Рішення № 43805974, 20.04.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35041/14-ц

Провадження №2/761/1496/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 квітня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Данилевській Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

У листопаді 2014 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач зазначив, що з грудня 1968 року працював на Державному підприємстві «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка». Станом на 22.10.2014 року займав посаду директора студії «Дебют», з якої його було звільнено Наказом № 311-к від 22.10.2014 р. «По особовому складу» у зв'язку з реорганізацією та скороченням штату працівників, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Наказ про звільнення від 22.10.2014 р. позивач отримав 22.10.2014 р. Водночас, всупереч трудовому законодавству, позивача не було повідомлено в передбачений законом спосіб та строки про наступне звільнення у зв'язку із реорганізацією та скороченням штату працівників, а також не було запропоновано іншу роботу на тому ж підприємстві. Окрім того, відповідачем не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі, оскільки останній має високу кваліфікацію, заохочення за успіхи в роботі та не мав дисциплінарних стягнень протягом роботи на займаній посаді, безперервний стаж роботи у відповідача майже 46 років. За таких підстав позивач просить:

скасувати наказ № 311-к від 22.10.2014 року Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» про звільнення ОСОБА_1 з посади директора студії «Дебют»; поновити ОСОБА_1 на посаді Директора студії «Дебют» Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» з 22 жовтня 2014 року. стягнути з Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» (код ЄДРПОУ 02404380) на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.10.2014 р. по день винесення рішення.

У письмових запереченнях представника відповідача йдеться про те, що Наказом № 72 від 21.05.2014 року державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка» по узгодженню з Міністерством Культури України (Вих. № 3526/0/6-14 від 12.06.2014 року) вирішено провести реорганізацію структурних підрозділів кіностудії.

Відповідно до наказу № 82 від 02.06.2014 року для оптимізації структурних підрозділів було вирішено ліквідувати студію «Дебют» та на її основі створити виробниче - творче об'єднання «Дебют».

Наказом № 119 від 25.07.2014 року були внесені зміни до штатного розпису, а саме було вирішено скоротити з 25.09.2014 року посаду директора студії «Дебют», яку на той час займав позивач ОСОБА_1.

У зв'язку із скороченням чисельності працівників, на підставі наказів № 82 від 02.06.2014 року та № 119 від 25.07.2014 року Позивач отримав два попередження про майбутнє звільнення із зазначенням вакантних посад, однак відмовився ставити підпис про ознайомлення, про що працівниками відділу кадрової роботи були складені Акти від 28.07.2014 року та від 22.09.2014 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, додатково пояснив, що він за весь час роботи у відповідача не мав доган, відзначений подяками за сумлінну роботу, має членскій квиток спілки кінематогрофістів країни за № 0017 та членскій квиток союзу кінематогрофістів 08722.

В судовому засіданні представник відповідача Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка» заперечив проти позовних вимог позивача з підстав, зазначених у письмових запереченнях та в усних поясненнях, додатково зазначив, що позивача було звільнено за Наказом № 311-к від 22.10.2014 р. «По особовому складу» у зв'язку з реорганізацією та скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Будучи попередженим про наступне звільнення, У зв'язку із скороченням чисельності працівників, на підставі наказів № 82 від 02.06.2014 року та № 119 від 25.07.2014 року. Позивач отримав два попередження про майбутнє звільнення із зазначенням вакантних посад, однак відмовився ставити підпис про ознайомлення, про що працівниками відділу кадрової роботи були складені Акти від 28.07.2014 року та від 22.09.2014 року. Будучи попередженим про наступне звільнення. Позивач написав заяву про надання йому чергової відпустки з 22.09.2014 року по 21.10.2014 року (Наказ № 229-в від 22.09.2014 року).

Наказом № 311-к від 22.10.2014 року по особовому складу державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка», позивача було звільнено. У день звільнення позивач не з'явився для отримання трудової книжки. Враховуючи те, що Позивач не з'явився в перший робочий день після чергової відпустки було складено акт про відсутність працівника на роботі від 22.10.2014 року.

23.10.2014 року Позивач з'явився на державному підприємстві «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка», ознайомившись з наказом про своє звільнення, у присутності свідків Позивач відмовився ставити підпис про ознайомлення в наказі та отримати трудову книжку.

Також, Позивач відмовився отримувати остаточний розрахунок по заробітній платі, про що був складений Акт від 22.10.2014 року. Тому заробітна плата, згідно чинного законодавства була депонована на поточний рахунок в банк.

Начальником відділу кадрової роботи позивачу було направлено лист № 609 від 28.10.2014 року з проханням з'явитися для отримання трудової книжки та повного розрахунку, але Позивач не з"явився.

Суд, заслухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 01.12.1969 року зараховано на курси слухачів курсів заступників директорів картин старших адміністраторів у Державному підприємстві «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка».

