Ухвала суду № 43795045, 16.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Київ К/9991/77854/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012

у справі 2а-0870/3468/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електротехнологія»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електротехнологія» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2012 позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт від 07.09.2010 року № 2201/23/05402335.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено пп.4.1.3 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.10.3, пп. 7.10.4, пп. 7.10.5, пп. 7.10.7, пп. 7.10.9, пп. 7.10.10 п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 вересня 2010 року №0000902302/0 про донарахування податку на прибуток у сумі 686698,00 грн. і 278156,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2008 року між ВАТ "Електротехнологія" та TOB "Інвестиціна - консалтингова компанія "ПроКапітал" був укладений договір №1050-К/130-2007, умовами якого передбачено, що ВАТ "Електротехнологія" зобов'язується виготовити, поставити, передати у власність TOB "IKK "ПроКапітал" лінію прокольного розкрою ET 2996, а також виконати шефмонтаж, пуско-наладку вищезазначеної лінії, надалі "Товар" вартістю 3 497000,00 грн., у т.ч. ПДВ 582833,33 грн. Вказаний договір підпадає під визначення «довгостроковий контракт», яке наведено в пп.7.10.2 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до положень пп. 7.10.1 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Приписами пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інженіринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Підпунктом 7.10.3 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Відповідно до пп. 7.10.7 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті, відповідно до яких доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту, а витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.

Судами попередніх інстанцій визначено, що виконавець довгострокового договору самостійно визначає доходи і витрати при виконанні вказаного договору. Таким чином, кінцева сума податкових зобов'язань за результатами діяльності виконавця довгострокового договору (контракту), визначається після завершення довгострокового договору (контракту) шляхом перерахунку податкових зобов'язань із застосуванням фактичного коефіцієнту (остаточного).

З матеріалів справи вбачається, що перевірка фіскального органу проводилась на момент завершення довгострокового договору №1050-К/130-2007 від 16.05.2008 і здійснення позивачем перерахунку податкових зобов'язань. Отже, податкова служба безпідставно встановила заниження доходу від виконання довгострокового договору за 4 квартал 2008 року, оскільки на вказаний податковий період договір не був завершений і відображення доходів відбувалося без реалізації позивачем права, яке передбачено пп.7.10.9 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на перерахунок суми податкових зобов'язань у податковому періоді завершення довгострокового договору.

Стосовно висновку податкового органу про заниження доходу від виконання договору на загальну суму 2700423,00 грн. Колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з висновком №2039/2040-11 судово-економічної експертизи: "Висновки Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 07.09.2010 року №2201/23/05402335 "Про результат планової виїзної перевірки ВАТ "Електротехнологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2010р." щодо порушення ВАТ "Електротехнологія" пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.10.3, пп. 7.10.4, пп. 7.10.5, пп. 7.10.7, пп. 7.10.9, пп. 7.10.10 п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 686 698,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 11 598,00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 675106,00 грн.; заниження доходу від виконання довгострокового договору № 1050-К/130-2007 від 16.05.2008 за 4 квартал 2008 року на загальну суму 55 369,00 грн. та за 2009 рік на загальну суму 2700423,00 грн., нормативно та документально не підтверджуються".

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій правомірно взяли до уваги висновок судової експертизи, як належний та допустимий доказ у справі.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 у справі 2а-0870/3468/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 у справі 2а-0870/3468/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко