Ухвала суду № 43793247, 21.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1377/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (далі - Позивач, ДП «УПП УЗ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2014 року №0000631702.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що хоча й у ході розгляду справи було частково підтверджено висновки перевірки щодо порушення Позивачем правильності податкового розрахунку за формою №1ДФ, Відповідачем невірно кваліфіковано дане порушення, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2014 року працівниками ДПІ у Солом'янському районі на підставі наказу від 25.07.2014 року №1729 згідно ст. ст. 77, 82 ПК України було проведено планову виїзну перевірку ДП «УПП УЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства з період з 01.07.2011 по 31.12.2013. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем, зокрема, п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, а саме не відображено відомості про суми виплачених фізичним особам (приватним підприємцям). Результати перевірки зафіксовані в акті від 01.10.2014 року №4634/26-58-22-04-11-24249750. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 16.04.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000631702, яким Позивачу збільшено суду грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, на суму 510,00 грн.

Крім того, Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, Позивачем засобами електронного зв'язку Відповідачу були подані розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за 3 та 4 квартали 2011 року, які були прийняті податковим органом, про що свідчать наявні у матеріалах справи квитанції №2 (а.с. 15, 20).

Разом з тим, як було встановлено раніше, оскільки у ході перевірки було встановлено недотримання ДП «УПП УЗ» порядку заповнення граф податкового розрахунку №1ДФ за 3 та 4 квартали 2011 року, Відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 46, 48, 49, 51, 119 ПК України, п. 5.2 затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а також п. п. 3, 3.7 затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, прийшов до висновку, що не зважаючи на складання Позивачем розрахунку форми №1ДФ без зазначення обов'язкових реквізитів, останній було прийнято податковим органом, однак, оскільки вказане порушення не призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань та/або до зміни платника податку, підстави для застосування штрафу, передбаченого п. 119.2 ст. 119 ПК України відсутні.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Приписи ст. 51 Податкового кодексу України визначають, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.

Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України закріплено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

На виконання положень п. 46.5 ст. 46 ПК України наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020 затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок №1020).

При цьому згідно п. 48.2 ст. 48 ПК України обов'язковими реквізитами є це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Тобто, на платникові податків лежить обов'язок заповнення всіх обов'язкових реквізитів податкової декларації (розрахунку), оскільки саме їх наявність надає такому документу визначений Податковим кодексом статус.

Згідно п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно пункту 3.1 розділу ІІІ «Порядок заповнення податкового розрахунку» Порядку №1020 до реквізитів податкового розрахунку, що заповнюються, належать, зокрема: найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові самозайнятої фізичної особи, податкова адреса юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи, що подає податковий розрахунок; податковий номер органу ДПС, куди подається розрахунок; найменування органу ДПС, куди подається податковий розрахунок.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, наведені обов'язкові реквізити у розрахунку форми №1ДФ за 3 квартал 2011 року Позивачем зазначено не було, що, у свою чергу, свідчить про недотримання останнім вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України.

Водночас, Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано звернув увагу на те, що відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Тобто, заповнення платником податків податкової декларації з недотриманням вимог п.п. 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України має своїм наслідком відмову у прийнятті податкової декларації уповноваженим органом ДФС України, про що останній повідомляє такого платника у встановлений законом спосіб.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів направлення Позивачу повідомлення про відмову у прийнятті розрахунку форми №1ДФ за 3 та 4 квартали 2011 року з підстав недотримання вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України Відповідачем надано не було.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Водночас, пунктом 7.6 вказаної Інструкції закріплено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Зі змісту наявної у матеріалах справи квитанції №2 про прийняття розрахунку форми №1ДФ вбачається, що даний розрахунок був прийнятий податковим органом без зауважень.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Наведена норма імперативно закріплює, що штрафні санкцій застосовуються виключно до осіб, які допустили неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку. Однак, такі штрафні санкції накладаються виключно за умови, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку. Тобто, обов'язковою умовою складу правопорушення є наслідок у вигляді зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або зміна платника податку.

Водночас, ДПІ у Солом'янському районі не подано доказів, які б свідчили про настання передбачених п. 119.2 ст. 119 ПК України наслідків допущених Позивачем помилок у податковій звітності, у зв'язку з чим судова колегія погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про безпідставність притягнення ДП «УПП УЗ» до відповідальності за вказаної нормою.

При цьому колегією суддів враховується, що зі змісту акту перевірки від 01.10.2014 року №4634/26-58-22-04-11-24249750 неможливо встановити, щодо яких фізичних осіб невідображено виплачені суми, а жодних доказів невключення таких відомостей до розрахунку форми №1ДФ за 3 та 4 квартал 2011 року Відповідачем надано не було.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.