Рішення № 43805768, 23.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/26720/14-ц

2-501/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 квітня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Кошар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

09 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Київської міської ради про визнання права власності.

Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину та на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Він звернувся до П'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про оформлення спадщини. Спадкова справа № 306/2014 була зареєстрована у спадковому реєстрі.

21 листопада 2014 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Разом з тим, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом, видане П'ятою Київською державною нотаріальною конторою 21 жовтня 2000 року за реєстровим № 5с-482, не зареєстроване в порядку, встановленому законом.

Просить суд визнати за ним право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Позивач у судове засідання не з'явився, його представник подав до суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність. Проти ухвалення в справі заочного рішення не заперечував (а.с. 66).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 64).

Представник відповідача направив до суду письмові пояснення з яких вбачається, що Київська міська рада просить суд прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів. Також, просить розглядати справу у відсутність представника ради (а.с. 37-38).

Третя особа до суду не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 65).

Представник третьої осби направив до суду письмові пояснення з яких вбачається, що Головне управління юстиції у м. Києві просить суд розглядати справу у відсутність представника управління (а.с. 41-43).

Суд за письмовою згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, яка була сестрою ОСОБА_1 (а.с. 6).

ОСОБА_1 звернувся до П'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про оформлення спадщини. Спадкова справа № 306/2014 була зареєстрована у спадковому реєстрі, що підтверджується наданою суду її завіреною копією (а.с. 68-96).

21 листопада 2014 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 16).

З листа П'ятої Київської державної нотаріальної контори від 21 листопада 2014 року вбачається, що видати позивачу свідоцтво на право на спадщину, а саме на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, неможливо, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом, видане П'ятою Київською державною нотаріальною конторою 21 жовтня 2000 року за реєстровим № 5с-482, не зареєстроване в порядку, встановленому законом (а.с. 19).

У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна від 17 квітня 2015 року № 5042 (И-2015) квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 вересня 1996 року (а.с. 98).

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 жовтня 2000 року вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, є його діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Вбачається, що спадкодавцю на момент смерті належала 1/2 частина та 1/4 частина зазначеної квартири.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину - 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2, у порядку спадкування за законом.

За таких обставин, вимога позивача про визнання за ним права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 ґрунтується на законі.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 392, 1216, 1261 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: