Вирок № 43809515, 28.04.2015, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/42/15-к

№ провадження 1-кп/624/10/15

В И Р О К

Іменем України

смт. Кегичівка 28 квітня 2015 року

Кегичівський районний суд Харківської області в особі головуючого судді Криворотова С.В., за участі секретарів Проскурні Л.М. та Лебідь Л.В., прокурорів Анісімова Д.О. та Сліпака О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3, у залі суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за яким

ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1.і проживає в АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працює, засуджений Кегичівським районним судом: 1) 05.09.2014р. за ч.1 ст.185 КК - до штрафу 850 грн., 2) 09.10.2014р. за ч.2 ст.185 КК - до 1р. позбавлення волі,за ст.75 КК з іспитовим строком 1 рік, 3) 09.01.2015р. за ч.3 ст.185, 70 КК, із зарахуванням покарання за попереднім вироком - до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, обвинувачується за ч. 2, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

1) 24.11.2014р. приблизно о 9 год., по АДРЕСА_2, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно, з корисливих спонукань, метою заволодіння чужим майном, зірвав металевим прутом навісний замок на дверях будинку ОСОБА_4, проник у житло, звідки викрав 3 мобільні телефони: Donod-С3+, Nokia-7373 та Nokia-6300; Bluetooth Jabra-ВТ2045; ювелірні вироби зі сплаву золота 585 проби: 3 каблучки вагою 3,79г, 2,36г та 2,58г; браслет вагою 2,50г; ланцюжок вагою 3г; а також пляшку горілки «Пшенична» 0,5 літра, заподіявши шкоду на загальну суму 5385,21грн.

Ці дії кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК, як повторна крадіжка з проникненням до житла.

2) Всередині грудня 2014р., в нічний час, у електропоїзді №6660 «Полтава-Лозова», на перегоні ст.Орілька Харківської області, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно, з корисливих спонукань, викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон «Fly-DS104D» вартістю 159,46грн.

Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК, як повторна крадіжка чужого майна.

3) 22.12.2014р.приблизно о 21 год. 45 хв., ОСОБА_1, поблизу будинку АДРЕСА_3 умисно, з корисливих спонукань, застосувавши фізичну силу, звалив ОСОБА_6 на землю і заволодів із кишені його куртки мобільним телефоном «Lenovo A369i» вартістю 1050 грн.

Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК, як відкрите повторне заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, що не було небезпечне для життя та здоров'я потерпілого.

4) 22.12.2014р. приблизно о 22год.20хв., на станції Кегичівка Південної залізниці, ОСОБА_1 умисно, з корисливих спонукань, відкрито вихопив з руки ОСОБА_7 сумку, у якій знаходились гаманець, косметичка, два мобільних телефони: «Nokia-2720a-2» з сім-карткою «МТС» на рахунку якої було 30 грн., та «LG-KP105» з сім-картою «Лайф», гроші в сумі 350грн, флеш-карта на 8 ГБ, зубна паста, окуляри, дисконтні картки у кількості 5 шт., дві карти банку «Фінанси та кредит», паспорт, посвідчення ветерана праці, довідка ІПН, трудова книжка, блокнот та 2 книжки релігійного змісту, спричинивши матеріальні збитки на загальну суму 585,17грн.

Ці його дії кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як повторний грабіж чужого майна.

5) 25.12.2014р., приблизно о 10 год., на АДРЕСА_4, ОСОБА_1 умисно, з корисливих спонукань, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_2 заволодів його мобільним телефоном «Samsung GT-87722i», спричинивши матеріальні збитки в сумі 360 грн.

Ці дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

6) 26.12.2014р. приблизно об 11год., перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_8 по АДРЕСА_5 шляхом вільного доступу, ОСОБА_1 умисно, таємно, з корисливих спонукань, викрав мобільний телефон «Nokia-112» вартістю 214 грн.

Ці його дії кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України, як повторна крадіжка чужого майна.

На відшкодування збитків ОСОБА_4 заявила позов про стягнення з обвинуваченого 5385,21грн., у решті випадків збитки відшкодовані.

У судовому засіданні прокурор ці обвинувачення підтримав, обвинувачений винуватим себе, а також цивільний позов, визнав повністю, дати показання погодився.

З'ясувавши думку учасників провадження, відсутність заперечень, суд, згідно зі ст.349 КПК, з урахуванням послідуючого уточнення, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, та обмежити його допитом обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_2, дослідженням документів про дані щодо його особи, результатів досудового розслідування, речових доказів, процесуальних витрат. Суд переконався, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини обвинувачення підтвердив. Уточнив, що під час крадіжок у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був у стані алкогольного сп'яніння, у решті випадків - тверезим. У вчиненому щиро розкаявся, згоден відшкодувати збитки ОСОБА_4

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_1 спочатку попросив у нього мобільний телефон, щоб послухати музику, після цього, незважаючи на його заперечення, не повернув, а потім взагалі сказав, що телефону у нього немає. Телефон йому повернули працівники міліції, претензій до обвинуваченого не має.

