Постанова № 43793473, 16.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 876/12140/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Заступника прокурора Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 р. по справі за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах територіальної громади м.Тернополя до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" про визнання незаконним та скасування рішення,-

встановив:

04.07.2013 року позивач - Прокурор м. Тернополя в інтересах територіальної громади м.Тернополя звернувся до суду із позовом до відповідача - виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради № 6/27/102 від 20.12.2012 р.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням третій особі було надано земельну ділянку більшої площі, ніж просив заявник, та не зважаючи на відсутність в статуті заявника такого виду діяльності як садівництво, не було подано усіх документів, які вимагаються законодавством для прийняття такого рішення, чим порушено інтереси територіальної громади.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 р. у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що не заслуговує на увагу посилання позивача на відсутність усіх необхідних документів для прийняття відповідного рішення, оскільки доказів цьому твердженню суду не надано. Натомість, як було визнано сторонами у судовому засіданні, перелік документів, які подаються Тернопільській міській раді, є вичерпним і передбачені ним документи були подані. Вказане рішення прийнято на підставі клопотання КП фірми «Тернопільбудінвестзамовник», а також копії виписки із Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копії свідоцтва про державну реєстрацію, копії статуту, викопіювання в масштабі 1:10000, плану земельної ділянки та інших матеріалів. Крім того, саме по собі посилання на відсутність певного документа носить формальний характер, оскільки не перебуває у прямому причиновому зв'язку із твердженням про порушення прав чи інтересів певного суб'єкта.

Суд прийшов до висновку, що статутом комунального підприємства фірми «Тернопільбудінвестзамовник», із урахуванням якого приймалось спірне рішення, не передбачено ведення садівництва. Однак, зазначене не унеможливлює прийняття рішення про надання відповідної земельної ділянки, а твердження прокурора про сумніви у можливості цільового використання земельної ділянки не доводять незаконності рішення про її надання, оскільки прийняття рішення та оформлення договору оренди передують її використанню. При цьому, зазначене не звільняє користувача земельної ділянки від обов'язку дотримуватись вимог щодо цільового її використання.

Не погодившись з прийнятою постановою, Заступник прокурора Тернопільської області оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити, з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням двадцять сьомої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/27/102 від 20 грудня 2012 року «Про надання в оренду комунальному підприємству фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» земельної ділянки площею 11,63 га для обслуговування водонапірної вежі, доріг та ведення садівництва за адресою автодорога Львів-Умань-Краковець» надано комунальному підприємству фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» в оренду терміном на сорок дев'ять років земельну ділянку площею 11,63 га з правом передачі її в суборенду, в тому числі за рахунок земель сільськогосподарського призначення площею 9,6 га та земель іншого призначення площею 2,03 га, для обслуговування водонапірної вежі, доріг та ведення садівництва за адресою автодорога Львів-Умань-Краковець та зобов'язано комунальне підприємство фірму «Тернопільбудінвестзамовник» оформити договір оренди відповідної земельної ділянки (а.с. 9).

Не погодившись із вищенаведеним рішенням органу місцевого самоврядування, як таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та завдає шкоди інтересам держави в особі територіальної громади м.Тернополя, прокурор м. Тернополя в інтересах територіальної громади м.Тернополя звернувся до суду із вимогою визнати незаконним та скасувати рішення Тернопільської міської ради №6/27/102 від 20.12.2012 р.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню органу місцевого самоврядування, колегія суддів виходить з наступного.

Так, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, проведеною прокуратурою міста Тернополя перевіркою із залученням спеціалістів Державної інспекції сільського господарства у Тернопільській області встановлено, що Тернопільською міською радою порушуються норми земельного законодавства України.

Зокрема, рішенням двадцять сьомої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/27/102 від 20 грудня 2012 року надано комунальному підприємству фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» в оренду терміном на сорок дев'ять років земельну ділянку площею 11,63 га з правом передачі її в суборенду, в тому числі за рахунок земель сільськогосподарського призначення площею 9,6 га та земель іншого призначення площею 2,03 га, для обслуговування водонапірної вежі, доріг та ведення садівництва за адресою авто дорога Львів-Умань-Краковець та зобов'язано комунальне підприємство фірму «Тернопільбудінвестзамовник» оформити договір оренди земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що вищевказане рішення органу місцевого самоврядування прийнято на підставі клопотання КП фірми «Тернопільбудінвестзамовник», а також копії виписки із Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копії свідоцтва про державну реєстрацію, копії статуту, викопіювання в масштабі 1:10000, плану земельної ділянки та інших документів.

Однак, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що на виконання доручення заступника прокурора м.Тернополя від 16.01.2012 року № 90-447вих/13 Державною інспекцією сільського господарства у Тернопільській області здійснено перевірку законності щодо прийняття 27 сесією Тернопільської міської ради 6 скликання рішення № 6/27/102 від 20.12.2012 року «Про надання в оренду комунальному підприємству фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» земельної ділянки площею 11,63 га для обслуговування водонапірної вежі, доріг та ведення садівництва за адресою Львів-Умань-Краковець».