Наказом від 31.12.1971 року був тарифікований заступником директора кінокартин. Наказом від 02.01.1973 року ОСОБА_1 був звільнений у зв'язку із зарахуванням його на курси директорів кінокартини (а.с. 67), по закінченню яких 06.01.1977 року присвоєно тарифно-кваліфікаційну категорію директора кінокартини 3-ї категорії, наказом від 16.06.1980 року був тарифікований директором картини 2-ої категорії, Наказом від 08.07.1986 року тарифікований директором знімальної групи 1-ої категорії.

Наказом № 34-к від 17.02.2005 року переведений на посаду директора студії «Дебют» продюсерського центру. За наказом відповідача № 79-к від 18.04.2005 року позивача було звільнено за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

Згідно наказу відповідача № 109-к від 29.04.2005 року позивач прийнятий на посаду директора студії «Дебют» продюсерського центру, з якої його було звільнено Наказом № 311-к від 22.10.2014 р. «По особовому складу» у зв'язку з реорганізацією та скороченням штату працівників, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

Звертаючись до суду з позовом про поновлення на роботі позивач посилався на порушення при його звільненні трудового законодавству, оскільки його не було повідомлено в передбачений законом спосіб та строки про наступне звільнення у зв'язку із реорганізацією та скороченням штату працівників, а також не було запропоновано іншу роботу на тому ж підприємстві. Окрім того, відповідачем не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі, оскільки останній має високу кваліфікацію, заохочення за успіхи в роботі та не мав дисциплінарних стягнень протягом роботи на займаній посаді.

Положеннями п.1 ч.1ст.40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як встановлено судом, відповідач звільнив позивача Наказом № 311-к від 22.10.2014 р. «По особовому складу» у зв'язку з реорганізацією та скороченням штату працівників, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

Як вбачається із наданих відповідачем пояснень та документів, долучених до матеріалів справи за наказом генерального директора відповідача за № 72 від 21 травня 2014 року було прийнято 1. Провести реорганізацію структупних підрозділів кіностудії. 2. Керівникам структурних підрозділів кіностудії (окрім виробничих цехів) до 23.05.2014 року надати до планового-економічного відділу пропозиції про зміну штатного розкладу структурних підрозділів, з метою скорочення витрат на їх фінонсування (а.с. 72). Прийняття зазначеного наказу пов'язане із програмою кіновиробництва та розповсюдження національних фільмів на 2014 рік, якою передбачено фінансування одного фільму (підготовчий період). При цьому структура апарату управління та кількості працівників не відповідає обсягам виробництва. Проведення реорганізації зумовлено з приведенням невиробничих витрат у відповідність для надходжень від усіх видів діяльності кіностудії. (а.с. 72)

На виконання наказу відповідача за № 72 від 21 травня 2014 року по узгодженню з Міністерством культури України прийнято Наказом № 82 від 02 червня 2014 року (а.с. 74) частиною один визначено в термін до 23.09.2014 року провести часткове скорочення чисельності працівників, що підтверджено письмовими доказами (а.с. 72-78). Серед інших підрозділів, вказаних у Наказі, у п.2 наказу № 82 від 02 червня 2014 року зазначено про ліквідацію продюсерського центру та створення на його основі виробничо-творчого об'єднання художніх фільмів, художньо-експертго, сценарно-редакційної колегії. Створення виробничо-творчого об'єднання «Дебют» на основі студії «Дебют», яка підлягає ліквідації вказано у п.3 Наказу.

У зв'язку із зазначеною реорганізацію структури кіностудії у Наказі № 119 від 05 липня 2014 року «Про зміни штатного розпису» (а.с. 75) наказано скоротити з 25.09.2014 року студію «Дебют» - директор, 0.5 штатної одиниці, з посадовим окладом 4315 грн. на місяць; - заступник директора 0.5 штатної одиниці, з посадовим окладом 3935 грн. на місяць; - художній кенівник, одна штатна одиниця, з посадовим окладом 4795 грн. на місяць; редактор 0.5 штатної одиниці, з посадовим окладом 3385 грн. на місяць. А також у частині 2 наказу зазначено до 25 вересня 2014 року ввести наступні посади у Виробничо-творчому об'єднанні «Дебют» (а.с. 77):

- керівник художній одна штатна одиниця, з посадовим окладом 4795 грн. на місяць;

- продюсер одна штатна одиниця, з посадовим окладом 4315 грн. на місяць (на конкурсній основі);

- редактор 0.5 штатної одиниці, з посадовим окладом 3385 грн. на місяць.