Законний представник потерпілого ОСОБА_3 ці обставини підтвердила.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_9 у судове засідання не з'явились, попередньо надали заяви про розгляд справи без їх участі. ОСОБА_4 просить її позов розглянути, решта потерпілих претензій до обвинуваченого не мають.

Судом досліджені копії паспорта обвинуваченого, його характеристика за місцем проживання, довідки про стан здоров'я, судимість, висновки експерта про вартість викраденого майна, постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання, інші матеріали провадження.

Ці документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене повністю, усі діяння мали місце і містять склад кримінальних правопорушень.

Встановлено, що обвинувачений умисно, з корисливих спонукань, заволодів майном потерпілих, а також: щодо майна ОСОБА_4- таємно, шляхом проникнення до житла, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - таємно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - відкрито, шляхом грабежу, в т.ч. в другому - із застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя потерпілого, щодо ОСОБА_2 - шляхом зловживання довірою потерпілого; у всіх випадках - повторно. Отже, ці дії правильно кваліфіковані: щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - за ч.2 ст.185 КК, щодо ОСОБА_4 - за ч.3 ст.185 КК, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - за ч.2 ст.186 КК, щодо ОСОБА_2 - за ч. 2 ст.190 КК України.

Згідно зі ст. 12 КК України, дані правопорушення є: за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК - середньої тяжкості, за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК - тяжкими злочинами.

Обвинувачений є винним у їх вчиненні і підлягає покаранню.

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК (у всіх випадках), визнається щире каяття - це підтверджується поведінкою обвинуваченого під час провадження. Обставинами, що його обтяжують, за ст. 67 КК (щодо майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5) є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння. Повторність є кваліфікуючою ознакою усіх кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості злочинів та їх обставини, особу обвинуваченого, враховує, що у другому - шостому випад ках негативні наслідки злочинів усунуті - майно повернуте, обвинувачений у вчиненому щи ро розкаявся, характеризується негативно, раніше засуджений за аналогічні злочини.

Тому, визнається недостатнім призначення інших видів покарання, ніж позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Це буде необхідним для усунення суспільної небезпеки з боку обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Також суд враховує, що усі злочини вчинені обвинуваченим після призначення покарань за першим та другим вироками, але до його призначення за третім вироком.

При цьому, покарання за першим вироком від 05.09.2014р. виконується самостійно.

Покарання за другим вироком від 09.10.2014р. уже зараховане до наступного і включене до остаточного покарання у вироку від 09.01.2015р.

Усі ці вироки набрали законної сили, і суд не вправі ревізувати призначені ними покарання. Законом не передбачено приєднання уже зарахованого покарання. Тому, суд вважає правильним застосувати правила ч.4 ст.70 КК України і призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання з тим, що призначене останнім вироком від 09.01.2015р.

17 березня 2015р., в якості запобіжного заходу, обвинувачений взятий під варту. Інші заходи, крім запобіжного, не застосовувались, арешт на майно не накладався.

Розглядаючи позов ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої злочином, в сумі 5385,21 грн., суд виходить з положень ст.128 КПК України щодо права особи на його заявлення і визнає таким, що підлягає вирішенню у порядку ст.129 Кодексу та задоволенню відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України про відшкодування шкоди. Визнано, що позовні вимоги обвинувачений повністю визнав, вони підтверджені зазначеними вище доказами.

У зв'язку із поверненням іншим потерпілим викраденого майна, доля речових доказів вважається вирішеною.

Вартість експертизи, згідно з ч.2 ст.124 КПК, покладається на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі: за ч.2 ст.185 КК - 3 роки, за ч.3 ст.185 КК - 3 роки 10 місяців, за ч. 2 ст.186 КК - 4 роки 3 місяці, за ч. 2 ст. 190 КК - 2 роки 5 місяців.

За сукупністю цих злочинів, згідно з ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворих більш суворим покаранням, призначити 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК, зарахувати обвинуваченому не відбуте покарання за попереднім вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 09.01.2015р. за ч.3 ст.185 КК - 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців (до якого зараховане покарання за вироком цього ж суду від 09.10.2014р. за ч.2 ст.185 КК - до 1р. позбавлення волі,за ст.75 КК з іспитовим строком 1 рік).

Остаточно, шляхом часткового складання, ОСОБА_1 призначити покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Початок відбування покарання відраховувати з 17 березня 2015 року.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 05.09.2014р. (штраф 850 грн.) виконується самостійно.

Повністю задовольнити цивільний позов, і стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.н., ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 5385 (п'ять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн.21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по залученню експерта в сумі 2069 (дві тисячі шістдесят дев'ять) грн.34 коп. на користь держави (р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011,код доходів 24060300, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через цей районний суд, протягом 30 днів з дня проголошення, і набирає законної сили: за відсутності скарги - після закінчення цього строку, у разі її подання та відмови у задоволенні - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження, вручивши її у приміщенні суду.

Суддя С.В. Криворотов