Рішення № 43792267, 21.04.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р.Справа № 922/1316/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом В.о. прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області, м. Сєверодонецьк в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк про про стягнення коштів за участю представників:

прокурора - Панова М.С.( посвід№027079 від 01.07.2014року)

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В.о. прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області, в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд:

- стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з орендної плати в сумі 7305 гривень 92 копійки, у тому числі 5814 гривень 66 копійок заборгованості з орендної плати, 1491 гривні 26 копійок пені на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради (р/р 35413001001058 в ГУДКСУ Луганській область МФО: 804013, код: 25372814).

- достроково розірвати договір на оренду нежилого приміщення № 12 від 01 листопаду 2012 року.

- зобов'язати звільнити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 109,9 кв.м., у тому числі площу загального користування 10, 97 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2

Ухвалою господарського суду від 06.03.2015року, порушено провадження у справі№922/1316/15, розгляд справи призначено на 31.03.2015року.

30.03.2015року від Прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецька надійшла заява про зміну предмета позову в якій позивач просить суд :

- стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з орендної плати в сумі 11309 гривень10 копійки, у тому числі 9632 гривень 86 копійок заборгованості з орендної плати, 1676 гривні 24 копійок пені на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради (р/р 35413001001058 в ГУДКСУ Луганській область МФО: 804013, код: 25372814).

Ухвалою господарського суду від 31.03.2015року прийнято заяву прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецька (вх. №12433 від 30.03.2015року) про зміну предмету позову, розгляд справи продовжено з врахуванням цієї заяви. Розгляд справи відкладено до 21.04.2015року .

Представник прокуратури в судовому засіданні 21.04.2015 року підтримав змінені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 21.04.2015року не з'явився, в процесі розгляду справи, через канцелярію господарського суду (вх.№12213 від 27.03.2015року) надав заяву в якій просив суд розглянути справу без участі представника позивача, посилаючись на неможливість направити представника в судове засідання, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, . Ухвала про порушення провадження у справі №922/1316/15 направлена адресу відповідача повернулась до суду без вручення адресату, з приміткою пошти "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора , встановив наступне.

01.11.12 між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради (Орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем) укладено договір № 12 про оренду нежитлого приміщення загальною площею 109,9 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, строком дії до 31 жовтня 2015 року.

Відповідно до п. 3.2.10 Договору орендар зобов'язався вчасно та в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням за нежитле приміщення.

Згідно з п. 5.4 орендна плата вноситься щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за кварталом місяця. При цьому Орендар самостійно коректує місячну орендну плату за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Під час оренди нежилого приміщення Орендар обов'язки за договором не виконує, своєчасно не вносить орендну плату до 5.4 договору оренди.

Згідно приписів ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 173- 175 Господарського кодексу України.

Як встановлено положеннями ч. 1 ст. 2, ч. З ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 ст. 283, ч. З ст. 285 Господарського кодексу України та ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Таким чином, діючий між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 12 від 01.11.12 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановленні строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щоквартального здійснення орендних платежів не пізніше 10 числа наступного за кварталом місяця на користь місцевого бюджету згідно умов п. 5.4 договору оренди № 12 від 01.11.12.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання Відповідачем грошових зобов'язань є порушенням вимог ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Таким чином, сума заборгованості з орендної плати згідно з умовами договору оренди № 12 від 01.11.12 за період жовтень 2013 по грудень 2014 року, тобто за 4 квартал 2013 року та 1-4 квартали 2014 року становить 9632,86 гривень.

Пунктом 7.3 договору оренди передбачено нарахування пені за несвоєчасну сплату орендарем орендної плати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Виходячи з умов договору та вимог Закону відповідачу нараховано пеню у сумі 1676 гривень 24 копійок .

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Норма ст. 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунок пені, нарахованої позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому нарахована сума підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", на 2015 рік установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 1218,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього до державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1, 12, 24, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (93400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Леніна, буд. 32, код 25372814, р/р 35413001001058 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО: 804013)- 9632 гривень 86 копійок заборгованості з орендної плати, 1676 гривні 24 копійки пені.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (93400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - судовий збір у розмірі 1827,0грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк