Ухвала суду № 43810480, 09.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________Провадження:№ 22ц/790/236/15 Головуючий 1 інст. - Оксененко В.А.

Справа № 643/17267/13-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013 року та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2014 року, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2014 року та ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2014 року про виправлення описок в судових рішеннях по справі за позовом Комунального підприємства (КП) «Харківводоканал» до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та знесення самовільної будівлі; третя особа гаражний кооператив «Автолюбитель»,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року КП «Харківводоканал» звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3.

Позивач посилався на те, що 15.10.2012 р. працівниками КП «Харківводоканал» при здійсненні оглядів каналізаційної мережі за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, буд. № 64-Б, виявлено самовільно збудовану споруду на території гаражного кооперативу (ГК) «Автомобіліст» - капітальний гараж № НОМЕР_1, власником (користувачем) якого є ОСОБА_3, якому видано відповідний припис. Однак ОСОБА_3 не надано до КП «Харківводоканал» документів, які засвідчували його право власності чи користування земельною ділянкою, проектну документацію на будівництво, погоджену та затверджену у визначеному законодавством порядку, а розташування самовільно збудованого гаражу в межах охоронної зони каналізаційної мережі заборонено нормами чинного законодавства України та являється перешкодою для вжиття заходів з боку КП «Харківводоканал» у разі виникнення аварії.

У зв'язку з цим КП «Харківводоканал» просив усунути перешкоди у користуванні та володінні належним йому майном, а саме: каналізаційною мережею D=500 мм шляхом зобов'язання ОСОБА_3 за власний рахунок знести самовільно зведений гараж № НОМЕР_1, розташований на території ГК «Автомобіліст» за вищевказаною адресою. Просив також судові витрати покласти на відповідача.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013 року позов КП «Харківводоканал» задоволено. Вирішено: усунути перешкоди у користуванні та володінні майном: каналізаційною мережею КП «Харківводоканал» та зобов'язано ОСОБА_3 за власний рахунок знести самовільно зведений

гараж № НОМЕР_1, розташований на території ГК «Автомобіліст» за адресою: м. Харків, вул.. Блюхера, буд. № 64-Б.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2014 року

внесені виправлення описки в заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013 року щодо написання прізвища відповідача ОСОБА_3 та назви ГК « Автомобіліст».

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2014 року з ОСОБА_3 на користь КП «Харківводоканал» стягнутий судовий збір в сумі 114,70 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2014 року внесені виправлення описки в додатковому рішенні Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2014 року в частині визначення суми стягнутого судового збору в сумі 229 грн.40 коп. замість 114 грн.70 коп.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2013 р., додаткове рішення цього ж суду від 26.02.2014 р., ухвали Московського районного суду м. Харкова від 26.02. 2014 р. та від 30.04.2014 р. про виправлення описок в судових рішеннях, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову КП «Харківводоканал».

Вказує, що КП «Харківводоканал» є неналежним позивачем, оскільки останнім не надано достовірних доказів щодо наявності у нього права власника земельної ділянки у межах охоронної зони каналізаційної мережі, який вправі звернутися до суду з цим позовом, у тому числі у зв'язку з порушенням державних будівельних норм і правил.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову КП «Харківводоканал», суд першої інстанції виходив з того, що позивач є суб'єктом трубопровідного транспорту, що обслуговує промислові трубопроводи і має право перевіряти роботу водопровідних та каналізаційних систем, споруд та устаткування; володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Тому КП «Харківводоканал» має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування майном, що перебуває у нього в господарському віданні, шляхом знесення самовільної капітальної споруди - побудованого ОСОБА_3 гаражем № НОМЕР_1 на каналізаційній мережі.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Останні свідчать про те, що КП «Харківводоканал» ( засновником якої є Харківська міська рада, а власником - територіальна громада міста Харкова) є юридичною особою, яка відповідно до вимог чинного законодавства та пунктів 1, 2, 3 Статуту КП «Харківводоканал» ( зі змінами, проведеними 26.01.2012 р.) виконує функції забезпечення екологічного благополуччя на території міста Харкова шляхом збору, постачання, реалізації питної води, збирання та відведення стічних вод.

Відповідно до п.4.2.2 - 4.2.3 Статуту підприємство зобов'язане: здійснювати контроль за роботою водопровідних та каналізаційних мереж та споруд, незалежно від відомчої належності; здійснювати контроль якості, кількості та режиму скиду стічних вод споживачів.

Згідно п. 5.1 - 5.3 Статуту майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Право господарського відання - це право юридичних ociб, похідне від права власності, з обмеженням повноваження розпоряджатися окремими видами майна за згодою власника (уповноваженого органу). Статус юридичної особи, яким наділене

підприємство, дозволяє такому суб'єкту підприємництва не лише закріпити за ним майно засобами бухгалтерського обліку i тим самим відокремити його від майна інших

суб'єктів господарювання, власника тощо, а й нести відповідальність за своїми зобов'язаннями закріпленим за ним майном, звертатися до суду, господарського або третейського суду за захистом порушених майнових прав.

У зв'язку з зазначеним та відповідно до вимог ст.ст. 91,92 ЦК України КП «Харківводоканал» є належним позивачем у справі, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 - безпідставними.

Як встановлено судом першої інстанції при здійсненні оглядів каналізаційної мережі за адресою: вулиця Блюхера, 64 Б в місті Харкові було виявлено самовільно збудовану споруду на території ГК «Автомобіліст», а саме: капітальний гараж № НОМЕР_1, про що складено відповідний акт та видано ОСОБА_3 припис про надання документів, які надають дозвіл на будівництво об'єкту або у разі відсутності яких, знести самовільну будівлю та привести земельну ділянку у початковий стан.

Відповідно до ст. ст. 6, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь - яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити це право, в тому числі й шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження його права на будівництво або право власності ( користування) на земельну ділянку за адресою розташування самовільно зведеного гаражу № НОМЕР_1 на каналізаційному трубопроводі.

Доводи представника апелянта ОСОБА_4 про те, що побудований ОСОБА_3 гараж не знаходиться на каналізаційному трубопроводі, що підтверджується світлиною, зробленою безпосередньо нею під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не можуть бути прийняти колегією суддів до уваги, оскільки зазначена світлина не є відповідно до ст.ст. 58-60 ЦПК України належним доказом у справі.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до ст. 308 ЦПК України для відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судом першої інстанції правильно розподілені судові витрати, тому додаткове рішення суду першої інстанції з урахуванням оскаржуваних ухвал районного суду про виправлення описок, є правильним, а доводи апеляційної скарги - не обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1.ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013 року та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2014 року, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2014 року

та ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2014 року про виправлення описок в судових рішеннях - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але

може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: