Рішення № 43799348, 23.04.2015, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/173/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

23 квітня 2015 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Кондра Ю.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про виселення без надання іншого житлового приміщення, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,

треті особи ОСОБА_6, Київський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2», виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради як орган опіки та піклування, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 16 січня 2015 року звернулися в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку.

Посилалися на те, що квартира АДРЕСА_1, к. 3 в м. Полтаві належить до комунальної власності територіальної громади міста Полтави, в квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Квартиронаймачем є відповідач ОСОБА_4, який фактично з часу розірвання шлюбу з ОСОБА_1 в 1998 році в квартирі не проживав.

Вважають, що відповідач без поважних причин понад встановлені строки в спірній квартирі не проживає.

В поданій до суду позовній заяві просили суд визнати відповідача ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартирою № 19 по вулиці Кучеренка, 9, корпус 3 в м. Полтаві зі зняттям з реєстраційного обліку.

Відповідач ОСОБА_4 24 лютого 2015 року звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка діє як в своїх інтересах, так і в інтересах ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В поданій до суду зустрічній позовній заяві відповідач ОСОБА_4 посилався на те, що квартира № 19 по вул. Кучеренка, 9, корп. 3 в м. Полтаві була ним отримана в 1989 році на склад сімї, до якої крім нього, входила позивач ОСОБА_8 та її донька ОСОБА_2

Вказував, що шлюб між ним та ОСОБА_1 розірвано 07 квітня 1998 року, після чого позивач почала чинити йому перешкоди в користуванні квартирою. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2002 року він вселений до квартири АДРЕСА_2, копр. 3, визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселено її разом з сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 юз квартири.

Посилався на те, що зазначене рішення виконано не було, перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Також вважає, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з неповнолітній сином ОСОБА_5 в спірній квартирі не проживають понад встановлені законом строки без поважних причин.

Просив суд виселити з квартири № 19 по вул. Кучеренка, 9, корп. 3 в м. Полтаві без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, із зняттям його з реєстраційного обліку. Просив також визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою № 19 по вул. Кучеренка, 9, корп. 3 в м. Полтаві та виселити без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні позивачі та їх представник повністю підтримали вимоги позовної заяви, посилаючись на викладені в ній обставини, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення вимог за первісним позовом та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Інші особи в судове засідання не зявилися, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь в розгляді справи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних до висновків.

Судом встановлено, що спірна квартира № 19 по вул. Кучеренка, 9, корп. 3 в м. Полтаві належить до державного житлового фонду, є власністю територіальної громади міста Полтави.

Житловий будинок по вул. Кучеренка, 9 в м. Полтаві знаходиться на балансі КП «ЖЕО № 2».

Також встановлено, що квартиронаймачем спірного житлового приміщення є відповідач ОСОБА_4, який з 1989 року у встановленому законом порядку зареєстрував своє постійне місце проживання за вказаною адресою.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку були зареєстровані у спірній квартирі № 19 по вул. Кучеренка, 9, корп. 3 в м. Полтаві в якості членів сімї наймача, неповнолітній ОСОБА_5 був зареєстрований разом з матірю ОСОБА_2

В силу норм ст.ст. 71, 72 ЖК України, на які посилаються позивачі в поданій до суду позовній заяві, наймач або член його сімї може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, зокрема, за умови, що не проживає в ньому без поважних причин понад шість місяців. Обовязковою умовою визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є відсутність особи без поважних на те причин.

Судом встановлено та не оспорювалося відповідачем ОСОБА_4, що останній понад 6 місяців в спірній квартирі № 19 по вул. Курчатова, 9, корп. 3 в м. Полтаві не проживає.

В той же час, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2002 року, яке вступило в законну силу, ОСОБА_4 вселено в квартиру АДРЕСА_2, корп.. 3 в м. Полтаві, ОСОБА_10 визнано такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселено ОСОБА_10 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11 з квартири без надання іншого жилого приміщення. Зобовязано ГЖЕД №7 виписати ОСОБА_10 з квартири.

