5 частку у квартирі АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 та 4/5 ідеальних частки квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його отримання.

Головуючий-суддя ОСОБА_7