Ухвала суду № 43793966, 22.04.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Березень Ю.В.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" квітня 2015 р. Справа № 572/4663/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "23" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити нарахування та виплату коштів ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати за період з 12 березня 2014 року по 11 вересня 2014 року та надалі, а також щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, посилаючись на ст.ст. 37,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 23.12.2014р. позов задоволено частково.

Визнано противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 13 березня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 13 березня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно із урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, про задоволення позову повністю.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Житомирської області, проживає у м.Сарни Рівненської області, що підтверджується відповідними посвідченнями, довідкою Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області та копією паспорта.

Переліком населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993, м.Сарни Рівненської області, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІ групи, І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2014 рік, згідно зі ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відповідач провів їх виплату відповідно до чинного законодавства.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення, інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" також визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:

інвалідам I і II групи - 120 гривень;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;

інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови не є можливе.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року за № 3-рп/2012, дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Закони України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік", встановлювали обмеження, щодо виплат додаткових пенсій, доплат особам постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та пенсії по інвалідності.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) обмеження щодо вищенаведених виплат не встановлені.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року № 1622-VII, яким доповнено Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII пунктами 6-7, які в свою чергу встановлюють, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік - набув чинності з 03.08.2014 року.

Таким чином, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року підлягають застосуванню норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без будь-яких обмежень.

Враховуючи вищенаведене, Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, як суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах має діяти у відповідності до норм чинного законодавства, відтак нарахування та виплата одноразової щорічної допомоги на оздоровлення позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів є протиправним та таким, що суперечить приписам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі викладеного, розмір нарахованих відповідачем доплат вказаних у довідках не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про нарахування та виплату допомоги на оздоровлення в розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підлягає до задоволення.

З врахуванням вищезазначеного, судове рішення у названій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити кошти, передбачені ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2014 рік.

Однією з позовної вимоги ОСОБА_3 було зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати виплати, передбачені ст.ст. 37,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження будь-яким строком.

Фактично позивач просив суд зобов'язати відповідачів вчиняти певні дії на майбутнє.

Слід зазначити, що в судовому порядку може бути захищено лише фактично порушене право, що випливає з положення ст. 6 КАС України.

Отже вказана вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "23" грудня 2014 р. скасувати в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області протиправною та зобов'язання нарахувати і виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік та прийняти у цій частині нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі, визначеному ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2014 рік як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язане з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації вул. Демократична, 46,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34502

4-третій особі: - ,