Ухвала суду № 43793043, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 804/17829/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2014 року за №339-15 за платежем земельний податок з фізичних осіб у сумі 3210,57грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є землекористувачем, власником земельної ділянки, розташованої під будівлею багатоквартирного будинку, та відповідно він не може бути платником земельного податку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що рішення відповідачем прийнято у відповідності до норм ПК України, який регулює відносини справляння земельного податку.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником нежитлового приміщення магазину непродовольчих товарів після реконструкції квартири, вбудованого в перший поверх житлового будинку площею 71,2 кв.м, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева будинок 14, приміщення 17, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2012 року (а.с. 8-10).

27.06.2014 відповідачем винесено позивачеві податкове повідомлення-рішення за №339-15, яким визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3210,57 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України будівля є нерухомою річчю, тому володіння і користування такою будівлею неможливе без володіння та користування земельною ділянкою, на якій така будівля знаходиться.

За своїм змістом майно (нерухомість) - це об'єкти майна, які розташовані на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Прибудинкова територія - це територія навколо будинку, яка призначена для обслуговування такого будинку.

Згідно пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, на земельну ділянку на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: у рівних частинах-якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; пропорційно належній частці кожної особи-якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; пропорційно належній частці кожної особи-якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Отже, у разі набуття права власності на нежитлове приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку будівлю, податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Щодо посилання позивача на невірний розмір земельного податку, слід зазначити наступне.

26.06.2013 року Криворізькою міською радою було прийнято рішення №2088 "Про ставки податку на земельні ділянки на території м. Кривого Рогу", яким були затверджені та введені в дію з 01.01.2014 року ставки податку на земельні ділянки на території міста, відповідно до вимог статті 275 Податкового кодексу України, як для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1000 тис. осіб та розміри коефіцієнтів диференціації ставки земельного податку за користування земельними ділянками певного функціонального використання та місцезнаходження в межах міста.

Згідно пункту 26 вищезазначеного рішення, у Центрально-Міському районі міста для усіх земельних ділянок, за певним функціональним призначенням, правовстановлюючі документи на які фактичними землекористувачами не оформлені - коефіцієнт диференціації становить 3,0.

Згідно довідки КП "ЖЕО №20" від 23.05.2011 року за №2 площа прибудинкової території будівлі складає 3795 кв. м.

Згідно акту ідеальних часток на замовлення №186918 від 25.05.2011 року ідеальна площа квартири АДРЕСА_1. від загальної площі приміщення складає 4/100.

Таким чином відповідачем вірно розраховано суму податку з урахуванням ставки податку, коефіцієнта диференціації та площі (151,8кв.м (3795кв.м х 4/100) х2,82х2,5х3)

Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції було вірно застосовані норми матеріального права, доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 17 квітня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник