Рішення № 43800767, 22.04.2015, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/559/15-ц

провадження 2/694/287/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

22.04.2015 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Кравченко Т.М.,

при секретарі Некречій Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 будинку-інтернату для інвалідів та пристарілих до ОСОБА_2 сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 будинок-інтернат для інвалідів та престарілих звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати належність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради загальною площею 3,09 га, кадастровий номер 7121286800:02:001:0040, ОСОБА_3, яка померла 28.12.2001 року. Також просить визнати за ОСОБА_1 будинком-інтернатом для інвалідів та пристарілих право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради загальною 3,09 га, кадастровий номер 7121286800:02:001:0040, яка належала ОСОБА_3. Позовні вимоги мотивує тим, що 28 грудня 2001 року померла ОСОБА_3, яка до смерті перебувала та доглядалась в ОСОБА_1 будинку-інтернаті для інвалідів та престарілих. Згідно заповіту ОСОБА_3Т заповіла все своє майно ОСОБА_1 будинку-інтернату для інвалідів та пристарілих. Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась. Інших спадкоємців немає. При зверненні до відділу Держземагенства у ОСОБА_1 районі було встановлено, що відповідно до книг записів реєстрації державних актів фізичних осіб за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради загальною площею 3,9 га. Державний акт на право власності на землю серії ЧР № 044527 був виготовлений та зареєстрований 14.01.2004 року. Оскільки на час виготовлення державного акту ОСОБА_3 померла, то він їй не видавався та на даний час встановити місце знаходження оригіналу документу не представляється можливості, що позбавляє позивача можливості оформити свої спадкові права.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не зявився. Звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Звенигородського району Черкаської області в судове засідання не зявився. Звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти їх задоволення.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 грудня 2001 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 лютого 2015 року серії І-СР № 250543 (а.с. 6).

Згідно довідки, виданої ОСОБА_1 будинком-інтернатом для інвалідів та престарілих, ОСОБА_3 дійсно проживала в установі з 23 листопада 2001 року по день смерті 28 грудня 2001 року (а.с. 7).

Відповідно до заповіту від 05 грудня 2001 року ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_1 будинку-інтернату для інвалідів та престарілих (а.с. 8).

Згідно з повідомленням ОСОБА_1 державної нотаріальної контори від 17.04.2015 року після смерті ОСОБА_3, яка померла 28.12.2001 року спадкова справ не заводилась, спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.

З довідки, виданої відділом Держземагенства у ОСОБА_1 районі, вбачається, що відповідно до книг записів реєстрації державних актів фізичних осіб за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради загальною площею 3,09 га. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 044527, зареєстрований 14.01.2004 року за № 638, кадастровий номер земельної ділянки 7121286800:02:001:0040 (а.с.9)

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 04 березня 2015 року ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 будинку-інтернату для інвалідів та престарілих, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 в звязку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на майно ( а.с. 10).

Оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку було втрачено, про що позивачем зроблено відповідне оголошення в газеті (а.с. 12).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку що майно, а саме: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Звенигородського району Черкаської області загальною площею 3,09 га належала ОСОБА_3, яка померла 28 грудня 2001 року.

Оскільки позивач ОСОБА_1 будинок-інтернат для інвалідів та пристарілих є єдиним спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_3, однак не може отримати спадкове майно в звязку з відсутністю правовстановлюючих документів, суд вважає за можливе захистити його право шляхом визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно ОСОБА_3, а саме: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Звенигородського району Черкаської області загальною площею 3,09 га.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1261 ЦК України, та ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 будинку-інтернату для інвалідів та престарілих до ОСОБА_2 сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Звенигородського району Черкаської області загальною площею 3,09 га належала на праві власності ОСОБА_3, яка померла 28 грудня 2001 року.

Визнати за ОСОБА_1 будинком-інтернатом для інвалідів та престарілих, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Звенигородка, вул. В.Чорновола, 126, ідентифікаційний код 03189771, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 28 грудня 2001 року, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради загальною площею 3,09 га, кадастровий номер 7121286800:02:001:0040.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.М. Кравченко