Постанова № 43792582, 23.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 року Справа № 904/10242/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Діхтяренко О.М. - представник, довіреність № б/н від 30.12.2014,

від відповідача: Нудьга І.Г.- представник, довіреність №13 від 01.01.2015, Петровська О.В.- представник, довіреність № 666 від 19.01.2015,

розглянувши апеляційну державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015р. у справі №904/10242/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прем"єр Лізинг", м.Київ

до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 6 236 041грн.15грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015р. у справі №904/10242/14 (суддя Мілєва І.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Прем"єр Лізинг", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.01.2015р., задоволено частково, з державного підприємства (далі-ДП)"Придніпровська залізниця" на користь позивача стягнуто 5900290грн.38коп. заборгованості за договором фінансового лізин-гу, 108835грн.73коп. втрат від інфляції та 28578грн.76коп. трьох процентів річних, в решті в позові відмовлено;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин прострочення виконання відповідачем зобов"язання по договору фінансового лізингу №ПР/П-121104 від 28.12.2012р. в частині сплати лізингових платежів, з відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки інформація, яку відповідач просив витребувати у позивача не стосується предмету спору у даній справі, а також з відсутності заборгованості відповідача в сумі 5900290грн.38коп. станом на 15.09.2014р. та неправильного нарахування позивачем у зв"язку з цим втрат від інфляції та трьох процентів річних на відкориговану суму лізингових платежів з урахуванням курсу долара США станом на 17.12.2014р., оскільки на дату сплати кожного лізингового платежу коефіцієнт коригування міг відрізнятися, що призвело до перерахунку господарським судом пред"явлених до стягнення сум втрат від інфляції та трьох процентів річних;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ДП"Придніпровська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні фактичним обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі;

- у поданій скарзі йдеться про те, що в порушення ст.34 Господарського процесуального кодексу України як належний та допустимий доказ господарським судом прийнято лист публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ)"Форум-банк" від 06.11.2014р. №164/11, за текстом якого взагалі не вбачається отримання позивачем валютного кредиту та/або, що валютні кошти залучалися з метою придбання предмета лізингу, про те, що порядок розрахунків за договором фінансового лізингу передбачає самостійне коригування залізницею суми лізингових платежів і у зв"язку з відмовою позивача у наданні необхідних документів залізницею проведено перерахунок платежів у відповідності до п.п.3.3.2, 1.8 договору, про те, що за розрахунками залізниці існує передплата лізингових платежів згідно з існуючим графіком в сумі 555076грн.17коп., про неможливість стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України, про те, що застосування судом коефіцієнта коригування у конкретному розмірі та відображення його в рішенні є некоректним, оскільки фактичний розрахунок платежу проводиться на дату фактичної сплати по відповідному курсу Національного банку України, в той час як судом прийнято розрахунок позивача на дату прийняття рішення 21.01.2015р., однак судом і в цьому випадку допущена помилка в розрахунках на 634грн.77коп., у зв"язку з невірним застосування курсу Національного банку України, оскільки при курсі станом на 21.01.2015р. - 15.772208 сума заборгованості з коефіцієнтом коригування склала би 5899655грн.61коп., про помилки, допущені судом при розрахунку втрат від інфляції, внаслідок чого, за розрахунком залізниці така сума становить 69276грн.60коп., про необґрунтоване нарахування судом трьох процентів річних, оскільки на час подання позовної заяви існує прострочення виконання зобов"язання зі сторони позивача, як кредитора за договором і відповідно до ст.613 Цивільного кодексу України боржник в цьому випадку не сплачує проценти, про те, що судом проведено нарахування за період більший, ніж визначений у позовній заяві, а також про те, що відповідно до розрахунку залізниці сума трьох процентів річних складає 20206грн.15коп.;

- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у письмових поясненнях від 08.04.2015р. позивачем зазначено, що сторони в договорі фінансового лізингу не погодили конкретного переліку документів, які підтверджують залучення коштів в іноземній валюті для купівлі-продажу предмета лізингу, а передбачили можливість лізингодавця самостійно коригувати лізингові платежі шляхом множення на коефіцієнт коригування, що п.п.1.4, 1.8 договору в установленому законом порядку недійсними не визнавалися, що до вересня 2014р. залізниця виконувала умови договору по оплаті лізингових платежів з урахуванням коефіцієнту коригування без надання позивачем підтверджуючих документів по залученню коштів в іноземній валюті, що належним документом, який підтверджує залучення коштів в іноземній валюті є довідка ПАТ"Фортуна-Банк" №431/11 від 26.03.2015р., а також, що коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсу гривні по відношенню до долару США прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012р. ТОВ"Прем"єр лізинг"(лізингодавцем) та ДП"Придніпровська залізниця"(лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу №ПР/П-121104/НЮ.

Відповідно до п.1.1 договору "предметом лізингу" є майно, вказане у специфікації - машина щебенеочисна RM-80UHR, яку лізингодавець набуває у власність у виробника на підставі договору купівлі-продажу та передає лізингоодержувачу у володіння та користування.

