Ухвала суду № 43793697, 22.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3970/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 08.05.2013 року наказом №903 та наказом №226 о/с від 03.06.2013 року було незаконно звільнено з посади інспектора полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області, оскільки висновок про порушення позивачем дисципліни є необґрунтованим та передчасним, а тому позивач вважає подібні дії відповідачів такими, що суперечать положенням діючого законодавства. Позивач посилаючись на ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, у задоволення позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність достатніх підстав для звільнення позивача з органів внутрішніх справ та відмови у задоволенні позовних вимог є передчасними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволений. Скасовано в частині, що стосується ОСОБА_1: наказ №903 від 08.05.2013 року начальника ГУМВС України в Одеській області «Про порушення наказів МВС України в частині реагування на повідомлення про правопорушення посадовими особами ОВС області та покарання винних», яким позивач ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ України за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби взводу №(1,2,3,4) роти 4 полку патрульної служби (підпорядкованого відділу громадської безпеки) Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області. Стягнуто з Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в результаті його незаконного звільнення за один рік у розмірі 37441 (тридцять сім тисяч чотириста сорок одна) гривня 22 (двадцять дві) копійки. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Полк патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 1996 року позивач перебував на службі в органах МВС, де працював по час звільнення, тобто до 03.06.2013 року на посаді інспектора полку патрульної служби 4 роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) при ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Наказом ГУМВС України в Одеській області «Про порушення наказів МВС України в частині реагування на повідомлення про правопорушення посадовими особами ОВС області та покарання винних» від 08 травня 2013 року №903 з урахуванням змін, внесених наказом ГУМВС України в Одеській області від 20 червня 2013 року №1347, за безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, грубе порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», що виразилося у не забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжитті профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством пункту 3.2.9 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, інші надзвичайні ситуації та інші події, пункту 2.4 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інструкції інспектора патрульної служби 4 роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

На виконання зазначеного наказу начальником ГУМВС України в Одеській області було видано наказ «По особовому складу» від 03.06.2013 року №226 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63»є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були результати службового розслідування, які були викладені у висновку службового розслідування по факту порушень службової дисципліни посадовими особами ОВС м. Одеси під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення від 06 травня 2013 року №5/1-557.

Так, 02.05.2013 року о 21 год. 39 хв. до Одеського міського управління з Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ надійшла інформація про те, що черговою частиною відділу міліції було зареєстровано повідомлення від чергового окремого батальйону міліції УДСО про встановлення факту пошкодження вікна й порушення внутрішньої обстановки в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (ЖЕО №2920).

02 травня 2013 року о 02 год. 18 хв. по спецлінії « 102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_4 про те, що у вищезазначений будинок намагаються проникнути невідомі особи з метою пограбування і при цьому використовують спеціальні ріжучі пристрої (болгарка). При цьому заявник повідомив, що інформацією він володіє зі слів своїх батьків, які мешкають за вказаною адресою, в будинку на дві родини з суміжними входами, і залишив свій контактний телефон.

Вищезазначену інформацію отримала оператор служби « 102» чергової частини ОМУ ГУМВС України старший сержант міліції ОСОБА_5 та зареєструвала у журналі вхідних телефонних дзвінків за №944 і негайно проінформувала чергову частину Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ для проведення відповідної перевірки.

Також з метою оперативного реагування помічник чергового ОМУ сержант міліції ОСОБА_6 по радіостанції направив на місце екіпаж автопатруля «Зеніт-44» в складі інспектора патрульної служби 4 роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_1 та інспектора патрульної служби цієї ж роти прапорщика міліції ОСОБА_7.

Інспектори патрульної служби прапорщики міліції ОСОБА_1 i ОСОБА_7 на місці події опитали матір заявника ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка пояснила, що ОСОБА_4 викликав міліцію за її проханням, оскільки в сусідній квартирі, що розташована в одному з нею будинку, годину тому вона чула гучні звуки.

Оскільки власниця даної квартири на цей час перебуває за межами країни, то ОСОБА_8 запідозрила про знаходження в приміщенні сторонніх ociб. При цьому ОСОБА_8 показала міліціонерам розташування будинку зовні по периметру i шляхи доступу до вхідних дверей сусіднього будинку. Підійти до них можна було тільки перелізши через паркан, але міліціонери не стали підходити безпосередньо на місце події, обмежившись лише візуальним спостереженням.

Не помітивши i не почувши нічого підозрілого, не провівши обстеження внутрішнього подвір'я, міліціонери дoпoвiли оперативному черговому Хаджибеївського ВМ майору міліції ОСОБА_9, що ніяких порушень громадського порядку ними не виявлено, слідів, прикмет, або інших фактів, які б вказували на присутність в будинку сторонніх ociь ними не встановлено. Після чого, з дозволу оперативного чергового, автопатруль «Зеніт-44» залишив місце події.

