Вирок № 43806190, 16.01.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/12/2015 справа № 200/19185/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року січня 16 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Шнирьової Л. П.,

з участю: прокурора Чеботарьова О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 3 2013 04 004 0000061, справу за висунутим обвинуваченням проти:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, народженого у м. Дніпропетровську, росіянина за національністю, з повною вищою освітою за спеціальністю інженера-перевізника, одруженого, працюючого заступником директора Ритуальної служби виконкому Дніпропетровської міськради, який має на утриманні повнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у вищому навчальному закладі, та малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за зареєстрованим місцем проживання в АДРЕСА_1, раніше з огляду на ст. 89 КК України не судимого, -

у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 10 січня 2011 року до 14 червня 2012 року обіймав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» (код ЄДРПОУ 35112687), зареєстрованого 23.04.2007 виконкомом Дніпропетровської міськради і взятого на облік ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з 26.04.2007 платником податку на додану вартість за свідоцтвом № 100039907, з фактичним місцезнаходженням Товариства в м. Дніпропетровську на Автотранспортній вулиці, 3.

Згідно з наказом № 27-к від 10.01.2011 при здійсненні фінансово-господарської діяльності Товариства ОСОБА_1 відповідно до Статуту виконував обов'язки керівництва поточною діяльністю Товариства з організацією бухгалтерського обліку і складання достовірної бухгалтерської звітності та був наділений правом підписання договорів, правом представництва Товариства без довіреності у відносинах з іншими особами, правом відкриття і закриття рахунків Товариства в установах банків, правом прийому на роботу і звільнення.

Відповідно до ст.ст. 8, 9, 11 Закону України № 996-ХIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ОСОБА_1 за посадою відповідав за забезпечення достовірного обліку всіх господарських операцій, точного обліку результатів фінансово-господарської діяльності підприємства та їх повне відображення у первинних документах бухгалтерського обліку, а також за збереження фінансової звітності, нарахування й сплату податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

ОСОБА_1 за обставин часу, місця, обстановки і з джерела, які точно встановити не виявилося можливим, отримав оформлені документи первинного бухгалтерського обліку для документального підтвердження неіснуючих в об'єктивної дійсності і нібито виконаних господарських зобов'язань з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАК-Ю» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор» з поставки останніми продукції і послуг, достовірно знаючи, що такі Товариства на адресу ТОВ «Грінко-Дніпро» жодних товарів не поставляли, послуг не надавали.

Таким чином, виконуючи за посадою постійно організаційно-розпорядчі функції керівника суб'єкта господарювання, ОСОБА_1, будучи достовірно обізнаним з результатами фінансово-господарської діяльності, з мотивів мінімізації витрат підприємства ухилився від сплати податків за наступних обставин.

У звітних періодах з серпня 2011 року в робочий час в м. Дніпропетровську за місцем роботи на Автотранспортній вулиці, 3, ОСОБА_1, будучи достовірно обізнаним з відсутністю будь-яких майново-господарських зобов'язань ТОВ «Грінко-Дніпро» перед ТОВ «ТАК - Ю» і ТОВ «Матадор» умисно використовував відомості зазначених вище документів для декларування завищеного значення податкового кредиту за рахунок начебто сплаченого податку на додану вартість із зобов'язань перед цими Товариствами, які в дійсності не виникали. Викривляючи результати фінансово-господарської діяльності ТОВ «Грінко-Дніпро», ОСОБА_1 при виконанні своїх обов'язків за посадою директора з подання податкової звітності всупереч п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України занизив об'єкт оподаткування, в результаті чого до червня 2012 року фактично не надійшло до державного бюджету грошових коштів на суму 653 449 гривень, чим ухилився від справляння податку на додану вартість на цю суму.

Крім того, з третього кварталу 2011 року до другого кварталу 2012 року в робочий час в м. Дніпропетровську за місцем роботи на Автотранспортній вулиці, 3, ОСОБА_1, так само, умисно використовував відомості зазначених вище документів для завищення валових витрат за рахунок начебто виконаних майново-господарських зобов'язань ТОВ «Грінко-Дніпро» перед ТОВ «ТАК - Ю» і ТОВ «Матадор», які в дійсності не виникали, чим необґрунтовано занизив податок на прибуток, порушуючи п.п. 138.1.1, 138.2 ст. 138, п.п. 144.1 ст.144, п. 145.1 ст.145, п.п.146.2, 146.3, 146.4 ст. 146 ПК України, що призвело до фактичної недоїмки бюджету з податку на прибуток на суму 617 036 гривень.

Діючи у такий спосіб, з серпня 2011 року до червня 2012 року директор ТОВ «Грінко-Дніпро» ОСОБА_1 шляхом завищення валових витрат ухилився від сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства і податку на додану вартість на загальну суму 1 270 485 гривень, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету грошових коштів в значному розмірі, який перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян більше ніж в 1 000 разів.

Підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в скоєному діянні, щиросердно розкаявся та засудив вчинене і, будучи допитаним в судовому засідання, докладно розповів про встановлені вище обставини вчиненого злочину. Пояснив суду, що за встановлених обставин часу, місця й обстановки дійсно виконував обов'язки керівника ТОВ «Грінко-Дніпро», яке займалося вивезенням сміття. Зі слів підсудного, з ТОВ «ТАК - Ю» і ТОВ «Матадор» були оформлені фіктивні договори з виконання робіт на вивезення сміття та ремонту автотранспорту, з приводу чого оформлювалися грошові перекази на оплати, тоді як в дійсності ці роботи виконувалися безпосередньо найманими працівниками ТОВ «Грінко-Дніпро».

Окрім зізнання підсудного, його вина у вчинені злочину підтверджується сукупністю достатніх даних, здобутих за допомогою доказів, що зібрані з дотриманням встановленого порядку, і достовірність яких учасниками судового провадження не заперечується, на підставі чого фактичні обставини у судовому засіданні з'ясовані згідно з істиною у встановленому порядку за частиною третьою статті 349 КПК України. Зокрема, сторони обвинувачення і захисту не оспорюють відомості акта планової виїзної документальної перевірки № 3118/221/35112687 від 01.11.2012 з додатками (т. 1 а.с. 6-58), що в тісному зв'язку з деклараціями з ПДВ (т. 1 а.с. 83-147) безсумнівно викривають ОСОБА_1 у викривленні даних податкової звітності шляхом використання безтоварних операцій та в сукупності з даними обшуків доводять встановлений розмір недоїмки з податків.

Обіймання підсудним ОСОБА_1 на час події злочину посади директора ТОВ «Грінко-Дніпро», а також коло його функціональних службових обов'язків за посадою підтверджені долученими в копіях наказами №№ 27-к від 10.01.2011, 119-к від 07.06.2012 (т. 1 а.с. 196-197) в сукупності з Статутом Товариства (т. 1 а.с. 234-241).

Оцінивши показання ОСОБА_1 в сукупності з відомостями про предмет злочину, належить дійти переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних підсудним добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно з ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

Суд за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх з'ясованих обставин в їх сукупності, дійшов висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 та обставини ним скоєного в межах судового розгляду за ст. 337 КПК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні дослідженими достатніми доказами повністю.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний платити податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом, у зв'язку з чим на платників податків згідно з п.п. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4, 16.1.12 ст. 16 ПК України покладаються обов'язки вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ним Кодексом, забезпечивши збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку.

Відповідальність за відображення в облікових регістрах господарських операцій не в тому звітному періоді, у якому вони були здійснені, згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 9 Закону України № 996-ХІУ від 16.07.99 «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» покладається на осіб, які склали й підписали первинні документи і регістри бухгалтерського обліку.

Умисні дії ОСОБА_1 в якості службової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що виразилися в ухиленні від сплати податків на прибуток підприємства і на додану вартість, що входять у систему оподатковування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів на загальну суму, що перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян більше ніж в 1 000 разів, підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 212 КК України.

Розв'язуючи у відповідності до ст. 65 КК України питання про вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує вчинення умисного злочину у сфері формування дохідної частини бюджету країни, що віднесений кримінальним Законом за формальною ознакою до злочинів невеликої тяжкості. Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, схвально характеризується за місцем постійного проживання з дітьми. Батьківство і права опіки над малолітнім сином ОСОБА_3 слідує зі свідоцтва про народження. Жодними об'єктивними даними про позбавлення підсудного батьківських прав відносно дитини суд не володіє.

Таким чином, суд має прийняти до уваги надану підсудним згоду в формі письмової заяви відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» на застосування до нього амністії з його власної ініціативи в установленому порядку за ст. 10 цього Закону.

Відповідно, за повного визнання своєї вини підсудний ОСОБА_1 належить до батьків дітей, для яких згідно з ст. 86 КК України оголошена повна амністія за п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки під виключення за ст. 8 цього Закону він не підпадає.

Спираючись на доведеність вини підсудного і встановлені необхідні передумови ступеня тяжкості вперше вчиненого злочину, в стадії судового розгляду кримінальної справи за стійким внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що в силу ст. 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» усувається застосування основного і додаткового покарання за скоєне діяння відповідно до ст. 85 КК України, на підставі чого знаходить належним відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» постановити цей обвинувальний вирок із звільненням від відбування покарання згідно з ч. 1 ст. 74 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені передбаченого за ч. 1 ст. 212 КК України ухилення від сплати податків, призначивши у виді покарання штраф в сумі 17 000 гривень з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств і головних (старших) бухгалтерів строком на один рік, від відбування яких згідно з ст. 86 КК України звільнити внаслідок амністії за п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Речові докази:

документи первинного бухгалтерського обліку та інші документи, передані на зберігання до СУ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за постановою старшого слідчого від 01.09.2014, - повернути у законне володіння Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» за належністю;

протоколи допитів свідків та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

Вирок, за виключенням підстав заперечення обставин, дослідження яких під час судового розгляду визнано недоцільним, підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, із плином яких набирає законної сили. Копію вироку вручити підсудному та прокурору негайно.

Головуючий