Згідно з п.п.1.4, 1.8, 1.11, 1.12 договору "залучене фінансування"- це кошти, інвестовані лізингодавцем на придбання предмета лізингу. Для виконання своїх зобов"язань щодо придбання предмета лізингу у виробника (продавця) лізингодавець укладає договір позики в валюті (доларах США). Лізингодавець надає відповідний підтверджуючий документ з банку лізингоодержувачу на його вимогу.

"Коригування"- встановлений цим договором відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" порядок сплати лізингових платежів, що полягає у погодженому сторонами способі визначення в кожний конкретний момент часу величини лізингових платежів, що підлягають сплаті лізингоодержувачем в такий момент.

"Лізинговий платіж"- сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню лізингодавцю в день розрахунку відповідно до графіку нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу. Під час сплати лізинговий платіж підлягає коригуванню на коефіцієнт коригування КNBU, розрахований відповідно до п.1.12 договору шляхом множення цього коефіцієнту на відповідну суму поточного лізингового платежу.

"Коефіцієнт коригування"- коефіцієнт, що розраховується за фактом зміни офіційного курсу Національного банку України/ долару США за формулою КNBU = "Курс 2"/"Курс 1", в якій "Курс1" - курс, встановлений Національним банком України для одного долара США на дату підписання акта прийому-передачі предмета лізингу, "Курс 2" - курс, встановлений Національним банком України для одного долара США на день, коли фактично здійснюється лізинговий платіж.

Відповідно до п.3.3.1 п.3.3 лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем ануїтетними щомісячними платежами згідно з графіком нарахування лізингових платежів (додаток 3а).

В п.п.3.3.2 п.3.3 сторони домовилися, що лізингоодержувач самостійно коригує, згідно з п.п.1.8, 1.11, 1.12 договору, суми лізингових платежів, які підлягають сплаті.

П.п.3.3.4 п.3.3 договору передбачено, що лізингові платежі сплачуються не пізніше 15 числа місяця, який слідує за місяцем сплати попереднього лізингового платежу.

Всі лізингові платежі сплачуються відповідно до графіку нарахування лізингових платежів.

П.5.1 договору встановлено, що лізингоодержувач набуває право строкового володіння користування предметом лізингу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі предмета лізингу.

Згідно з п.12.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.12.2020р.

В додатку №3а "Графік нарахування лізингових платежів" до договору сторонами узгоджено, що 15.09., 15.10, 15.11. та 15.12.2014р. лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в сумах по 883802грн.14коп..

Відповідно до умов договору на підставі акта від 31.12.2012р. товариство передало, а підприємство прийняло в тимчасове користування предмет лізингу - машину щебенеочисну RM-80 UHR.

ДП"Придніпровська залізниця" порушені умови договору, в установлені додатком №3а до договору строки, а саме 15.09., 15.10., 15.11. та 15.12.2014р. оплата лізингових платежів не проведена.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ТОВ"Прем"єр лізинг" з позовом до господарського суду, а 22.01.2015р. із заявою по уточненню позовних вимог, про стягнення з ДП"Придніпровська залізниця" заборгованості за договором по сплаті лізингових платежів в сумі 5900290грн.38коп., втрат від інфляції в сумі 295014грн.52коп. та трьох процентів річних в сумі 40736грн.25коп..

При цьому сума заборгованості визначена позивачем, виходячи з встановлених додатком №3а до договору помісячних платежів в сумах по 883802грн.14коп. з урахуванням часткової оплати, проведеної 30.10.2014р. в сумах 128095грн.53коп. і 417300грн.54коп., а також із застосуванням коефіцієнта коригування, розрахованого станом на 17.02.2014р. в розмірі 1.97346490679 на підставі курсу, установленого Національним банком України для долара США на момент підписання договору - 7.9930 та курсу, установленого безпосередньо на 17.12.2014р..

Розрахунок втрат від інфляції виконано позивачем, виходячи з заборгованості відповідача за період з 15.09.2014р. по 21.01.2015р.р. в сумі 5900290грн.37коп. із застосуванням середнього індексу інфляції, який дорівнює 1.050. За цей же період позивачем нараховано три процента річних.

В процесі розгляду справи господарським судом встановлено, що позивач направив відповідачу лист №15/10-02 від 15.10.2014р. (за підписом директора) (а.с.38), в якому зазначив, що відповідно до п.1.4. договору ТОВ "Прем'єр Лізинг" для виконання своїх зобов'язань щодо придбання предмету лізингу у виробника - публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Старокраматорський машинобудівний завод" уклало договір №ВЕ-03/10-2012 про надання позики від 03.10.2012р. з компанією "Burlesk Entertaitainment LLP" на суму 60 000 000 доларів США. На вимогу лізингоодержувача та на підтвердження правомірності застосування коефіцієнта коригування надає документ з банку - довідку банку ПАТ"Фортуна банк" №147/11 від 15.10.2014р..

У вказаному листі ПАТ"Фортуна-банк" зазначено, що на обслуговуванні в банку знаходиться договір № ВЕ-03/10-2012 про надання позики від 03.10.2012р. в доларах США, укладений між ТОВ"Прем'єр лізинг" та компанією "Burlesk Entertainment LLP", який зареєстровано в Національному банк України згідно з реєстраційним свідоцтвом № 15748 від 15.10.2012р.(а.с.39).