Також судом встановлено, що станом на час звернення позивачів з зазначеним позовом до суду 16 січня 2015 року, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2002 року в частині вселення ОСОБА_4 в квартиру залишалося невиконаним.

В провадженні Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції знаходилося виконавче провадження № 45965072, відкрите згідно з постановою державного виконавця від 06 січня 2015 року.

Закінчене дане виконавче провадження лише 11 березня 2015 року у звязку з повним фактичним виконанням та складенням акту державного виконавця про надання доступу ОСОБА_4 до квартири.

На підставі викладеного, враховуючи наявність судового рішення, яке вступило в законну силу щодо примусового вселення відповідача ОСОБА_4 до спірного житлового приміщення, вимоги позивачів про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням з підстав відсутності в ньому без поважних причин є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Суд приходить до висновку про наявність у відповідача поважних причин відсутності в спірному житловому приміщенні, виходячи з того, що ОСОБА_4 вживав заходи, направлені на проживання в квартирі, зокрема, звертався до органів державної виконавчої служби для примусового виконання судового рішення.

За нормами ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилогоприміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Відповідач ОСОБА_4, звертаючись до суду з зустрічними позовними вимогами про виселення ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_5, як на підставу посилається на відсутність ОСОБА_1 в спірному житловому приміщенні понад встановлені законом строки, а також на те, що оскільки ОСОБА_2В, виселена з квартири № 19 по вул. Кучеренка, 9, корп. 3 за рішенням суду, її неповнолітній син ОСОБА_12 також підлягає виселенню.

Разом з тим, нормами житлового законодавства не передбачено можливість виселення з жилого приміщення без надання іншого житлового приміщення з підстав відсутності особи в ньому понад встановлені строки та з підстав наявності судового рішення про виселення матері неповнолітньої дитини.

При цьому судом також враховується та обставина, що відповідач ОСОБА_4, обираючи на власний розсуд спосіб захисту свого права, не оспорює правомірність набуття неповнолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, права користування спірним житловим приміщенням та вселення в нього.

Тому суд, вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_4 про виселення з квартири № 19 по вул. Кучеренка, 9, корп. 3 в м. Полтаві без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в кв. № 19 по вул. Кучеренка, 9, корп. 3 в м. Полтаві з причин відсутності в житловому приміщення понад встановлені законом строки суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК.

Належні та допустимі докази щодо відсутності ОСОБА_1 в спірній квартирі понад встановлені законом строки без поважних причин відповідачем ОСОБА_4 до суду надані не були.

Допитані в судовому засіданні свідки не можуть підтвердити з достовірністю факт відсутності позивача ОСОБА_1 в квартирі, акт державного виконавця від 28 січня 2015 року сам по собі не оцінюється судом як підтвердження такого факту.

З цих підстав вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням задоволенню не підлягають.

Порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки їх обмеження встановлює Закон України N 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Зазначеним Законом визначена процедура реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання.

Нормами ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено перелік підстав для зняття з реєстрації місця проживання, в тому числі і з підстав припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Відповідно до «Положення про Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області», УДМС відповідно до покладених на нього завдань здійснює реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб на території області безпосередньо через структурні підрозділи згідно діючого законодавства. Наказ МВС України від 22 листопада 2012 року № 1077 регламентує Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» чітко визначає підстави здійснення реєстрації місця проживання фізичних осіб та зняття з реєстрації.

УДМС України в Полтавській області через територіальні підрозділи здійснює реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб в межах наданих повноважень та керуючись чинним законодавством. Рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та/чи виселення є підставою для зняття особи з реєстрації за такою адресою.

Тому вимоги як за первісним позовом та і зустрічні вимоги про зняття осіб з реєстраційного обліку є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У звязку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені сторонами по справі судові витрати не підлягають їх відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про виселення без надання іншого житлового приміщення, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_13

Суддя Н.Л.Яковенко

23.04.2015