Ухвала суду № 43795174, 14.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року м. Київ К/800/43948/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі № 820/7317/14 за адміністративним позовом Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (далі - Підприємство) до ДПІ,

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000174000 від 6.12.2013 року.

Зазначило, що податковий орган помилково зазначив про порушення вимог п. 102.58 ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки в даному пункті йдеться про проведення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування з державного бюджету України внаслідок помилково та надміру сплаченої суми, відносно коригування податкових зобов'язань та повернення суми попередньої оплати не значиться.

29 травня 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000174000 від 6.12.2013 року скасоване.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України ДПІ була здійснена камеральна перевірка податкової звітності Підприємства з податку на додану вартість за вересень 2013 року, за наслідками якої 20.11.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Підприємством у порушення вимог п. 102.5 ст. 102, п. 192.1 ст. 192, п.,п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість за вересень 2013 року, у розмірі 333 333,00 грн.

6 грудня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000174000 щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 499 999,50 грн.

24 лютого 2014 року Підприємство звернулося до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000174000 від 6.12.2013 року.

9 квітня 2014 року рішенням Міністерства доходів і зборів України №6350/6/99-99-10-01-15 скарга Підприємства від 24.02.2014 року залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000174000 від 6.12.2013 року без змін.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 16.06.2009 року між Підприємством та ТОВ «Сталь - Інвест» був укладений договір поставки № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю, відповідно до якого постачальник був зобов'язаний виготовити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору чотиривісний напіввагон, моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-03-2005, візки, моделі 18-100, виробництва ДП «Укрспецвагон».

Відповідно до довідки щодо руху коштів на рахунку №26001036555 з 17.06.2009 року до 19.06.2009 року, відповідно до умов договору від 16.06.2009 року №П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю, ТОВ «Сталь-інвест» здійснило попередню оплату, у розмірі 8 250 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

На виконання умов зазначеного договору Підприємством були виписані податкові накладні № 1226 від 17.06.2009 року, № 1228 від 18.06.2009 року, № 1229 від 19.06.2009 року.

Здійснивши попередню оплату, у розмірі 8 250 000,00 грн., та не отримавши товар (напіввагони), ТОВ «Сталь-інвест» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ДП «Укрспецвагон» про зобов'язання виконати умови договору № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року.

12 січня 2011 року постановою Харківського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 березня 2011 року, зобов'язано ДП «Укрспецвагон» виконати умови договору № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року.

Згідно з ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається: вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників; якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

18 червня 2013 року ТОВ «Сталь - Інвест» зверталося із листом до ДП «Укрспецвагон» щодо повернення на його поточний рахунок заборгованості, у розмірі 8 250 000,00 грн., за непоставлений товар.

На виконання зазначеного листа ДП «Укрспецвагон» здійснило часткове повернення коштів на поточний рахунок ТОВ «Сталь - Інвест», у розмірі 2 000 000,00 грн., у тому числі 333 333,33 грн. - податку на додану вартість, що підтверджується платіжним дорученням №6804 від 6.09.2013 року.

Дані розрахунки відображені у додатку № 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ» за вересень 2013 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що Підприємство на виконання вимог ст. 192 Податкового кодексу України здійснило розрахунок коригування податку та зменшило суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість. У ДП «Укрспецвагон» виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у вересні 2013 року, у розмірі 333 333,33 грн.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошевих зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або права на таке відшкодування.

Пункт 102.5 ст. 102 цього Кодексу не застосовується до коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та періоду виписки розрахунку корегування.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Підприємством правомірно здійснило коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими накладними, у розмірі 333 333,33 грн., оскільки ст. 192 Податкового кодексу України не передбачено ніяких обмежень у строках проведення коригувань податкових зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.