Рішення № 43810415, 23.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/2146/16 Доповідач - Кукліна Н.О.

Справа № 643/9788/14-ц

Категорія : стягнення заборгованості Головуючий 1 інст. - Погасій О.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Бобровського В.В.

За участі секретаря Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави

по апеляційній скарзі ОСОБА_3

на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2014 року

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ТОВ "Вердикт Фінанс" звернулося до суду з позовом до позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави. В обгрунтування зазначалося, що заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 17 квітня 2007 року , укладеним між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 , складає 214379,49 грн. . Виконання зобов'язання забезпечено договором застави транспортного засобу. За цими договорами права первісного кредитора перейшли до ТОВ «Вердикт Фінанс» на підставі договору факторингу, укладеного 20 квітня 2012 року з ТОВ «Кредекс Фінанс» , який на підставі договору факторингу від 20 квітня 2012 року придбав кредитний портфель у ПАТ «Укрсиббанк», в тому числі і за договором . укладеним з ОСОБА_3 Тому просить звернути стягнення на предмет застави - автомобіль «Nissan» шляхом його продажу ТОВ «Вердикт Фінанс» укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України (на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а в разі його втрати - отримання дублікату), а також наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, зобов'язати ОСОБА_3 передати вищевказаний автомобіль, комплект ключів від нього та свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Вердикт Фінанс».Стягнути з поручителя ОСОБА_4 2000 грн., з ОСОБА_3 - 214379,48 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором НОМЕР_1 від 17 квітня 2007 року. ( а.с. 2-7, 94-96 , 132-136)

24 жовтня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про передачу справи до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що ОСОБА_4 зареєстрований на території Московського району м. Харкова.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про передачу справи до іншого суду відмовлено на підставі ст.113 ЦПК України.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2014 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" заборгованість за кредитним зобов'язанням по договору поруки НОМЕР_1-П від 05.09.2013р. у розмірі 2000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту НОМЕР_1 від 17.04.2007 р. на користь ТОВ "Вердик Фінанс" 214379,48 грн., яка включає: заборгованість по основній сумі кредиту - 116086,47 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом на дату відступлення права вимоги 36742,41 грн., нараховані відсотки на дату подачі позову 34390,64 грн., пені за несвоєчасно виконані зобов'язання 23677,38 грн., три проценти річних від прострочення суми 3482,58 грн.; В рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту НОМЕР_1 від 17.04.2007 р., в сумі 214379,48 грн. звернуто стягнення на предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий комбі-В; Марка: Nissan; Модель: Місra; номер кузова: НОМЕР_2, НОМЕР_3; Державний номер: НОМЕР_4, вартість якого згідно договору застави складала 99827 грн, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автотранспортного засобу ТОВ "Вердик Фінанс" з укладанням від його імені договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспорного засобу з обліку в органах ДАІ України ( на підставі свідоцтва реєстрації транспортного засобу, а в разі його втрати- отримання дублікату), а також наданям ТОВ "Вердик Фінанс" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Зобов'язано ОСОБА_3 передати ТОВ "Вердик Фінанс" предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий комбі-В; Марка:Nissan; Модель: Місra; номер кузова: НОМЕР_2, НОМЕР_3; Державний номер: НОМЕР_4, що належить їй на праві власності та знаходиться у неї або інших осіб, а також комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу, технічний паспорт. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 січня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2014 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, грубе порушення правил підсудності даної справи, незаконне стягнення за Кредитним договором заборгованості в подвійному розмірі, оскільки задовольнивши грошову вимогу про стягнення заборгованості в сумі 214379,48 грн. , як майнову вимогу в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором в сумі 214379,48грн. , одночасно звернув вимогу на предмет застави автомобіль. До того ж суд першої інстанції не перевірив, чи відбувся перехід прав і обов'язків первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Фінанс» за кредитним договором та у нотаріальній формі за договором застави.

