Ухвала суду № 43795077, 22.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 квітня 2015 року м. Київ К/800/18341/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст. ст. 17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 про застосування до відповідача ст. 56 Конституції України, стягнення з державного рахунку на користь позивача 300 мільйонів євро або рівноцінну суму в гривні та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова виплачувати позивачу щомісячно пенсію в сумі 150 тис. грн.,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

Статтею 213 КАС України встановлено вимоги до касаційної скарги.

Так, згідно із п.3 ч.2 ст.213 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.

Відповідно ж до ч.5 ст.213 КАС України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Проте, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 213 КАС України, оскільки до скарги не додано документа про сплату судового збору.

Посилання ж позивача на звільнення його від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначеним пунктом передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви саме про відшкодування шкоди.

До того ж вказаним пунктом передбачено звільнення від сплати судового збору лише за подання позовної заяви, звільнення ж позивача від сплати судового збору в разі подання ним касаційної скарги не передбачено.

Разом з тим, як на причину неможливості сплати судового збору, ОСОБА_1, серед іншого, посилається на малозабезпеченість.

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши наведені позивачем в клопотанні причини, вважаю їх обґрунтованими, а клопотання - таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, в прохальній частині касаційної скарги позивач просить скасувати ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду, при цьому, не зазначає дат оскаржуваних рішень й не додає всіх копій оскаржуваних судових актів.

Згідно із ч.3 ст. 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, які передбачають, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без руху та надати строк до 14 травня 2015 року для усунення недоліків.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.