Згідно із ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. (ч.1). При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається перевагам, передбачених у цій частині категоріям працівників.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Досліджуючи обставини справи, судом встановлено, що посада, яку займав позивач з 29.04.2005 року, а саме директора студії «Дебют» Продюсерського центру (а.с. 71) внаслідок змін в організації виробництва і праці була ліквідована і введені інші посади у зв'язку із створенням Виробничо-творчого об'єднання «Дебют», виходячи із зазначених у преамбулі Наказу № 72 від 21 травня 2014 року з метою оздоровлення фінансового стану кіностудії та оптимізації управління.

Що стосується посилання позивача на невиконання відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП України, щодо попередження позивача про майбутне звільнення із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України та про пропонуванням позивачу можливих посад на підприємстві на момент звільнення, то у матеріалах справи на (а.с. 79 та 82) знаходяться попередження від 25.09.2014 року та 29.09.2014 рок з якими позивач відповідно до актів від 28.07.2014 року та 22.09.2014 року у присутності працівників відділу кадрів ознайомився, а також відмовився від вакантних посад, які були запропоновані йому та зазначені в попередженнях.

Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був попереджений він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Статтею 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається перевагам, передбачених у цій частині категоріям працівників.

Як судом встановлено, що Наказом № 72 від 21.05.2014 року державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка» було вирішено провести реорганізацію структурних підрозділів кіностудії, на що була отримана згода від Міністерства Культури України (Вих. № 3526/0/6-14 від 12.06.2014 року (а.с. 72).

Відповідно до наказу № 82 від 02.06.2014 року для оптимізації структурних підрозділів було вирішено ліквідувати студію «Дебют» та на її основі створити виробниче - творче об'єднання «Дебют» (а.с. 74).

Наказом № 119 від 25.07.2014 року були внесені зміни до штатного розпису, а саме було вирішено скоротити з 25.09.2014 року посаду директора студії «Дебют», яку на той час займав позивач ОСОБА_1 (а.с. 75).

Згідно з частиною 3 статті 64 Господарського кодексу України - підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

У зв'язку із скороченням чисельності працівників, на підставі наказів № 82 від 02.06.2014 року та № 119 від 25.07.2014 року Позивач отримав два попередження про майбутнє звільнення із зазначенням вакантних посад, однак відмовився ставити підпис про ознайомлення, про що працівниками відділу кадрової роботи були складені Акти від 28.07.2014 року та від 22.09.2014 року (а.с. 79 ас. 81).

Позивачу було запропоновано переведення на іншу роботу, зокрема на посади вантажника, піротехніка 1 категорії, начальника дільниці у відділу експлутації мереж, старшого мастера по ремонту транспорту та старшого електромеханіка лінійних споруд електрозв"язку та обанентних пристроїв, було доведено до відома наказ та запропоновані вакансії. Від підпису в попередженнях позивач відмовився, в судовому засіданні пояснив, що відмовився підписувати попередження, так як посади які були зазначені в ньому йому не підійшли за його фахом та спеціалізацією.

Щодо тверджень позивача, що відповідач не врахував його переважне право на залишення на роботі відповідно ст. 42 КЗпП України. В якій зазначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації, то суд оглядаючи трудову книжку позивача встановив, що він немає безперервного стажу роботи на даному підприємстві, оскільки в трудовій книжці позивача зазначено, що він з грудня 1969 року працював у відповідача на Державному підприємстві «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка». 02.01.1973 року був звільнений у зв'язку з зачисленням його на курси директорів кінокартини. Позивач прийнятий на посаду директора студії «Дебют» продюсерського центра наказом відповідача № 109-к від 29.04.2005 року. З якої його було звільнено Наказом № 311-к від 22.10.2014р. «По особовому складу» у зв'язку з реорганізацією та скороченням штату працівників, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

Враховуючи вище викладене та те, що згідно наказу № 82 від 02 червня 2014 року "Про реорганізацію структури кіностудії", Наказом № 119 від 05 липня 2014 року «Про зміни штатного розпису» з 25.09.2014 року ліквідовано студію «Дебют» та скорочено посаду директора, на якій працював позивач. В зв'язку з ліквідацією замість студії «Дебют» утворюється Виробничо-творче об'єднання «Дебют» та введені нові посади з новими посадовими інструкціями; керівник художній одна штатна одиниця, з посадовим окладом 4795 грн. на місяць; - продюсер одна штатна одиниця, з посадовим окладом 4315 грн. на місяць; - редактор 0.5 штатної одиниці, з посадовим окладом 3385 грн. на місяць.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст. 40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Відповідачем щодо позивача виконані всі передбачені законом норми щодо його звільнення у зв'язку із реорганізацією та скороченням штату працівників.

На підставі: ст. 21, п. 1 ст. 40, ст. 42, 49-2 ст. ст. 67, 71, 147, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст. 15, 30, 62, 202, 202-1, 203 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя: Малинников О.Ф.