Ухвала суду № 43795506, 26.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2015р. м. Київ К/800/58820/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Сокальської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила поновити її на державній службі в Радехівському відділенні Сокальської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області, стягнути з Сокальської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 7535 грн., стягнути з Сокальської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що наказ Голови комісії з проведення реорганізації, першого заступника начальника ДПІ у Радехівському районі Багнюк М.О. «Про звільнення з роботи» № 14-0 від 15.08.2013 року виданий з дотриманням вимог чинного законодавства України та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, тобто є правомірним та позивач не підлягає поновленню на роботі.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що наказ відповідача про її звільнення є протиправним, а ОСОБА_4 підлягає поновленню на роботі, оскільки відповідно до статті 49-2 КЗпП України їй не було запропоновану іншу роботу. Також, відповідачем при її звільненні не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі, визначене статтею 42 КЗпП України, а саме: більш висока кваліфікація, підвищена продуктивність праці, тривалий безперервний стаж роботи в органах ДПІ в Радехівському районі Львівської області, наявність на утриманні неповнолітнього сина та хворої матері.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Позивач прийнята на роботу в Державну податкову інспекцію в Радехівському районі Львівської області 25.07.2007 року згідно з наказом № 16-0.

16.10.2012 року, згідно з наказом №22-0 позивач переведена на посаду завідувача сектору погашення податкового боргу, про що у трудовій книжці зроблено відповідний запис.

Указом Президента України № 726 від 24.12.2012 року «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.

Відповідно до постанови КМ України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів України» Державну податкову інспекцію у Радехівському районі Львівської області реорганізовано шляхом приєднання та утворенням Сокальської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Державну реєстрацію Сокальської об'єднананої державної податкової інспекції, у складі якої функціонує Радехівське відділення, проведено 04.06.2013 року.

Пунктом 3 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

06.06.2013 року на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів у зборів» Державною податковою інспекцією у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби видано наказ № 136 «Про реорганізацію Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби», яким утворено комісію з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби та встановлено тримісячний строк для проведення реорганізації.

Згідно затвердженої організаційної структури Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області в структурі Радехівського відділення Сокальської ОДПІ відсутній сектор погашення податкового боргу, в якому працювала ОСОБА_4 Сектор з питань координації погашення заборгованості передбачений лише в структурі Сокальської ОДПІ у складі відділу обслуговування платників податків.

14.06.2013 року Голова комісії з проведення реорганізації ДПІ у Радехівському районі перший заступник начальника ДПІ в Радехівському районі Багнюк М.О. підписав повідомлення про наступне вивільнення ОСОБА_4, з яким останню ознайомлено під розписку того ж дня.

Також, 14.06.2013 року на виконання вимог ст.49-2 КЗпП України ОСОБА_4 була запропонована посада старшого державного інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій (на час відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_7) Сокальської ОДПІ, однак позивач відмовилась від запропонованої посади, про що свідчить її особистий підпис.

Голова комісії з проведення реорганізації ДПІ у Радехівському районі перший заступник начальника ДПІ в Радехівському районі Багнюк М.О. 15.08.2013 року видав наказ № 14-о «Про звільнення з роботи». Наказ обґрунтовано реорганізацією ДПІ в Радехівському районі відповідно до постанови Кабміну України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів». Відповідно до цього наказу ОСОБА_4 - завідувача сектору погашення податкового боргу звільнено із займаної посади з 15.08.2013 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та грошової компенсації відповідно до Закону України «Про відпустки».

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною 1 статті 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці; при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, реорганізація відповідача та інших територіальних органів Державної податкової служби здійснена відповідно до Постанови КМ України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», наказу ДПС України від 26.04.2013 року № 11 «Про реорганізацію ДПС в окремих областях,містах Києві та Севастополі, Центрального офісу», наказів Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 року № 80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів», від 26.04.2013 року № 81 «Про затвердження тимчасових типових структур територіальних органів Міндоходів» наказів ДПС України від 07.05.2013 року № 15 «Про делегування повноважень.

При реорганізації відповідача відбулося скорочення штатної чисельності працюючих осіб з 108 до 88 чоловік, в тому числі - чисельність працівників Радехівського відділення Сокальської ОДПІ було зменшено до 28 чоловік (проти 48 чоловік у складі ДПІ у Радехівському районі). Усі працівники, зокрема й ДПІ у Радехівському районі та позивач, були попереджені про наступне вивільнення. Згідно затвердженої організаційної структури Сокальської ОДПІ в структурі Радехівського відділення Сокальської ОДПІ відсутній сектор погашення податкового боргу, в якому працювала ОСОБА_4

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як зазначалось вище, вимогами ст.ст. 40, 49-2 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

14.06.2013 року позивача було попереджено про наступне звільнення і на виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України та запропоновано посаду старшого державного інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій (на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_7) Сокальської ОДПІ, однак позивач відмовилась від запропонованої посади, у зв'язку із чим наказом голови комісії з проведення реорганізації ДПІ в Радехівському районі 15.08.2013 року ОСОБА_4 було звільнено з займаної посади.

Стаття 42 КЗпП України передбачає, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. В процесі порівняльного аналізу встановлено, що за час перебування на займаній посаді позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов'язків та таке є непогашеним. Особи (за винятком ОСОБА_8.) мають більший, порівняно із позивачем, як загальний стаж в органах податкової служби, так і стаж роботи на інспекторсько-ревізорських посадах. Крім того, посади, на яких залишено ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, є тимчасовими - на час відпусток по догляду за дитиною основних працівників, а тому пільги передбачені ст. 42 КЗпП України на позивача не розповсюджуються.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за зверненням голови комісії з проведення реорганізації, першого заступника начальника ДПІ у Радехівському районі Багнюка М.О. про отримання попередньої згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_4, 22.07.2013 року профспілковий комітет працівників ДПІ у Радехівському районі таку згоду надав, що свідчить про дотримання відповідачем при звільненні позивач норм ч. 1 ст. 42 КЗпП України.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що відбулися зміни в організації виробництва і праці відповідача у зв'язку із проведеною реорганізацією, що мало наслідком скорочення штату працівників, а тому позивача правомірно звільнено із займаної посади із дотриманням порядку встановленого КЗпП України та відсутні підстави для її поновлення на державній службі, а тому адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від вимог щодо поновлення на публічній службі, тому такі також не підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі № 813/7907/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко