Ухвала суду № 43795055, 16.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2015 р. м. Київ К/800/43068/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Олексієнка М.М.,

за участю секретаря Лопушенко О.В.,

за участю: позивача та представників СБУ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Служби безпеки України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Служби безпеки України, начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України Ляпкіна В.В., першого заступника начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України Скабіна С.В. про визнання протиправними та скасування рішень і наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Служби безпеки України, начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України (далі - ДОД СБУ) Ляпкіна В.В., першого заступника начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України Скабіна С.В. (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2013р. про заміну відповідача - ДОД СБУ) про визнання протиправними та скасування рішень першого заступника начальника та начальника ДОД СБУ та наказів начальника ДОД СБУ від 31.10.2013р. №126 та від 15.11.2013р. №133 про оголошення їй, відповідно, догани та суворої догани й зняття надбавок; зобов'язання СБУ здійснити перерахунок та виплату їй надбавок, передбачених за посадою начальника відділу в розмірах, встановлених наказом Голови Служби безпеки України від 23.01.2008р. №35/ДСК, починаючи з моменту їх зняття; зобов'язання ДОД СБУ відшкодувати їй моральний збиток у сумі 5 000,00 грн.

В ході розгляду справи на підставі подаваємих позивачкою доповнень позовні вимоги змінювались.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.03.2014р. відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень першого заступника начальника та начальника ДОД СБУ та наказів начальника ДОД СБУ від 31.10.2013р. №126 та від 15.11.2013р. №133 про оголошення позивачці догани та суворої догани, відповідно, й зняття надбавок; зобов'язання СБУ здійснити перерахунок та виплату їй надбавок, передбачених за посадою начальника відділу в розмірах, встановлених наказом Голови Служби безпеки України від 23.01.2008р. №35/ДСК, починаючи з моменту їх зняття; визнання протиправними та скасування рішення начальника ДОД СБУ та наказу СБУ від 23.11.2013р. №1393-ос щодо виведення її у розпорядження начальника ДОД СБУ з 18.11.2013р.; визнання протиправними та скасування рішення начальника ДОД СБУ та наказу СБУ від 27.12.2013р. №1576-ос щодо її звільнення; зобов'язання СБУ поновити її на посаді з відновленням усіх умов грошового забезпечення, встановлених надбавок, премій тощо; стягнення з СБУ на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді; зобов'язання ДОД СБУ відшкодувати моральний збиток у сумі 50000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що накладення на позивачку рішеннями керівництва ДОД СБУ від 26.10.2013р. та від 11.11.2013р. дисциплінарних стягнень у вигляді догани та суворої догани, зменшення у зв'язку з цим розміру додаткових видів її грошового забезпечення, подальше виведення її у розпорядження начальника ДОД СБУ та звільнення здійснювались за наявності для цього достатніх підстав, у межах повноважень та в порядку, що передбачені нормативно-правовими актами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення першого заступника начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України та наказ начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України від 31.10.2013р. №126 про оголошення ОСОБА_4 догани та зняття надбавок; визнано протиправним та скасовано рішення начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України та наказ начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України від 15.11.2013р. №133 про оголошення ОСОБА_4 суворої догани та зняття надбавок; зобов'язано Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 надбавок, передбачених за посадою начальника відділу в розмірах, встановлених наказом Голови Служби безпеки України від 23.01.2008р. №35/ДСК, починаючи з моменту їх зняття; визнано протиправним та скасовано рішення начальника Департаменту та наказ Служби безпеки України від 27.12.2013р. №1576-ос щодо звільнення ОСОБА_4; зобов'язано Службу безпеки України поновити ОСОБА_4 на посаді з відновленням усіх умов грошового забезпечення, встановлених надбавок, премій тощо; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходячи з встановленого ч.2 ст.71 КАС України обов'язку суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, доказувати правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності в разі, якщо він заперечує проти такого позову, прийшов до висновку про недоведеність відповідачами правомірності накладення на позивачку дисциплінарних стягнень у вигляді догани та суворої догани, зменшення у зв'язку з цим розміру додаткових видів її грошового забезпечення та подальшого звільнення; при цьому, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення начальника ДОД СБУ та наказу СБУ від 23.11.2013р. №1393-ос щодо виведення позивачки у розпорядження начальника ДОД СБУ з 18.11.2013р. та зобов'язання ДОД СБУ відшкодувати їй моральний збиток у сумі 50 000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Служба безпеки України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до цього ж суду.

Позивачка в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, які вона просила залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка проходила військову службу в Департаменті оперативного документування Служби безпеки України (ДОД СБУ) у званні підполковника на посаді начальника організаційно-аналітичного відділу ДОД СБУ.

26.10.2013р. першим заступником начальника ДОД СБУ позивачці була оголошена догана за введення в оману начальника ДОД СБУ з приводу отримання відповідної санкції першого заступника начальника Департаменту на направлення документів з обмеженим доступом на опрацювання до інших функціональних підрозділів Центрального управління СБУ.

У зв'язку з цим й на підставі рапорту першого заступника начальника ДОД СБУ від 26.10.2013р., наказом начальника ДОД СБУ від 31.10.2013р. №126-ОС позивачці знижено надбавку згідно з п.2.3.2 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 23.08.2008р. №35/ДСК та зареєстрованої в Мін'юсті 30.01.2008р. за №71/14762 (далі - Інструкція) до 70% та преміювання згідно з п.2.3.24 Інструкції - до 100%.

В подальшому, 11.11.2013р. під час службової наради керівного складу ДОД СБУ начальником ДОД СБУ позивачці оголошено сувору догану за неналежне виконання службових обов'язків, яке виявилось у прорахунках в організації оперативно-службової діяльності Організаційно-аналітичного відділу ДОД СБУ (який очолювала позивачка) під час експлуатації автоматизованих інформаційних систем та відсутність належного контролю за діями підлеглого особового складу (за результатами перевірки Управління внутрішньої безпеки СБУ та Головного інформаційного комп'ютерного центру Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ), й відповідно до рапорту першого заступника начальника ДОД СБУ від 11.11.2013р. та наказу начальника ДОД СБУ від 15.11.2013р. №133-ОС їй знижено надбавки та преміювання (до 1%) згідно з п.2.3.2, п.2.3.5 та п.2.3.24 Інструкції.

Також, наказом голови Служби безпеки України «Про зміни в штатах Служби безпеки України та організаційні заходи» від 18.11.2013р. №471/ДСК внесено зміни, зокрема, в штат Департаменту оперативного документування Служби безпеки України, затверджений наказом голови СБУ від 02.12.2010р. №048, шляхом скасування організаційно-аналітичного відділу Департаменту оперативного документування Служби безпеки України зі штатом 25 співробітників.

Відповідно до наказу голови Служби безпеки України «По особовому складу» від 23.11.2013р. №1393-ос у зв'язку з організаційно-штатними змінами, проведеними наказом голови Служби безпеки України від 18.11.2013р. №471/ДСК та на підставі підпункту «б» п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007р. №1262 (далі - Положення №1262), позивачку зараховано у розпорядження начальника Департаменту оперативного документування Служби безпеки України по посаді начальника відділу зі збереженням розмірів раніше встановлених надбавок, доплат та преміювання з 18.11.2013р. по 18.02.2014р.

Наказом же Служби безпеки України від 27.12.2013р. №1576-ос підполковника ОСОБА_4 звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом «б» пункту 61 та підпунктом «и» пункту 62 Положення №1262 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та наказом ДОД СБУ від 18.01.2014р. №2-ос - виключено зі списків особового складу СБУ.

Не погоджуючись з вказаними діями, рішеннями та наказами відповідачів, позивачка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Колегія ж суддів Вищого адміністративного суду України, здійснивши касаційний перегляд справи, вказує на таке.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частинами 4 та 5 статті 11 КАС України визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 163 КАС України у мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

Водночас, п.4 ч.1 ст.163 КАС України передбачає, що в резолютивній частині рішення має обов'язково бути зазначено висновок суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інші правові наслідки ухваленого рішення; строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Згідно з частиною 1 статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Мотивувальна частина кожного рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті КАС України та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов'язки сторін; в мотивувальній частині рішення можуть також використовуватися посилання на рішення Конституційного Суду України, відповідні рішення Верховного Суду України (стаття 244-2 КАС України), а також посилання на рішення Європейського суду з прав людини; проте саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією (п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №7 "Про судове рішення в адміністративній справі").

Також в пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.1994р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (cf. "Дюлоранс проти Франції", п.34553/97, п.33, від 21.03.2000р.; "Донадзе проти Грузії", n 74644/01, пп. 32 et 35, від 07.03.2006р.).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пунктах 23 та 25 Рішення «Проніна проти України» від 18.07.2006р. вказав, що суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона може представити в суд, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.

Проте, як вже вказувалось в цій ухвалі, в ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачка подавала доповнення (пояснення) до позовної заяви.

Однак, розглядаючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою, що зазначені доповнення, пояснення містили, зокрема, вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення начальника ДОД СБУ та наказу начальника ДОД СБУ про оголошення позивачці догани 17.12.2013р., а також рішення начальника ДОД СБУ та наказу ДОД СБУ від 18.01.2014р. №2-ос щодо виключення її зі списків особового складу, яким суди правої оцінки не надали.

Водночас, суди, приймаючи рішення у даній справі, дійшли суперечливих висновків й по суті вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень першого заступника начальника та начальника ДОД СБУ про оголошення позивачці догани та суворої догани, що, зокрема, були визначені відповідачем (СБУ) підставою для звільнення останньої з військової служби за систематичне невиконання умов контракту, не навівши, при цьому, у судових рішеннях мотивів (за наслідками ґрунтовного дослідження обставин, доказів, пояснень тощо усіх учасників спірних відносин), звівши свої позиції лише до констатації фактів, як таких, оголошення усних дисциплінарних стягнень без конкретної вказівки на те, в чому полягають проступки позивачки з урахуванням визначених контрактом, посадовою інструкцією тощо її службових та посадових обов'язків, які можна кваліфікувати як їх порушення (недотримання), й, відповідно, застосовувати заходи як дисциплінарного, так і матеріального впливу (зважаючи на їх певну диференціацію відповідно до встановлених нормативно-правових актів тощо).

За наведеного, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків відповідно про відмову в задоволенні позовних вимог та часткове задоволення останніх.

Відповідно до ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід дослідити вищевказані обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Служби безпеки України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.03.2014р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014р скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Олексієнко М.М.