Сторони про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, повідомлені представником позивача причини повторної неявки в судове засідання не перешкоджають згідно до ч.2 ст.305 ЦПК України розглядові справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту НОМЕР_1 від 17 квітня 2007 року в іноземній валюті на суму 19767 дол. США зі строком повернення не пізніше 16 квітня 2014 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань між АКІБ «УкрСиббанк» та позичальником ОСОБА_3 укладено договір застави транспортних засобів, за яким відповідач передала у заставу належний їй на праві власності автомобіль «Nissan», державний реєстровий номер НОМЕР_4. Договір застави транспортних засобів НОМЕР_5, укладений між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3, нотаріально посвідчено 17 квітня 2007 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу. ( а.с. 32-36)

20 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Кредекс Фінанс» укладено у простій письмовій формі договір Факторингу № 05/12 , за умовами якого Фактор придбав право вимоги за кредитними договорами , в тому числі і за Договором про надання споживчого кредиту НОМЕР_1 від 17 квітня 2007 року, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 В цей же день 20 квітня 2012 року укладено Договір Факторингу № 05/12-КВ між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердик Фінанс» , за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за Договором про надання споживчого кредиту НОМЕР_1 від 17 квітня 2007 року , укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3

Згідно до ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне майбутньому ( майбутня вимога).

Відповідно до змісту статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Не виконання взятих зобов'язань про повернення використаних кредитних коштів згідно до ст. ст.. 1050 , 1052 ЦК України є підставою для кредитора вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язання про повернення суми позики та сплати процентів.

За загальними правилами, визначеними ст.ст. 512-514 , 1077, 1078 ЦК України, до фактора ТОВ «Вердикт Фінанс» за Договором Факторингу від первісного кредитора у зобов'язанні за Договором про надання споживчого кредиту НОМЕР_1 від 17 квітня 2007 року , укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3, перейшли усі права та обов'язки в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором , суд першої інстанції виходив із доведеності не виконання відповідачем зобов'язання про повернення одержаних кредитних коштів на визначених кредитним договором умовах надання кредиту.

Такий висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у матеріалах справи доказами і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Згідно до ст.ст.. 10, 31 ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права та обов'язки , в тому числі і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень проти позову, викладених в апеляційній скарзі , в тому числі і на спростовування письмового розрахунку заборгованості позичальника , наданого до позовної заяви.

Разом з тим колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині вирішення вимоги про звернення стягнення на предмет застави, транспортний засіб, що належить відповідачу.

Задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет застави, суд першої інстанції виходив із доведеності переходу до позивача прав та обоаязків заставодержателя за договором застави транспортного засобу НОМЕР_5 від 17 квітня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 на забезпечення виконання умов кредитного договору.

Проте такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на встановлених у справі обставинах, спростовуються матеріалами справи і не відповідають вимогам закону.

Згідно до вимог статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановлениму для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, не заперечується сторонами факт укладання нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу договору застави транспортного засобу НОМЕР_5 від 17 квітня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 на забезпечення виконання умов кредитного договору.

Матеріали справи не містять письмових доказів про укладання позивачем договору щодо заміни заставодержателя у договорі застави транспортного засобу НОМЕР_5 від 17 квітня 2007 року у такій самій нотаріальній формі, що і договір застави транспортного засобу НОМЕР_5 від 17 квітня 2007 року, укладеного між первісним кредитором АКІБ «Укрсиббанк» та позичальником ОСОБА_3.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 14 січня 2013 року вчинено запис про звернення стягнення на предмет застави , 24 квітня 2012 року вчинено запис про накладення арешту на все рухоме майно , що належить ОСОБА_3, та заборону відчуження майна.( а.с.55-56)

Згідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати докази суду до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводилося ,- до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вищевказаних вимог, не приймаються, якщо сторона не доведе , що докази подані несвоєчасно з поважних причин.

До суду першої інстанції не були надані докази про перехід до позивача від первісного кредитора у зобов'язанні прав заставодержателя за договором застави транспортного засобу НОМЕР_5 від 17 квітня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 на забезпечення виконання умов кредитного договору.

До суду апеляційної інстанції також не було надано нотаріально посвідченого договору про перехід прав заставодержателя до фактора за договором застави транспортного засобу НОМЕР_5 від 17 квітня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 на забезпечення виконання умов кредитного договору.

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів визнає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що згідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового про відмову в цій частині вимог.

Підстав для застосування положень ст. 211 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2014 року змінити.

Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль «Nissan», державний реєстровий номер НОМЕР_4 на підставі договору застави транспортного засобу НОМЕР_5 від 17 квітня 2007 року, укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3, та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу.

В решті - рішення суду першої інстанції залити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді :