Вирок № 43809473, 28.04.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1833/15-к

Номер провадження 1-кп/623/141/2015

ВИРОК

іменем України

28 квітня 2015 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Одарюка М.П.

при секретарі - Бобриш М.С.

з участю прокурора - Красилі І.І.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізюму Харківської області в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12015220320000047 за обвинуваченням:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 щодо вчинення суспільно-небезпечного діяння за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 у невстановленому досудовим розслідуванням місці у 2014 році (точної дати не встановлено) отримав у власне користування 120 патронів, 3 гранати та 3 запала до них, що являються бойовими припасами, тим самим, незаконно, не маючи спеціального на те дозволу, придбав бойові припаси, які став незаконно зберігати в особистих речах, які перевозив в автомобілі «OPEL VIVARO», реєстраційний номер НОМЕР_1, без передбаченого законом дозволу до 13 січня 2015 року. 13 січня 2015 року о 21:00 годині в ході проведення огляду вищевказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_3, що був зупинений працівниками БМООПОМ ГУМВС України в Харківській області на посту дорожньо - патрульної служби, розташованому на 628 км. Автомобільної дороги «Київ - Харків - Довжанський», в ході проведення огляду особистих речей які належали обвинуваченому було виявлено та вилучено: 3 металевих предмета зовні схожі на запали до гранат з маркуванням «130-76 УЗРГМ 583», «184-84 УЗРГМ - 2583», «94-71 УЗРГМ 583»; 3 металевих предмета зовні схожих на гранати, з маркуванням «РГД - 529-66Т», «РГД-5121-71Т», «РГД - 56-85Т»; 120 бойових патронів, калібру 5х45 мм з маркуванням «3-83», які згідно висновку судово - балістичної експертизи №15 від 24 січня 2015 року є боєприпасами заводського виготовлення - військовими проміжними патронами калібру 5,45 мм (5,45х39 АК), призначеними для стрільби з автоматичної зброї системи Калашникова й іншої зброї відповідного калібру й типорозміру патронника.

Таким чином, своїми діями, які виразились у незаконному носінні та зберіганні бойових припасів ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1, досягнуто та підписано угоду від 14.04.2015 року про визнання винуватості ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

При призначенні покарання сторони враховують, що відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання підозрюваного - не встановлені. Відповідно до положень ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання підозрюваного є щире каяття.

Між сторонами узгоджене покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник зазначив, що угода була укладена у його присутності, при тому його підзахисний у повній мірі розумів умови укладеної угоди, вид та міру узгодженого покарання та наслідки невиконання цієї угоди, і не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості. Крім того, захисник просив суд вирішити питання щодо повернення застави в сумі 24360,00 грн. з огляду на сумлінне ставлення ОСОБА_2 до своїх обов`язків при досудовому розслідуванні та судовому розгляді угоди. Крім того, просить суд звільнити від відбування покарання з призначенням іспитового строку 1 рік, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, він одружений, має неповнолітніх дітей, займається корисною діяльністю - постачає гуманітарну допомогу військовослужбовцям, які знаходяться в зоні анти - терористичної операції.

Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що він цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь . Розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачених статтею 473 цього Кодексу , характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим , вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся, просив суд затвердити угоду про винуватість та призначити узгоджену міру покарання, при тому вказав, що йому у повній мірі зрозуміло характер обвинувачення, він повністю розуміє права, надані йому законом та наслідки укладення і затвердження вказаної угоди.

Шляхом опитування сторін, вивчення документів кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України, в тому числі й ч.7 ст. 474 КПК України; правова кваліфікація є вірною та передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань; наявні підстави для визнання винуватості.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.4 ст.474, п.1 ч.4 ст.394, п.1 ч.3 ст.424, ст.476 КПК України.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який одружений, має двох неповнолітніх дітей, в силу ст.89 КК України не судимий, відповідно до ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, зайняття суспільно корисною діяльністю, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачені ст.67 КК України, відсутні.

Отже, є підстави призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, з урахуванням пом'якшуючих провину обставин у виді позбавлення волі строком на три роки. З урахуванням особи ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, характеризується виключно позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий, суд вважає можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, і на підставі ст.75 КК України необхідно звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та встановити ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

У відповідності до ст. 100 КПК України, п. 56 Наказу «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції) №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010р., затвердженого Генеральною прокуратурою України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Служби Безпеки України, Верховним Судом України, Державною судовою адміністрацією України речові докази: 120 боєприпасів заводського виготовлення - військові проміжні патрони калібру 5,45 мм (5,45х39 АК) після набрання вироком законної сили необхідно передати до Головного управління МВС України в Харківській області.

У відповідності до ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути процесуальні витрати за проведення експертних досліджень у розмірі 737 грн. 10 коп.

До набрання вироком законної чинності запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити у виді застави та згідно ч.11 ст. 182 КПК України після набрання вироком законної сили суму внесеної застави повернути заставодавцю.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 368, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 14 квітня 2015 року, укладену між прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1 про визнання винуватості ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Іспитовий строк рахувати з дня ухвалення вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи у розмірі 737 грн. 10 коп.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити у виді застави.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 24 360,00 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., яка внесена на депозитний рахунок № 37318008000164 одержувач ГУ ДКСУ у Харківській області, банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, повернути ОСОБА_5.

Речові докази: : 120 боєприпасів заводського виготовлення - військові проміжні патрони калібру 5,45 мм (5,45х39 АК) після набрання вироком законної сили - передати до Головного управління МВС України в Харківській області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченим, його захисником вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.1 ч.4 ст.394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.2 ч.4 ст.394 КПК України

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.П.Одарюк