Ухвала суду № 43793466, 21.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р. Справа № 135637/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

прокурора Панькевича Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Буд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківську в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Буд» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

23.08.2011 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Буд», в якому просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 188 090, 10 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявний податковий борг по податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно поданих декларацій на суму 171 447, 00 грн., штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового боргу в сумі 11 239, 01 грн., а також пені, що обліковується по особовому рахунку в сумі 2016, 48 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 3387, 61 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Буд» в дохід Державного бюджету 188 090, 10 грн. заборгованості.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіслав Буд» подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою об'єктивно, повно та всебічно вирішити справу по суті.

Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем самостійно подано податкові декларації з податку на додану вартість. Таким чином ТзОВ «Станіслав Буд» шляхом подачі даних декларації самостійно визначило та узгодило податкове зобов'язання в розмірі 171 447, 00 грн.(а.с.6-17).

ТзОВ «Станіслав Буд» було надіслано податкові вимоги про сплату заборгованості в розмірі 924,34 грн. та 38 473,41 грн. за № 1/1040/12113/10/24-150/2918 від 29.04.2009 року та № 2/1299/15063/10/24-150/3696 від 01.06.2009 року, які відповідно були одержані відповідачем 30.04.2009 року та 05.06.2009 року, що підтверджується підписами головного бухгалтера ТОВ «Станіслав Буд» на корінцях податкових вимог(а.с.4).

З актів перевірки за №14547/15-2/35765373 від 08.09.2010, №20604/15-2/35765373 від 17.12.2010 щодо своєчасності подання податкової звітності, вбачається, що відповідачем порушено терміни сплати узгоджених сум податкового зобов'язання при проведенні розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість(а.с.18-19).

ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкові повідомлення-рішення за № 0005781502/0 від 08.09.2010 року та №0009121502 від 17.12.2010 року, якими до відповідача застосовано штрафні санкції по податку на додану вартість в загальному розмірі -11 239,01 грн. Вищевказані повідомлення-рішення отримані відповідачем відповідно 08.09.2010 року та 17.12.2010 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ «Станіслав Буд» на корінцях даних рішень(а.с.18-19).

ТзОВ «Станіслав Буд» узгоджені суми податкового зобов'язання не погасило, рішення податкового органу у встановленому законом порядку не оскаржило. Відповідачу було нараховано пеню в розмірі 5 404,09 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 188 090,10 грн, що включає в себе заборгованість по податку на додану вартість згідно поданих позивачем декларацій -171 447, 00 грн, штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового боргу- 11 239, 01 грн, а також пеню в розмірі 5404,09 грн. Наявність заборгованості ТзОВ «Станіслав Буд» підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ДПІ в м.Івано-Франківську №83 від 11.02.2011 року(а.с.5).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством.

Згідно п.38.1 ст.38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає(вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.5.1 ст.5 цього ж Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 59.5 ст.59 ПКУ у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання(вручення) податкової вимоги.

Згідно ст.16 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується пеня при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума заборгованості ТзОВ «Станіслав Буд» підлягає стягненню, оскільки не є спростованою відповідачем та доказів сплати такої немає.

Крім того, колегія суддів вважає, що твердження апелянта про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції не слід брати до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з розпискою особи за довіреністю ТзОВ «Станіслав Буд»(а.с.26,49).

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Буд» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі № 2а-2752/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий О.Б. Заверуха

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар