Постанова № 43792590, 23.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 року Справа № 904/7260/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді- Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Чохи Л.В., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК ТОЙС"" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2015р. у справі №904/7260/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІМБА ТОЙЗ УКРАЇНА", с. Ревне, Київська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК ТОЙС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 366 350грн.66 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2015р. у справі №904/7260/14 (суддя Золотарьова Я.С.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Сімба Тойз Україна", з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.12.2014р., задоволено, з ТОВ"Зодіак Тойс" на користь позивача стягнуто 352481грн.66коп. основного боргу;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу №02/04 від 02.04.2013р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару;

- не погодившись з рішенням господарського суду, ТОВ"Зодіак Тойс" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що вказаний вище договір за положеннями по оплаті товару має ознаки договору комісії, у зв"язку з чим, господарський суд неправильно застосував до спірних відносин приписи ст.ст.530, 692 Цивільного кодексу України та не застосував положення ст.ст.1011, 1013, 1014 цього Кодексу, про невідповідність обставинам справи висновків господарського суду стосовно вартості реалізованого товару, оскільки ні акти, ні звіти, ні будь-який інший доказ, наданий позивачем до суду не містить інформацію по такій вартості, а також про те, що акти звірки розрахунків та звіт про рух товару не можна вважати належними документами, оскільки такі документи не відповідають вимогам ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- представник скаржника в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, проти апеляційної скарги заперечує та просить розглядати справу без участі представника товариства.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2013р. ТОВ"Сімба Тойз Україна" (продавцем) та ТОВ"Зодіак Тойс"(покупцем) укладено договір купівлі-продажу №02/04, на підставі якого продавець зобов"язався поставляти та передавати у власність покупця товар партіями згідно з замовленнями покупця, а покупець - проводити оплату за товар на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2 договору купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної, що також виконує функцію специфікації.

Відповідно до п.4.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок продавця грошових коштів за реалізований товар кожні 14 днів.

П.п.8.1, 8.2 договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання обов"язків сторонами. Дія договору продовжується на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 14 днів до закінчення дії договору.

Виходячи з умов договору, позивач поставив відповідачу товар, у тому числі, на суму 570999грн.45коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Оплата поставленого товару здійснена відповідачем частково в сумі 20722грн.75коп..

Сума неоплаченого товару становить 550276грн.70коп..

При цьому в поясненнях позивача від 09.12.2014р., наданих до господарського суду, зазначено, що строк оплати поставленого товару визначено ним на підставі звіту відповідача про залишки товару станом на 01.09.2014р. шляхом добавлення 14 днів, що відповідає умовам п.4.1 укладеного сторонами договору купівлі-продажу.

Докази погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу №02/04 від 02.04.2013р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару та ненадання ним доказів, які б спростовували вказане порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника колегією судів визнані безпідставними.

Так, ст.ст.33.34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному випадку, на виконання вказаних процесуальних норм належні та допустимі докази, які б спростовували висновки господарського суду відносно вартості реалізованого товару та, як зазначено вище, в спростування порушення ним зобов"язань за договором, або оплати вартості товару в повному обсязі в установлені договором строки скаржником не надані.

Посилання скаржника на невідповідність представлених в матеріалах справи акту звірки розрахунків та звіту про рух товару вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки названим Законом визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно з абз.12 ст.1 цього Закону бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Фінансова звітність- це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, резуль-тати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Отже, зважаючи на предмет регулювання Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" його вимоги не поширюються на спірні правовідносини, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України у подібних відносинах (постанова Верховного Суду України від 21.10.2014р. у справі №908/717/13-г).

Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2015р. у справі №904/7260/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя Л.В.Чоха

Суддя Л.П.Широбокова

Повна постанова складена 27.04.2015р.