Ухвала суду № 43805328, 27.04.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10577/14-ц

провадження № 2/753/288/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А., при секретарі Іващенко Є.В., розглянувши у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва клопотання представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Славутицького нотаріального округу Київської області Степаненко В.Д., третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шандиба Л.І., публічне акціонерне товариство «Ерде-Банк» про визнання недійсним договору дарування, витребування квартири з чужого незаконного володіння, суд -

в с т а н о в и в:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа за позовом про визнання недійсним договору дарування, витребування квартири з чужого незаконного володіння.

У судовому засіданні 27.04.2015 року представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони продажу та передачі права власності на інших осіб, а також здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1, що належить ПАТ «Ерде Банк» на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 12.12.2013 року до закінчення розгляду цієї цивільної справи судом.

Обгрунтовуючи заяву представник позивача посилалась на те, що після відкриття провадження у цій справі їй стало відомо ОСОБА_5 з метою забезпечення зобов»язання уклала з ПАТ «Ерде Банк» договір іпотеки згідно якого надала у іпотеку зазначену вище квартиру, у подальшому на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 12.12.2013 року ПАТ «Ерде Банк» набуло право власності на згадану квартиру та намагається шляхом прилюдних торгів її реалізувати, що значно утруднить або і зробить неможливим виконання рішення суду у даній цивільній справі.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову необхідно залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України суд застосовує види забезпечення позову визначені ч. 1 цієї статті, зокрема шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії тощо, а у разі необхідності може застосувати інші види забезпечення позову.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи спір між сторонами виник з приводу визнання недійсним договору дарування від 01.10.1998 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 та її витребування з чужого незаконного володіння.

Як вбачається з копії рішення Апеляційного суду м. Києва від 12.12.2013 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Ерде Банк» за кредитним договором № 02-К від 18 січня 2008 року у розмірі в загальній сумі 345 310, 73 грн., відповідно до Іпотечного договору від 18 січня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 шляхом набуття ПАТ «Ерде Банк» права власності на вказану квартиру.

Пунктом 6 вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Разом з тим, вивчивши наявні матеріали, враховуючи положення ст.ст. 151, 152 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову залишити без задоволення, оскільки позивачем доведено, що згадана спірна квартира не належить відповідачам у справі (тоді як заходи забезпечення позову можуть бути вжиті щодо майна або грошових коштів, що належать відповідачам і знаходяться у них або в інших осіб), окрім того позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення судом позовної заяви та визнання договору дарування недійсним.

Водночас матеріали справи не містять доказів намагання ПАТ «Ерде Банк» відчужити зазначену квартиру або обтяжити її у будь-який спосіб тощо.

Також звертаю увагу представника позивача на приписи ст. 46 ч. 2 п. 7 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно яких Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду. З дня призначення уповноваженої особи Фонду: втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання (заяви) про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

СУДДЯ В.А. ДУБАС