Листом ПАТ"Фортуна-банк" №164/11 від 06.11.2014р. (за підписом голови правління) (а.с41) також підтвердило, що з метою отримання валютного кредиту між ТОВ"Прем'єр Лізинг" та компанією "Burlesk Entertainment LLP" (Великобританія) укладено договір № ВЕ-03/10-2012 про надання позики від 03.10.2012р. (в доларах США). Вказаний договір зареєстровано в Ноціональному банку України згідно з реєстраційним свідоцтвом № 15748 від 15.10.2012р. та станом на 06.11.2014р. знаходиться на обслуговуванні в АТ "Фортуна-банк". Даним листом підтверджується, що валютні кошти, отримані згідно з умовами цього договору про надання позики, використані ТОВ "Прем'єр Лізинг" для розрахунків з постачальниками предметів лізингу.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.625 названого Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч.ч.1, 2 ст.806 Кодексу передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.807 Кодексу предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

П.1 ч.1 ст.10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право: інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст.16 Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором фінансового лізингу №ПР/П-121104/НЮ від 28.12.2012р. в частині повної та своєчасної оплати лізингових платежів станом на 15.09., 15.10, 15.11. та 15.12.2014р., а також ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували вказане порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5900290грн.38коп., втрат від інфляції в сумі 108835грн.73коп. та трьох процентів річних в сумі 28578грн.76коп..

Одночасно колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні решти позову з огляду на невірне нарахування позивачем втрат від інфляції та трьох процентів річних на заборгованість в сумі 5900290грн.38коп. за період з 15.09.2014р. по 21.01.2015р. тому, що вказана сума є загальною сумою заборгованості станом на 17.12.2014р., в той час, як 15.09., 15.10., 15.11. та 15.12.2014р. відповідач мав сплатити по 883802грн.14коп., які підлягали коригуванню в порядку п.п.1.11, 1.12 договору.

Оскільки позивач визначив загальну суму заборгованості та застосував коефіцієнт коригування, розрахований по курсу долара США станом на 17.12.2014р. господарський суд правомірно здійснив перерахунки втрат від інфляції по кожному звітному періоду окремо з урахуванням строків сплати, встановлених п.п.3.3.4 п.3.3 договору, виходячи з сум заборгованостей по цих періодах в розмірі 883802грн.14коп. та з урахуванням часткової сплати, яка проведена відповідачем 30.10.2014р..

Наданий позивачем 23.04.2014р. розрахунок сум втрат від інфляції не приймається апеляційним судом до уваги тому, що до заборгованості по лізинговому платежу, який мав бути сплачений 15.09.2014р. ним застосовано індекс інфляції вересня 2014р., що не відповідає рекомендаціям Верховного Суду України, викладеним в листі від 03.04.1997р. №62-97р.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника про ненадання позивачем документів в підтвердження отримання валютного кредиту для придбання предмета лізингу, як підстави для відмови в задоволенні позову, визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки п.1.4 договору фінансового лізингу не встановлює конкретної назви або форми документа з банку, який лізингодавець зобов"язався надати лізингоодержувачу на його вимогу.

Тому господарським судом цілком правомірно таким документом визначено лист публічного акціонерного товариства "Форум-банк" №164/11 від 06.11.2014р. за підписом голови правління товариства (а.с.41).

При цьому при укладенні договору фінансового лізингу скаржник не був позбавлений можливості внесення до його п.1.4 конкретного переліку документів, зокрема, і тих, які вказувалися ним у клопотанні, поданому до господарського суду 15.01.2015р. та тих, що зазначені ним у додаткових поясненнях, поданих до апеляційного суду 22.04.2015р..

Посилання скаржника на самостійне коригування суми лізингових платежів в порядку п.3.3.2 договору, що надало останньому можливість провести перерахунок платежів без застосування коефіцієнта коригування є безпідставними тому, що у вказаному пункті йдеться саме про обов"язок лізингоодержувача по такому коригуванню в момент сплати лізингових платежів, а не про його право не проводити останнє.

Розрахунок втрат від інфляції не приймається колегією суддів до уваги, оскільки в цьому розрахунку скаржником зазначена кількість днів, за які нараховується індекс інфляції, проте, згідно з наведеним вище листом Верховного Суду України такий індекс розраховується в середньому на місяць.

Стосовно розрахунку скаржником трьох процентів річних слід зазначити, що за період з 18.12.2014р. по 21.01.2015р. сума заборгованості визначена ним без коефіцієнта коригування, а тому є неправильною.

Доводи скаржника про наявність заборгованості позивача за отриманий у виробника - ПАТ"Старокраматорський машинобудівний завод" предмет лізингу також є необґрунтованими тому, що не звільняють залізницю від обов"язку своєчасної сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу, а вказана заборгованість може бути предметом іншого позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015р. у справі №904/10242/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя В.В.Прудніков

Суддя Е.В.Орєшкіна

Повна постанова складена 24.04.2015