Ухвала суду № 43807813, 28.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/378/15-кСуддя 1 інстанції Літвіненко Н. А.Номер провадження 11-кп/774/236/К/15Суддя-доповідач Мазниця А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мазниці А.А.

суддів Яценко Т.Л., Мажари С.Б.

при секретарі Кузьміній Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015040710000216 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Житомирі, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 358 КК України.

Учасники судового провадження:

Прокурор - Троцик С.В.

Обвинувачений - ОСОБА_2

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оскаржуючи фактичних обставин справи, встановлених судом, та кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 358 КК України, у той же час просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного йому покарання змінити та призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Іншими учасниками кримінального провадження вирок в апеляційному порядку не оскаржений.

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч.1 ст.358 КК України, та призначено покарання:

за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого покарання остаточно призначено до відбування 4 ( чотири) роки позбавлення волі.

За обставин, встановлених судом першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та детально викладених у вироку, обвинувачений ОСОБА_2 24.01.2015 року близько 16:15 годин, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходився у приміщенні залу комп'ютерних ігор, розташованого АДРЕСА_2, де таємно, шляхом вільного доступу, проник до підсобного приміщення зали, де, скориставшись відсутністю уваги за схоронністю майна з боку потерпілого та інших свідків і очевидців, викрав належний ОСОБА_3 мобільний телефон марки "Louis Vuitton", вартістю 750 гривень, у якому знаходилася сім-картка мобільного оператора "Київстар", вартістю 15 гривень. Після цього, ОСОБА_2, приблизно о 16:20 годин, під час спроби залишити приміщення ігрового клубу з викраденим майном, намагаючись зникнути з місця вчинення злочину, був викритий потерпілим ОСОБА_3, та усвідомлюючи, що його дії стали відкритими для потерпілого, і не відмовляючись від їх завершення, відкрито для ОСОБА_3 викрав належне йому майно й став тікати. В подальшому, внаслідок переслідування відвідувачами ігрового клубу, за допомогою перехожих, ОСОБА_2 з викраденим був затриманий по вул. Димитрова, поблизу буд.81а в м. Кривому Розі. Таким чином, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 завдано матеріальні збитки на загальну суму 765 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 22.01.2015 року, у вечірній час, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, на тротуарній алеї знайшов паспорт громадянина України, серія НОМЕР_1, виданий Жовтневим PB Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, 10 липня 2008 року, на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та, маючи на меті використати даний паспорт для уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, знаходячись у другому під'їзді будинку № 69 по проспекту Гагаріна у м. Кривому Розі, підробив його, замінивши на першій його сторінці фотокартку.

24.01.2015 року о 16 год. 30 хв., в ході проведення обшуку особи ОСОБА_2, затриманого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, з кишені надягненої на ньому куртки, було виявлено та вилучено паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1. виданий Жовтневим PB Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, 10.07.2008 року, на ім'я ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно висновку експерта №58/06 - 29 від 28.01.2015 року, на першій сторінці паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вилученого 24.01.2015 року в ході проведення особистого огляду ОСОБА_2 - фотокартка була замінена. Будь-яких інших змін первинного змісту в даному документі не виявлено.

В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що на його думку, призначене йому покарання є несправедливим та надмірно суворим. Так, він щиро розкаявся в скоєному правопорушенні, на протязі досудового та судового розслідування сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину.

Також, апелянт зазначає, що скоїв злочин у зв'язку з тяжкими економічними наслідками, які стались в нашій країні внаслідок агресії з боку Росії.

На думку обвинуваченого, викладені обставини у сукупності дають підстави для застосування при призначені йому покарання положень ст. 69 КК України, втім суд першої інстанції залишив це поза увагою.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 358 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Що стосується доводів обвинуваченого про наявність підстав для пом'якшення призначеного йому покарання, то вони не є достатньо обґрунтованими.

Як вбачається із вироку суду, при визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 65 КК України врахував ступень тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, що згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином та злочином невеликої тяжкості; обставини, що пом'якшують покарання, а саме повне визнання вини та щире каяття у скоєному; відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що останній раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Належним чином оцінивши зазначені обставини у сукупності, суд дійшов правильного висновку про неможливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і на цій підставі обґрунтовано та з дотриманням вимог закону призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі відповідно до мінімальної межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, втім з реальним його відбуванням, покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у виді арешту строком на чотири місяці, та остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що таке покарання є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, та про відсутність підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75, 76 КК України, і з цими висновками колегія суддів погоджується.

З урахуванням наведеного викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи є непереконливими та не можуть бути підставою її задоволення. Крім того, зазначені ОСОБА_2 обставини, а саме щире каяття у вчиненому, визнання своєї вини з етапу досудового слідства, характеристика його особи, були належним чином враховані судом при призначенні йому покарання, а причинного зв'язку між економічною ситуацією в Україні та вчиненням обвинуваченим злочинів не вбачається.

Що стосується можливості застосування при призначенні покарання обвинуваченому положень ст. 69 КК України, то за її змістом призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом, є можливим за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням особи винного. Ухвалюючи оскаржуваний вирок, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для застосування положень ст. 69 КК України, і такий висновок колегія суддів вважає правильним. Також колегією суддів прийнято до уваги, що злочини, за які ОСОБА_2 було засуджено оскаржуваним вироком суду, були вчинені ним у період перебування у розшуку, оголошеному ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, та переховування від суду, що, на думку колегії суддів, виключає можливість застосування положень ст. 69 КК України при призначенні йому покарання.

За викладених обставин підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого не вбачається.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 березня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015040710000216 за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 358 КК України, - залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 березня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 358 КК України, - залишити без змін.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

Ухвала вступає в законну силу негайно з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо в судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

С У Д Д І:

Мазниця А.А. Яценко Т.Л. Мажара С.Б.