За результатами перевірки було встановлено, що рішення Тернопільської міської ради №6/27/102 від 20.12.2012 року прийняте з порушеннями вимог ст.12 Земельного кодексу України, а саме : дане рішення прийняте з перевищенням повноважень органу місцевого самоврядування, ст. 19 ЗК України, тобто не вказано категорію землі та назву угідь за рахунок яких надається земельна ділянка; ст.35 ЗК України, оскільки в статуті комунального підприємства відсутня діяльність щодо ведення садівництва; ст.92 ЗК України - не враховано те, що дана земельна ділянка повинна передаватися в постійне користування, а не в оренду комунальному підприємству; ст.120 ЗК України - не враховано даних щодо наявності майна; ст. 123 та ст. 124 ЗК України, оскільки земельна ділянка надається без розробки належної землевпорядної документації, а також зміст заяви комунального підприємства повністю суперечить прийнятому рішенню Тернопільської міської ради.

Також, за результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області направлено до Тернопільської міської ради відповідне клопотання про приведення вище згаданого рішення у відповідність до вимог земельного законодавства (а.с.10-11).

Так, відповідно до пункту б статті 12 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного рішення, далі - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту г частини 3 статті 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Статтею 35 ЗК України регламентовано статус земельних ділянок, які надаються для садівництва, зокрема, частиною 2 даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

Частиною 6 статті 35 ЗК України встановлено, що використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Відповідно до частини 2 статті 37 ЗК України, державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

Із правового аналізу змісту статей 22, 35 та 37 ЗК України слідує, що комунальним несільськогосподарським підприємствам земельні ділянки сільськогосподарського та іншого призначення можуть надаватись для ведення підсобного господарства, тоді як передача таких ділянок для ведення садівництва передбачена тільки садівницьким товариствам, які здійснюють відповідну діяльність згідно статуту.

В контексті вищенаведених норм ЗК України судом апеляційної інстанції встановлено, що статутом комунального підприємства фірми «Тернопільбудінвестзамовник», із урахуванням якого приймалось спірне рішення Тернопільської міської ради, не передбачено ведення садівництва.

Слід зазначити, що відповідно до приписів статті 123 ЗК України, надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі відповідного клопотання та технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Проте, на думку суду апеляційної інстанції, рішення двадцять сьомої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/27/102 від 20 грудня 2012 року, всупереч статті 123 ЗК України, прийнято на підставі плану земельної ділянки та викопіювання у масштабі 1:10000. Також, зміст даного рішення в частині надання земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 11,63 га суперечить змісту поданої директором комунального підприємства заяви, оскільки у заяві зазначено прохання надати земельну ділянку площею до 11 га у постійне користування.

Крім того, згідно ст.123 ЗК України, у клопотанні про передачу у користування земельної ділянки зазначається, зокрема, цільове призначення земельної ділянки. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання Комунального підприємства Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" не містить інформації щодо цільового призначення бажаної земельної ділянки. Також, Комунальне підприємство Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" звернулось до Тернопільської міської ради із клопотанням про передачу земельної ділянки в постійне користування, а не надання її в оренду.

Також слід зазначити, що рішення Тернопільської міської ради №6/27/102 від 20.12.2012 року «Про надання в оренду комунальному підприємству «Тернопільбудінвестзамовник» земельної ділянки площею 11,63 га для обслуговування водонапірної вежі, доріг та ведення садівництва за адресою автодорога Львів-Умань-Краковець» на сорок дев'ять років з правом передачі її в суборенду суперечить вимогам ч.1 ст.123 та ч.3 ст.124 ЗК України, оскільки прийняте за відсутності розробленого, погодженого в порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України та затвердженого органом місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи технічної документації із землеустрою.

Як наслідок, враховуючи вищевстановлені факти, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення двадцять сьомої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання № 6/27/102 від 20 грудня 2012 року «Про надання в оренду комунальному підприємству фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» земельної ділянки площею 11,63 га для обслуговування водонапірної вежі, доріг та ведення садівництва за адресою автодорога Львів-Умань-Краковець» є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу пункту 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Тернопільської області задовольнити, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 р. по справі № 819/1750/13-а - скасувати.

Адміністративний позов Прокурора м. Тернополя в інтересах територіальної громади м.Тернополя - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення двадцять сьомої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання № 6/27/102 від 20 грудня 2012 року «Про надання в оренду комунальному підприємству фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» земельної ділянки площею 11,63 га для обслуговування водонапірної вежі, доріг та ведення садівництва за адресою автодорога Львів-Умань-Краковець».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Постанова складена в повному обсязі 21.04.2015 року.