Наприкінці чергування прапорщик міліції ОСОБА_7 надав до чергової частини Хаджибеїського ВМ рапорт про результати виїзду, в якому зазначив, що інформація про правопорушення не підтвердилася, з будь-якими заявами й повідомленнями до них ніхто не звертався, при цьому в рапорті не було відображено всіх обставин події, про які міліціонери дізналися від громадянки ОСОБА_8 i, які вказували на можливе скоєння кримінального правопорушення.

02 травня 2013 року о 20:25 год. до чергової частини Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ від чергового окремого батальйону міліції УДСО надійшло повідомлення про те, що нарядом СП ГЗ «Іванків -11» за повідомленням ОСОБА_8 під час проведення обстеження подвір'я будинку АДРЕСА_1, виявлено сліди пошкодження вікна i порушення обстановки в будинку. Лише після того, як працівниками СОГ ВМ в будинку було виявлено труп громадянки ОСОБА_3, помічник начальника відділу - оперативний черговий чергової частини Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ майор міліції ОСОБА_10 повідомив про виявлений факт керівництво відділу та вищестоящу чергову частину.

В подальшому матеріали повідомлення про виявлення трупу громадянки ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 у м. Одесі були внесені до ЄРДР за №12013170490002564 від 03 травня 2013 року з правовою кваліфікацією п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

За результатами проведеного досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлені особи, які причетні до скоєння умисного вбивства гр. ОСОБА_3, та встановлено, що злочин був скоєний в ніч на 02 травня 2013 року, приблизно в період часу з 01:00 год. до 03:00 год.

Відповідно до акту судово-медичного дослідження №1610 від 3 травня 2013 року за результатами дослідження трупу гр. ОСОБА_3 встановлено, що смерть гр. ОСОБА_3 перебуває у прямому причинному зв'язку з нанесеними травмами черепно-лицьової частини.

Разом з тим, Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі №815/3971/13-а за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційна скарга ОСОБА_7 була задоволена частково, а Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року скасована, ОСОБА_7 був поновлений на посаді, наказ від 08.05.2013 року №903 та наказ №226 о/с від 03.06.2013 року були визнані протиправними та скасовані (Т. 1 а.с. 225-228).

Постанова від 29 жовтня 2013 року набрала чинності, при цьому в ній було встановлено що під час знаходження співробітники міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на місці пригоди були відсутні явні підстави для їх проникнення до будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1, які є приватною власністю ОСОБА_11

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Пунктом 63 «є» Положення встановлено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх України передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно до ст. 5 даного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

У відповідності до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх України справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Вимогами статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладанням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» передбачено, що міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право входити безперешкодно у будь-який час доби:

а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян уразі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

в) до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під домашнім арештом або адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень.

При цьому у Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, встановлено, що співробітники міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_1, враховуючи відсутність відомостей про застосування невідомими особами спеціальних ріжучих засобів за вказаною адресою, оцінивши обстановку, вжили всіх необхідних заходів в рамках наявних можливостей для перевірки відомостей про нібито скоєння злочину, яке надійшло від громадянина ОСОБА_12, зокрема, обстеження території та будинку та в даному випадку, були відсутні явні підстави для проникнення співробітників міліції до будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1, які передбачені приписами п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» а також той факт, що будинок та прибудинкова територія по АДРЕСА_1 у м. Одесі є приватною власністю гр. ОСОБА_11.

Одночасно, колегія суддів наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, з Атестаційного листа від 15 травня 2013 року та подання до звільнення з органів внутрішніх справ від 22 травня 2013 року прапорщика ОСОБА_1 вбачається, що за час служби в органах внутрішніх справ останній зарекомендував себе позитивно, як дисциплінований, старанний і грамотний співробітник, принциповий, вимогливий працівник, який знає і керується в повсякденній діяльності вимогами нормативних актів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ по забезпеченню охорони громадського порядку і боротьбі зі злочинністю, при цьому має охайний зовнішній вигляд та завжди дотримується встановлених правил носіння форми одягу.

Судом першої інстанції також правильно враховано, що згідно копії особової справи ОСОБА_1, яка знаходиться у матеріалах справи, позивач неодноразово заохочувався за сумлінне несення служби і вагомий особистий внесок у справу боротьби із злочинністю. За місцем роботи позивач характеризувався лише з позитивного боку як відповідальний та дисциплінований співробітник.

Враховуючи усе вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що приймаючи рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області не врахувало всіх викладених обставин та не дало належної оцінки діям ОСОБА_1 на місці події, що призвело до неправомірного застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки воно є крайнім заходом дисциплінарного впливу та повинно відповідати тяжкості проступку, який інкримінується.

До того ж, відповідно до ст. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі не довели суду правомірність прийнятих ними рішень.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов