Рішення № 43799520, 22.04.2015, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/2301/14-ц

Провадження по справі №2/538/45/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Хоменка О.А.

при секретарі - Дробот О.П.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця, Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення, визначення порядку користування нерухомим майном та зобов"язання не чинити перешкод у користуванні, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3 прохаючи зобов"язати не чинити їй перешкоди в користуванні житловим будинком з господарськими побудовами в с. Вирішальне Лохвицького району Полтавської області по вул. Сковороди, 15, вселити її разом з неповнолітньою дочкою у житловий будинок, встановити порядок користування житловим будинком з господарськими побудовами та стягнути на її користь із відповідача 20000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги і просили задовольнити їх повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_3, який зловживає своїми процесуальними обов"язками, не реагує на виклики до суду, відмовляючись від отримання рекомендованої кореспонденції, що направляється за місцем його постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого судові повістки відділенням зв"язку повернуті суду за закінченням строку зберігання.

Заслухавши пояснення позивача, пояснення представника позивача, дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд приходить до наступного.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2011 року було розірвано шлюб між сторонами, від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_4.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2014 року між сторонами було поділено спільно нажите в шлюбі майно, в тому числі і будинковолодіння, що знаходиться за адресою с. Вирішальне вул. Сковороди, 15 Лохвицького району Полтавської області на дві рівні частини, визнано за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку розташованого за вищевказаною адресою.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області по справі щодо поділу спільного майна подружжя було призначено судову експертизу з метою визначення ринкової вартості житлового будинку з господарськими побудовами та можливих варіантів його поділу по 1/2 часток.

Відповідно до висновку № 18 судового експерта ОСОБА_5 від 10.04.2014 року запропонувати варіанти розподілу житлового будинку та господарських будівель і споруд по 1/2 частині не представляється можливим.

На даний час позивач разом із неповнолітньою дочкою починаючи з 20 березня 2013 року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 на квартирі. Позивач не має постійного місця роботи, несе витрати за проживання на квартирі та оплату комунальних послуг за проживання, придбати житло позивач не може, не має фінансової можливості. Позивач та її неповнолітня донька не мають житла належного їм на праві власності.

Судом встановлено, що правом користування спільним житлом в с. Вирішальне по вул. Сковороди позивач позбавлена можливості. Згоди щодо користування житлом між сторонами не досягнуто, ОСОБА_1 не має права доступу до житла, так як ключі від будинку знаходяться у ОСОБА_3, який проживає там разом зі своєю сім"єю.

Суд рахує, що відповідно до плану житлового будинку, що є додатком № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи позивач, враховуючи інтереси спільної з ОСОБА_3 доньки, претендує на кімнату.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інша не встановлена домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об"єктом права спільної сумісної власност, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного Кодексу України.

Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", у разі коли жоден із подружжя не вчинить таких дій (згоди на присудження грошової компенсації за його частку), а неподільна річ не може бути реально поділена між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбвлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім"ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Згідно ч. 4 ст. 9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ст. 150 Житлового Кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпорядження цією власністю на свій розсуд.

Згідно ст. 155 Житлового Кодексу України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не можуть бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Відповідно до ст. 319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов"язків власник зобов"язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов"язує.

Відповідно до ст. 386 Цивільного Кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 391 Цивільного Кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Суд рахує, що права ОСОБА_1 порушені і моральна шкода полягає в даному випадку у моральних, психічних та душевних стражданнях позивача, те, що вона проживає у чужих людей, хоча має у власності частку свого житла, вимушених змін у неї та її неповнолітньої доньки життєвих стосунків, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

Разом із тим суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, глибини фізичних та душевних страждань ОСОБА_1, доказів про розмір завданої їй моральної шкоди, вважає, що стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення частково, в розмірі 2000 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 216-218, 294 ЦПК України, ст. ст. 23, 319, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 47, 48 Конституції України, ст. ст. 9, 150, 155 ЖК України, ст. ст. 63, 68 СК України, ст. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя", Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями), суд,

р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим будинком з господарськими побудовами за адресою: с. Вирішальне, вул. Сковороди, 15 Лохвицького району Полтавської області, і протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду передати ОСОБА_1 комплект ключів від будинку та господарських побудов.

Вселити ОСОБА_1 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 в житловий будинок за адресою: с. Вирішальне, вул. Сковороди, 15 Лохвицького району Полтавської області.

Встановити наступний порядок користування житловим будинком з господарськими побудовами за адресою: с. Вирішальне, вул. Сковороди, 15 Лохвицького району Полтавської області.

Виділити ОСОБА_1 в користування, враховуючи інтереси неповнолітньої доньки, житлову кімнату 1-9 площею 10,5 м кв. та житлову кімнату 1-10 площею 19,6 м кв., погріб під літерою "В", сарай з добудовами під літерою "Е".

Виділити в користування ОСОБА_3 житлову кімнату 1-5 площею 8,4 м кв., житлову кімнату 1-6 площею 8,4 м кв., житлову кімнату 1-7 площею 6,2 м кв., житлову кімнату 1-8 площею 9,2 м кв., погріб під літерою "Г", сарай з гаражем під літ. "Б".

Залишити в спільному користуванні коридор, туалет, ванну, кухню, а також вбиральню, зливну яму, огорожу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. (дві тисячі грн.).

У задоволенні іншої частини про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 243, 60 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ О.А. Хоменко

Згідно : Голова суду ОСОБА_6

Ст. секретар Л. Г.Несмирна

Рішення набрало законної чинності "____"_______2015 року

Оригінал рішення знаходиться в Лохвицькому районному суді Полтавської області

в справі № _____