Ухвала суду № 43810431, 22.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/1943/15 Головуючий І інстанції - Полєно В.С.

Справа № 409/943/13-ц Доповідач - Сащенко І.С.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Коваленко І.П.,

при секретарі - Стрельченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 24 грудня 2014 року по справі за позовом СТОВ «Україна» в особі директора ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року директор СТОВ «Україна» ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування вимог посилався на те, що 23.01.2013 року о 21:15 год. ОСОБА_5, керуючи автомобілем МАN TCA, д.р.н. НОМЕР_1 що належить відповідачці ОСОБА_3 не впорався з керуванням і здійснив зіткнення з автомобілем, що належить СТОВ "Україна". Внаслідок ДТП автомобілю «FORD KUGA» д.р.н. НОМЕР_2, що належить СТОВ "Україна" було завдано значних ушкоджень.

За результатами первинного огляду автомобіля Страховою компанією на користь СТОВ "УКРАЇНА" було виплачено 46273,19 грн.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №2049/28 від 31.01.2014 року, сума витрат на відновлення автомобіля становить 114112,74 грн., сума збитків на відновлення втраченого товарного вигляду автомобіля становить 11388,64 грн., всього - 125501,38 грн.

Після уточнення позивач просив у відповідності до висновків проведеної по справі автотоварознавчої експертизи за виключенням раніше сплаченої ПрАТ «СК «Провідна» суми страхового відшкодування в розмірі 45773,19 грн., стягнути з відповідачки 75501,38 грн. Крім того, просив стягнути понесені ним витрати в розмірі: 797,89 грн. - сплаченого судового збору, 1909,44 грн. - плати за проведення автотоварознавчої експертизи.

В судовому засіданні представник позивача уточнені вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, треті особи - ОСОБА_5, представник ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" в судове засідання не з'явилися.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 24 грудня 2014 року позовні вимоги СТОВ «Україна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь СТОВ «Україна» матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 75501,38 грн., та судові витрати по справі в сумі 2706,73 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач є юридичною особою, автомобіль використовується нею у підприємницьких цілях, в зв'язку з чим вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги СТОВ «Україна» про стягнення матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки суд першої інстанції виходив з наявності такої шкоди та підстав для її відшкодування.

Вказаний висновок суду судова колегія апеляційного суду вважає вірним.

Встановлено, що 23.01.2013 року о 21-15 год. ОСОБА_5, керуючи автомобілем МАN TCA, д.р.н. НОМЕР_1 що належить ОСОБА_3 зіткнувся з автомобілем «FORD KUGA» д.р.н. НОМЕР_2, що належить СТОВ "Україна". При цьому автомобіль «FORD KUGA» стояв на зустрічній смузі руху ( а.с. 124 ).

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 31.01.2013 року ОСОБА_5 притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП, йому призначене стягнення у вигляді штрафу 340 грн. ( а.с.5 ).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, вважаються втрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Внаслідок аварії автомобілю «FORD KUGA» д.р.н. НОМЕР_2, що належить СТОВ "Україна" було завдано ушкоджень, що підтверджується актом технічного огляду №017 від 01.04.2013 року (а.с.6).

Згідно полісу АВ 7091190 від 29.04.2012 року, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля МАN TCA ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» ( а.с. 119 ).

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як роз'яснено у п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4 відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

ПрАТ «СК «Провідна» було здійснено страхове відшкодування у розмірі 46273,19 грн. (а.с.16).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №2049/28 від 31.01.2014 року Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз сума витрат на відновлення автомобіля становить 114112,74 грн., сума збитків на відновлення втраченого товарного вигляду автомобіля становить 11388,64, а всього - 125501,38 грн. (а.с.55-72).

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто кошти на відшкодування спричиненої шкоди з урахуванням виплат, проведених страховою компанією.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що вказаний позов не має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки автомобіль використовується нею як фізичною особою - підприємцем судовою колегією не приймаються.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.6 постанови ПВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Автомобіль МАN TCA, д.р.н. ВВ4840СІ належить ОСОБА_3, як фізичній особі, позов пред'явлений до неї як до фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, в зв'язку з чим позов має розглядатися судом загальної юрисдикції.

Суд розглянув справу в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги висновків не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 24 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді